Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 травня 2012 р. № 2-а- 2941/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого -судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,
за участю представників: позивача -Василинич О.А., відповідача -Сазонова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участі Прокуратури Фрунзенського району м. Харкова, про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, визнання протиправними дій, -
Публічне акціонерне товариство "Автрамат" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просило суд:
- визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0001960854 від 29 грудня 2011 року форми "Р" про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3259189,50 грн., в тому числі за основним платежем 2713207 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 545982,50 грн., - в частині сум грошового зобов'язання 3220947 грн., в тому числі за основним платежем 2682613 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -538334 грн.;
- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001970854 від 29 грудня 2011 року форми "Р" про збільшення сум грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 555098,86 грн., в тому числі за основним платежем 493420,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61678,54 грн.;
- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002000854 від 29 грудня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 628091 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 16754 грн., за грудень 2010 року в сумі 597804 грн., за червень 2011 року в сумі 13433 грн.;
- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001990854 від 29 грудня 2011 року форми "В1" про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1344983 грн., в тому числі за серпень 2010 року -26034 грн., за вересень 2010 року -28060 грн., за лютий 2011 року - 1103076 грн., за березень 2011 року 66875 грн., за квітень 2011 року в сумі 80943 грн., за травень 2011 року 39995 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27048 грн.;
- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001980854 від 29 грудня 2011 року форми "Р" про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28177,50 грн., в тому числі за основним платежем 22542 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5635,50 грн.;
- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові щодо невідображення в Акті №2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року факту заниження сум валових витрат II кварталу 2011 року на загальну суму 2019230,38 грн., в тому числі: собівартості готової продукції на суму 6348,34 грн. за господарською операцією з ТОВ "Паріскар", собівартості готової продукції на суму 367066,75 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей на суму 1100366,72 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", фінансових витрат за користування кредитом на загальну суму 545448,57 грн.
Ухвалою суду від 06.02.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова.
Ухвалою суду від 06.03.12 року позовні вимоги ПАТ «Автрамат» роз'єднані, в окреме провадження адміністративної справи № 2а - 2941/12/2070 виділені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, третя особа - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова, про:
- визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0001960854 від 29 грудня 2011 року форми "Р" про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3259189,50 грн., в тому числі за основним платежем 2713207 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 545982,50 грн., - в частині сум грошового зобов'язання 3220947 грн., в тому числі за основним платежем 2682613 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -538334 грн.;
- визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002000854 від 29 грудня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 628091 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 16754 грн., за грудень 2010 року в сумі 597804 грн., за червень 2011 року в сумі 13433 грн.;
- визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001990854 від 29 грудня 2011 року форми "В1" про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1344983 грн., в тому числі за серпень 2010 року -26034 грн., за вересень 2010 року -28060 грн., за лютий 2011 року - 1103076 грн., за березень 2011 року 66875 грн., за квітень 2011 року в сумі 80943 грн., за травень 2011 року 39995 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27048 грн.;
- визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001980854 від 29 грудня 2011 року форми "Р" про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28177,50 грн., в тому числі за основним платежем 22542 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5635,50 грн.;
- визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові щодо невідображення в Акті №2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року факту заниження сум валових витрат II кварталу 2011 року на загальну суму 2019230,38 грн., в тому числі: собівартості готової продукції на суму 6348,34 грн. за господарською операцією з ТОВ "Паріскар", собівартості готової продукції на суму 367066,75 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей на суму 1100366,72 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", фінансових витрат за користування кредитом на загальну суму 545448,57 грн.
Як вбачається з Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на момент розгляду справи СДПІ ВПП у м. Харкова припинено, утворено СДПІ ВПП у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, ДПІ у Московському районі м. Харкова припинено, утворено Державну податку інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
На підставі викладеного, протокольною ухвалою суду від 28.03.2012 року, занесеною до журналу судового засідання, було залучено до участі у справі процесуального правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби та процесуального правонаступника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок на користь Державного бюджету України. Крім того, податковим органом під час проведення перевірки не були враховані обставини заниження позивачем валових витрат у 2 кварталі 2011 року собівартості готової продукції, придбаних ТМЦ, фінансових витрат за користування кредитом.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Автрамат" Василинич О.А. - в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві.
Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби Сазонов Є.В.- в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях.
Представник третьої особи - Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надав.
Прокурор - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надав.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Публічне акціонерне товариство "Автрамат" зареєстроване як юридична особа з 17.07.1998 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т. 1 а.с.21-22).
Публічне акціонерне товариство "Автрамат" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 002360220394, що підтверджується свідоцтвом №100339796 серії НБ№224913(т.1 а.с.16).
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами проведеної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові складено акт № 2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року (т.3 а.с.75-232), яким встановлено, зокрема, порушення:
- п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.4.2.4 п.4.2 ст.4, п.п.7.6.1, п.п.7.6.3, п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п.138.5, п.138.8, п.п. 138.10.1, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.7 підрозділу 4 розділу XX Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 2 713 207 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року в сумі 67 618 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1 024 345 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 1 481 101 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 140 143 грн.
- п.п.4.1.3 п.4.1. пп.4.2.4 п.4.2 ст.4, пп.7.6.1, пп.7.6.3, пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено збиток від операцій з акціями на суму 3 925 688 грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року на суму 3 925 688 грн., завищено збиток від операцій з облігаціями на суму 87550 грн., в тому числі у 3 кварталі 2010 року на суму 87550 грн.
- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.3, пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 1 995 616 грн. в тому числі за:липень 2010року- на суму 26034 грн.; вересень 2010 року на суму 28060 грн., жовтень 2010 року на суму 16754 грн., листопад 2010 року на суму 22542 грн., грудень 2010 року на суму 597804 грн., січень 2011 року на суму 1103076 грн., лютий 2011 року на суму 66875 грн., березень 2011 року на суму 80943 грн., квітень 2011 року на суму 39995 грн., червень 2011 року на суму 13533 грн.
- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПАТ «Автрамат» занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 22542 грн. за листопад 2010 року.
- п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.3, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 628091 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2010 - 16754 грн., грудень 2010 - 597804 грн., червень 2011 - 13533 грн.
- п.п.7.7.2 п. 7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Автрамат» завищено суму бюджетного відшкодування на суму 1344983 грн., в тому числі по періодам: за серпень 2010 року на суму 26034 грн., за вересень 2010 року на суму 28060 грн.,за лютий 2011 року на суму 1103076 грн., за березень 2011 року на суму 66875 грн., за квітень 2011 року на суму 80943 грн., за травень 2011 року на суму 39995 грн.
На підставі акту № 2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові були винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0001960854 від 29 грудня 2011 року (т.1 а.с.25), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3259189,50 грн., в тому числі за основним платежем 2713207 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 545982,50 грн.
- №0002000854 від 29 грудня 2011 року(т.1 а.с.27), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 628091 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 16754 грн., за грудень 2010 року в сумі 597804 грн., за червень 2011 року в сумі 13533 грн.
- №0001990854 від 29 грудня 2011 року (т.1 а.с.28), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1344983 грн., в тому числі за серпень 2010 року - 26034 грн., за вересень 2010 року - 28060 грн., за лютий 2011 року - 1103076 грн., за березень 2011 року 66875 грн., за квітень 2011 року в сумі 80943 грн., за травень 2011 року 39995 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27048 грн.
- №0001980854 від 29 грудня 2011 року (т.1 а.с.29), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28177,50 грн., в тому числі за основним платежем 22542 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5635,50 грн.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті від 16.12.2011 р. №2275/23-1/00236027 судження суб'єкта владних повноважень про порушення п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.2.4 п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.6.1 п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, п. 138.8, п.п. 138.10.1, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України - з податку на прибуток, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - з податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ "Металл-Ресурс", ТОВ "Март", ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ФЛП ОСОБА_3, ТОВ "ПФД-ХИМ", ТОВ "Хартрейдсервіс", ППКФ "Пульсар", ТОВ "Промспец Консалтинг", ПАТ «Мегабанк».
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Мотордеталь-конотоп" судом встановлено наступне.
18.06.2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" (в якості - Покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-конотоп" (в якості - Постачальника) було укладено договір поставки №10100180, відповідно до умов якого, Постачальник, ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", оплачує і отримує на умовах цього договору запчастини до тракторів і автомобілів в кількості, номенклатурі і по ціні згідно специфікацій, які оформлюються на кожну поставку партії Продукції і є невід'ємною частиною договору. Поставка повинна бути здійснена на умовах - «Франко-завод»(EXW) м.Конотоп згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р. Змінами від 24.12.2010 року до договору поставки №10100180/10023/180 від 18.06.2010 було визначено, що поставка повинна бути здійснена на умовах «Франко-перевізник» (FСА) у відповідності з правилами ТЕРМС-2000р. Додатковою угодою № 1 від 31.12.2010р. до договору поставки №10100180/10023/180 від 18.06.10 року строк дії договору був продовжений до 31.12.2011 року(т.1, а.с.182-191).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №10100180 від 18.06.2010 р., ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", були виписані видаткові накладні №832 від 15.12.10 року, №859 від 27.12.10 року, №858 від 27.12.10 року, №856 від 25.12.10 року, №849 від 23.12.10 року, №857 від 27.12.10 року, №846 від 23.12.10 року, №847 від 23.12.10 року, №848 від 23.12.10 року, №4 від 05.01.11 року, №5 від 05.01.11 року, №6 від 05.01.11 року, №9 від 11.01.11 року, №8 від 11.01.11 року, №10 від 11.01.11 року, № 11 від 11.01.11 року, №15 від 13.01.11 року, №16 від 13.01.11 року, №17 від 13.01.11 року, №22 від 17.01.11 року, №21 від 17.01.11року, №23 від 17.01.11 року, №28 від 19.01.11 року, №40 20.01.11 року, №41 від 20.01.11 року, №42 від 20.01.11 року, №1/4 від 20.01.11 року, №52 від 25.01.11року,№55 від 26.01.11 року, №56 від 26.01.11 року, №60 від 27.01.11 року, №61 від 27.01.11 року,№65 від 31.01.11 року, №66 від 31.01.11 року, №67 від 31.01.11 року (т.2 а.с. 24, 27, 31, 34, 37, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 104, 107, 109, 111, 114, 117, 120, 123) та податкові накладні №1806 від 23.12.10 року, №1828 від 27.12.10 року, №1821 від 25.12.10 року, № 1808 від 23.12.10 року, №1826 від 27.12.10 року, №1827 від 27.12.10 року, №1770 від 15.12.10 року, № 1881 від 30.12.10року, № 1880 від 30.12.10 року, № 1894 від 30.12.10 року, №1807 від 23.12.10 року, № 1809 від 23.12.10 року, №50 від 20.01.11 року, №47 від 19.01.11 року, №55 від 20.01.11 року, №54 від 20.01.11 року, № 36 від 17.01.11, № 37 від 17.01.11 року, №23 від 31.01.11 року, №24 від 13.01.11 року, №15 від 11.01.11 року, № 16 від 11.01.11 року, №74 від 25.01.11 року, № 53 від 20.01.11 року, №92 від 26.01.11 року, №91 від 26.01.11 року, №№99 від 27.01.11 року, №100 від 27.01.11 року, №117 від 31.01.11 року, №119 від 31.01.11 року, №121 від 31.01.11 року, №118 від 31.01.11 року, №120 від 31.01.11 року, № 135 від 31.01.11 року(т. 2, а.с. 6-22).
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надані копії: подорожнього листа від 14-16.12.2010(т. 3 а.с.25), товарно-транспортних накладних від 27.12.2010, від 25.12.2010, від 23.12.2010, від 05.01.2011, від 11.01.2011, від 13.01.2011, від 17.01.2011, від 19.01.2011, від 20.01.2011, від 25.01.2011, від 27.01.2011, від 31.01.2011 (т.3 а.с.28, 32, 35, 38, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 31, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 105, 112, 115, 118, 121, 124). З вказаних документів вбачається, що перевезення отриманих товарів здійснювалося як власними силами позивача, так і за допомогою сторонніх перевізників.
Також судом враховано наданий представником позивача для огляду в судовому засіданні Журнал обліку та реєстрації проходження ТМЦ «Конотоп-Харків», копія якого залучена до матеріалів справи (т. 6, а.с. 8-17), з якого вбачається, що товари, зазначені у вказаних видаткових та податкових накладних, ввезені на територію підприємства - ПАТ «Автрамат», дані щодо автомобілів, що зазначені в ТТН, співпадають з відомостями, занесеними до Журналу.
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» запчастин до тракторів і автомобілів (гільз циліндрів, інших товарів), отриманих Позивачем від ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", до суду надані копії приймальних актів, які є документами внутрішнього бухгалтерського обліку, від 16.12.2010 №2029, від 28.12.2010 №2145, від 28.12.2010 №2146, від 28.12.2010 №2147, від 27.12.2010 №2131, від 24.12.2010 №2109, від 24.12.2010 №2110, від 24.12.2010 №2111, від 24.12.2010 №2112, від 05.01.2011 №1, від 05.01.2011 №2, від 05.01.2011 №3, від 11.01.2011 №15, від 11.01.2011 №16, від 11.01.2011 №17, від 11.01.2011 №18, від 13.01.2011 №34, від 13.01.2011 №35, від 13.01.2011 №36, від 17.01.2011 №58, від 17.01.2011 №60, від 17.01.2011 №59, від 19.01.2011 №85, від 20.01.2011 №111, від 20.01.2011 №110, від 20.01.2011 №112, від 21.01.2011 №117, від 25.01.2011 №137, від 26.01.2011 №149, від 26.01.2011 №150, від 27.01.2011 №151, від 27.01.2011 №152, від 31.01.2011 №174, від 31.01.2011 №175, від 31.01.2011 №176, від 31.01.2011(т.2, а.с.23, 26, 29, 30, 33, 36, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 103, 106, 108, 110, 113, 116, 119, 122, 125).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" суми коштів: №254 від 28.01.2011 на загальну суму 900000,00 грн., №189 від 21.01.2011 на загальну суму 3700000,00 грн., №267 від 28.01.2011 на загальну суму 100000,00 грн. №49 від 27.01.2011 на загальну суму 1900000,00 грн., №31 від 13.01.2011 на загальну суму 181685,76 грн., №30 від 13.01.2011 на загальну суму 209376,00 грн., №29 від 13.01.2011 на загальну суму 331644,60 грн., №32 від 13.01.2011 на загальну суму 370742,40 грн., №45 від 13.01.2011 на загальну суму 1400000,00 грн., №18 від 12.01.2011 на загальну суму 348579,00 грн., №5895 від 30.12.10 року на загальну суму 586557,08 грн., № 5704 від 22.12.10 року на загальну суму 2090776,00 грн.,№ 5842 від 28.12.10 року на загальну суму 1710000,00 грн., №5872 від 29.12.10 року (т. 4 а.с.37-50), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №10100180/10023/180 від 18.06.10 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на подальшу реалізацію придбаного товару ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів" (Російська федерація) згідно зовнішньоекономічного контракту №10100258/48 від 21.12.2010, що підтверджується копіями контракту, вантажно-митних декларацій, відвантажувальних специфікацій (т.4 а.с.94-214).
З огляду на зібрані по справі докази щодо фактичного оприбуткування товарів на склад позивача, тобто наявність факту фактичної передачі товарів ПАТ «Автрамат», суд вважає необґрунтованою правову позицію СДПІ ВПП у м. Харкові, згідно якої відповідач вважає, що право власності на товари ПАТ «Автрамат» не набувалося, отже, витрат на їх придбання позивач не поніс, з огляду на що операція фактично відбулася між ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" та ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів" (Російська федерація).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Метал-ресурс" судом встановлено наступне.
15.02.2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-ресурс" було укладено договір поставки №10100076, відповідно до умов якого Постачальник, ТОВ "Метал-ресурс", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує продукцію: нікель, чорні та кольорові метали. Поставка повинна бути здійснена на умовах - «Франко-завод» (EXW) м. Брянка згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р. Додатковою угодою №2 від 27.12.2010 року до договору поставки №10100076 було визначено, що базис поставки змінено: поставка здійснюється автомобільним транспортом Постачальника на умовах FCA м. Харків згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р. (т. 1 а.с.217-221).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №10100076 від 15.02.2010 р., ТОВ "Метал-ресурс", були виписані видаткові накладні: від 06.07.2010 року №РН-0000080, від 14.07.2010 року №РН-0000089, від 01.09.2010 року №РН-0000153, від 07.09.2010 року №РН-0000161, від 17.09.2010 року №РН-0000181, від 14.10.2010 року №РН-0000231, від 20.10.2010 року №РН-0000242, від 22.10.2010 року №РН-0000246, від 02.11.2010 року №РН-0000262, від 01.12.2010 року №РН-0000308, від 14.12.2010 року №РН-0000325, від 16.12.2010 року №РН-0000331, від 01.02.2011 року №РН-0000025, від 08.02.2011 року №РН-0000037, від 14.02.2011 року №РН-0000049, від 21.02.2011 року №РН-0000059, від 22.02.2011 року №РН-0000064, від 01.03.2011 року №РН-0000072, від 02.03.2011 року №РН-0000074, від 10.03.2011 року №РН-0000077, від 18.03.2011 року №РН-0000105, від 04.04.2011 року №РН-0000130, від 01.06.2011 року №РН-0000214 та податкові накладні від 06.07.2010 №91, від 14.07.2010 №101, від 01.09.2010 №171, від 07.09.2010 №179, від 17.09.2010 №197, від 14.10.2010 №249, від 20.10.2010 №261, від 22.10.2010 №265, від 02.11.2010 №285, від 01.12.2010 №332, від 14.12.2010 №356, від 16.12.2010 №363, від 01.02.2011 №29, від 08.02.2011 №42, від 14.02.2011 №54, від 21.02.2011 №67, від 22.02.2011 №71, від 01.03.2011 №80, від 02.03.2011 №82, від 10.03.2011 №85, від 18.03.2011 №118, від 04.04.2011 №144, від 01.06.2011 №235 (т.2 а.с.144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 218-240).
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надані копії: товарно-транспортних накладних від 18.03.2011 р., 02.03.2011, 01.03.2011 р., 14.12.2010 р., 01.09.2010 р., 07.09.2010 р., 02.11.2010 р., 16.12.2010 р., 04.01.2011 р., 01.02.2011, 14.07.2010 р., 08.02.2011 р., 10.03.2011 р., 04.04.2011 р., 01.12.2010, 06.07.2010 р., 13.01.2011 р., 17.09.2010 р., 21.02.2011 р., 22.02.2011 р., 01.06.2011 р., 14.02.2011 р. (т.6 а.с.29-54). З вказаних документів вбачається, що перевезення отриманої продукції здійснювалося автомобільним транспортом як постачальника, ТОВ "Метал-ресурс", так і позивача.
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» нікелю, чорних та кольорових металів, отриманих Позивачем від ТОВ "Метал-ресурс", до суду надані копії приймальних актів, які є документами внутрішнього бухгалтерського обліку: від 06.07.2010 №155, від 14.07.2010 №167/1, від 01.09.2010 №197, від 07.09.2010 №207, від 17.09.2010 №218, від 14.10.2010 №239, від 20.10.2010 №247, від 22.10.2010 №250, від 02.11.2010 №259, від 01.12.2010 №286, від 14.12.2010 №302, від 16.12.2010 №306, від 01.02.2011 №34, від 08.02.2011 №44, від 14.02.2011 №48, від 21.02.2011 №59, від 22.02.2011 №61, від 01.03.2011 №68, від 02.03.2011 №70, від 10.03.2011 №78, від 18.03.2011 №89, від 04.04.2011 №98, від 01.06.2011 №135 (т. 2 а.с.144, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ТОВ "Метал-ресурс" суми коштів, а саме: платіжні доручення №3384 від 06.08.2010 на загальну суму 140000 грн., №3418 від 11.08.2010 на загальну суму 100000 грн., №3960 від 16.09.2010 на загальну суму 60000 грн., №4058 від 22.09.2010 на загальну суму 46741 грн., № 4245 від 04.10.10 року на загальну суму 70000 грн., № 4547 від 20.01.10 року на загальну суму 30000 грн., №4762 від 02.11.2010 на загальну суму 40000 грн., №5268 від 01.12.2010 на загальну суму 100000 грн., №5523 від 14.12.2010 на загальну суму 100000 грн., №5695 від 22.12.2010 на загальну суму 100000 грн., №9 від 06.01.2011 на загальну суму 60000 грн., №22 від 12.01.2011 на загальну суму 100000 грн., №51 від 01.02.2011 на загальну суму 120000 грн., №71 від 11.02.2011 на загальну суму 120000 грн., №78 від 15.02.2011 на загальну суму 100000 грн., №93 від 21.02.2011 на загальну суму 28050 грн., №145 від 01.03.2011 на загальну суму 230000 грн., №229 від 14.03.2011 на загальну суму 80000 грн., №438 від 01.04.2011 на загальну суму 100000 грн., №773 від 07.04.2011 на загальну суму 60000 грн., №1169 від 07.06.2011 на загальну суму 100000 грн.(т.4 а.с. 4-24), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №10100076 від 15.02.10 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Метал-ресурс", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних на списання нікелю, чорних та кольорових металів у виробництво (т.4 а.с.244 -250, т. 5 а.с.1 - 82, 87-168).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Март" судом встановлено наступне.
12.10.2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Март" було укладено договір поставки №12/10/10/10100229, відповідно до умов якого, Постачальник, ТОВ "Март", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує відходи кольорових металів по ДСТУ 3211-95. Поставка згідно п. 3.2 Договору повинна бути здійснена на умовах - FCA склад вантажовідправника (т. 1 а.с.209-210).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №12/10/10/10100229 від 12.10.2010 р., ТОВ "Март", були виписані видаткові накладні: від 04.04.2011 року №РН-04/04, від 04.04.2011 року №РН-04/04/1, від 14.03.2011 року №РН-14/03/2 та податкові накладні від 04.04.2011 №262, від 04.04.2011 №263, від 14.03.2011 №180 (т.2 а.с. 136,139,142,214-216).
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надані копії товарно-транспортних накладних від 15.10.2010 р., від 29.12.2010 р., від 14.03.2011 р., від 04.04.2011 р., від 04.04.2011 р., від 02.06.2011 р. (т.6 а.с.56-61) З вказаних документів вбачається, що перевезення отриманої продукції здійснювалося автомобільним транспортом Постачальника ТОВ "Март".
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» відходів кольорових металів, отриманих Позивачем від ТОВ "Март", до суду надані копії приймальних актів, які є документами внутрішнього бухгалтерського обліку: від 04.04.2011 №97, від 04.04.2011 №96, від 14.03.2011 №82 (т.2 а.с. 135, 138, 141).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ТОВ "Март" суми коштів, а саме: платіжних доручень №12 від 11.01.2011 на загальну суму 75108 грн., №367 від 25.03.2011 на загальну суму 100000 грн., №437 від 01.04.2011 на загальну суму 46470 грн., №535 від 12.04.2011 на загальну суму 100370 грн., №578 від 15.04.2011 на загальну суму 20000 грн., №842 від 13.05.2011 на загальну суму 20000 грн., №1244 від 10.06.2011 на загальну суму 47000 грн., №1584 від 14.07.2011 на загальну суму 30916 грн., №1803 від 05.08.2011 на загальну суму 15583 грн. (т.4 а.с.28-36), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №12/10/10/10100229 від 12.10.2010 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Март", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних на списання відходів кольорових металів (т.4 а.с.241-243).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ПФД-ХИМ" судом встановлено наступне.
23.03.2009 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФД-ХИМ" було укладено договір поставки №19000093 (т.1 а.с.200-201), відповідно до умов якого, Постачальник, ТОВ "ПФД-ХИМ", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує продукцію: метастанат натрію. Поставка згідно п. 4.1 Договору повинна бути здійснена на умовах - "Франко-завод" (EXW) м. Донецьк у відповідності до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №19000093 від 23.03.2009 р., ТОВ "ПФД-ХИМ", була виписана видаткова накладна від 12.11.2010 року №РН-15 та податкова накладна №20 від 12.11.2010 року (т.2 а.с.134, 214).
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надані копії: Акту приймання вантажу від перевізника ТОВ "Делівері" та довіреністю на працівника ПАТ "Автрамат" ОСОБА_4 на отримання вантажу (т.6 а.с. 62, 92). З вказаних документів вбачається, що перевезення отриманого товару здійснювалося перевізником ТОВ "Делівері".
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» метастанату натрію, отриманого Позивачем від ТОВ "ПФД-ХИМ", до суду надано копію приймального акту №1796 від 15.11.2010 року, який є документом внутрішнього бухгалтерського обліку (т.2 а.с.133).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ТОВ "ПФД-ХИМ" суми коштів: платіжне доручення №5554 від 15.12.2010 на загальну суму 45500 грн., платіжне доручення №5292 від 03.12.2010 на загальну суму 40000 грн., платіжне доручення №5199 від 29.11.2010 на загальну суму 44150 грн., платіжне доручення №9 від 10.01.2011 на загальну суму 40000 грн. (т.4 а.с.51-54), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №19000093 від 23.03.2009 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПФД-ХИМ", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних на списання метастанату натрію у виробництво (т.4 а.с.217 -225).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Пульсар" судом встановлено наступне.
11.01.2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар" було укладено договір поставки №10100017(т.1 а.с.19-199), відповідно до умов якого, Постачальник, ТОВ "Пульсар", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує продукцію: віники. Поставка згідно п. 4.1 Договору повинна бути здійснена автомобільним транспортом Постачальника на умовах - FCA м. Харків у відповідності до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №10100017 від 11.01.2010 р., ТОВ "Пульсар", була виписана видаткова накладна від 20.06.2011 року №58 та податкова накладна №10 від 20.06.2011 (т.2 а.с.131, 213).
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» віників, отриманих Позивачем від ТОВ "Пульсар", до суду надано копію приймального акту №1368 від 21.06.2011 року, який є документом внутрішнього бухгалтерського обліку (т.2 а.с.131).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ТОВ "Пульсар" суми коштів: платіжне доручення №1374 від 20.06.2011 на загальну суму 3900 грн.(т.4 а.с.27), що підтверджує факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №10100017 від 11.01.2010 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Пульсар", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних на списання віників (т.4 а.с.232-240).
Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено.
Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагентів позивача: ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ТОВ "Метал-ресурс", ТОВ "Март", ТОВ "ПФД-ХИМ", ТОВ "Пульсар", засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання контрагентів позивача: ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ТОВ "Метал-ресурс", ТОВ "Март", ТОВ "ПФД-ХИМ", ТОВ "Пульсар" (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.
Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ТОВ "Метал-ресурс", ТОВ "Март", ТОВ "ПФД-ХИМ", ТОВ "Пульсар".
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Промспец Консалтинг" судом встановлено наступне.
12.05.2011 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг" було укладено договір на виконання робіт №71100128(т.1 а.с.191), відповідно до умов якого, Замовник, ПАТ "Автрамат", доручає, а "Виконавець", ТОВ "Промспец Консалтинг" бере на себе зобов'язання у відповідності до діючих нормативно-правових актів та згідно з умовами даного Договору виконати роботи з технічної інвентаризації нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 43, загальною площею орієнтовно 14000 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №71100128 від 12.05.2011 р., між ТОВ "Промспец Консалтинг" та ПАТ "Автрамат" було складено Акт приймання-передачі робіт від 12.05.2011(т.2 а.с.212), Акт приймання-передачі документації від 16.05.2011(т.5 а.с.176).
В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №869 від 16.05.2011 року на загальну суму 150000 грн., яким перераховано на користь ТОВ "Промспец Консалтинг" суму коштів за договором (т.4 а.с.25), що підтверджує факт сплати грошових коштів за виконані роботи за договором на виконання робіт №71100128 від 12.05.2011 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг", суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи копію договору між ТОВ "Промспец Консалтинг" та КП "Харківське міське БТІ" на здійснення інформаційного, консультаційного обслуговування ТОВ "Промспец консалтинг" з питань землеустрою та технічної інвентаризації будівель, розташованих у м. Харків, копії службових записок та разових перепусток на вхід представників ТОВ "Промспец консалтинг" на територію ПАТ "Автрамат" в період виконання робіт за договором з позивачем (т.5 а.с. 170-177).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 судом встановлено наступне.
01.10.2010 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір поставки №10100231, відповідно до умов якого Постачальник, ФО-П ОСОБА_3, постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує цемент в мішках по 50 кг. (т.1 а.с.204-205).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №10100231 від 01.10.2010 р., ФО-П ОСОБА_3 була виписана видаткова накладна від 13.10.2010 року №РН-31082 (т.2 а.с.126)
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надано копію подорожнього листа від 13.10.2010 року (т.6 а.с.54-55). З вказаного документу вбачається, що перевезення отриманого товару здійснювалося автомобільним транспортом Покупця ПАТ "Автрамат".
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» придбаного цементу, отриманого Позивачем від ФО-П ОСОБА_3, до суду надано копію приймального акту №1581 від 13.10.2010 року, який є документом внутрішнього бухгалтерського обліку (т.2 а.с. 125).
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ФО-П ОСОБА_3 суми коштів: платіжне доручення №4397 від 11.10.2010 на загальну суму 35000 грн., №4398 від 11.10.2010 на загальну суму 35000 грн. (т.4 а.с.55-56), що підтверджують факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №10100231 від 01.10.2010 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних та актів на списання матеріалів у виробництво, накладних внутрішнього переміщення матеріалів (т.4 а.с.215 -216).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Хартрейдсервіс" судом встановлено наступне.
10.03.2011 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Автрамат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартрейдсервіс" було укладено договір поставки №11100111, відповідно до умов якого Постачальник, ТОВ "Хартрейдсервіс", постачає, а Покупець, ПАТ "Автрамат", приймає і оплачує спецвзуття, спецодяг, засоби індивідувального захисту. Поставка згідно п. 4.1 Договору повинна бути здійснена на умовах - FCA м. Харків у відповідності до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (т.1 а.с.196-197).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №11100111 від 10.03.2011 р. ТОВ "Хартрейдсервіс" була виписана видаткова накладна від 16.03.2011 року №РН-160303.(т.2 а.с. 129).
На підтвердження оприбуткування на склад ПАТ «Автрамат» спецодягу, отриманого Позивачем від ТОВ "Хартрейдсервіс", до суду надано копію приймального акту №551 від 16.03.2011 року, який є документом внутрішнього бухгалтерського обліку (т.2 а.с.128).
В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення, яким перераховано на користь ТОВ "Хартрейдсервіс" сума коштів: платіжне доручення №251 від 15.03.2011 на загальну суму 3804 грн. (т.4 а.с.26), що підтверджує факт сплати грошових коштів за поставлений товар за договором постачання №11100111 від 10.03.2011 року.
При дослідженні реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Хартрейдсервіс" суд бере до уваги надані представником позивача до матеріалів справи первинні документи на використання у виробництві придбаного товару, що підтверджується копіями вимог-накладних на списання спецодягу (т.4 а.с.225 - 231).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Абзацем 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг", ФО-П ОСОБА_3, ТОВ "Хартрейдсервіс".
Також відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про завищення з боку ПАТ "Автрамат" витрат від здійснення операцій з акціями на суму 6070350 грн., що призвело до заниження прибутку від операцій з акціями на 2144662 грн., обґрунтовуючи його тим, що вартість цінних паперів (акцій) ПАТ "Укрінвестпартнер", придбаних ПАТ "Автрамат" за договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.10.2010 року №Б 1745/10, укладеним з торговцем цінними паперами ПАТ "Мегабанк", що діяв в інтересах клієнта ТОВ "Омікрон", на загальну суму 6726600 грн. - не відповідає ринковій вартості цих цінних паперів та повинна обраховуватися за їх номінальною вартістю.
Суд не погоджується з даним висновком відповідача, з огляду на наступне.
Як вбачається з договору купівлі-продажу цінних паперів № Б1745/10/70100207 від 02.10.10 року(т.3 а.с.51), ПАТ "Автрамат" придбало у ПАТ «Мегабанк», прості іменні акції, емітентом яких є ПуАТ «Укрінвестпартнер» у кількості 2625000 шт. загальною вартістю 6726600 грн. ПАТ «Мегабанк» в даній операції виступав як торговець цінними паперами, який діяв в інтересах ТОВ "Омікрон".
Фактична передача цінних паперів у власність позивача підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 05.10.10 року (т.3 а.с.52), розпорядженням на виконання облікової операції №1745/19-2 від 05.10.10 року(т.3 а.с.53) та випискою про стан рахунку в цінних паперах на 29.10.10 року(т.3 а.с.54).
В період укладення вказаного договору купівлі - продажу цінних паперів порядок оподаткування господарських операцій податком на прибуток підприємств регулювався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами було врегульовано нормами п.п. 7.6 вказаного Закону.
Так, відповідно до п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Згідно п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Судом встановлено, що сума вартості придбаних цінних паперів віднесено позивачем до складу витрат ІІІ кварталу 2010 року в окремому обліку операцій з цінними паперами за вартістю їх придбання. Станом на момент укладання договору купівлі-продажу акцій від 05.10.10 року акції ПуАТ «Укрінвестпартнер» не перебували у лістингу на фондовій біржі. Їх біржовий курс на дату укладення угоди не визначався.
Суд при розгляді спору виходить з того, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не визначали спеціальних умов або обмежень щодо формування витрат платника податку в окремому обліку операцій з цінними паперами на рівні ринкової вартості. До повноважень податкового органу законодавством також не віднесено визначення рівня ринкової вартості товарів (зокрема, цінних паперів) відносно операцій, що є предметом перевірки в ході податкового контролю.
З огляду на зазначене, при наданні оцінки порядку формування позивачем витрат на придбання цінних паперів суд критично ставиться до позицій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, викладеної в акті перевірки, згідно якої ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства визначається як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність або як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок (відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства»).
Згідно Роз'ясненню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. N 8 "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з набранням ним чинності", затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2009 року N 797, Закон України "Про акціонерні товариства", опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" N 202 від 29.10.2008 року, набрав чинності 30.04.2009 року. Пунктом другим розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 року) втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.
Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).
Акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України "Про господарські товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.
Державну реєстрацію нової редакції Статуту ПАТ "Автрамат" проведено 19.05.2011 р. таким чином, саме з дати державної реєстрації Статуту ПАТ "Автрамат" вважається таким, що виконало вимоги закону та привело свої статутні документи у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства". До цієї дати ПАТ "Автрамат" має дотримуватись Закону України "Про господарські товариства" та відповідних підзаконних актів, в тому числі і у взаємовідносинах з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.
Враховуючи наведене, посилання відповідача на необхідність виконання ВАТ "Автрамат" вимог Закону України "Про акціонерні товариства" при укладенні угод щодо купівлі-продажу цінних паперів 05.10.2010 р. є законодавчо необґрунтованим.
Крім того, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" N 2658-III від 12 липня 2001 року серед передбачених статтею 7 випадків, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, не містить вимог щодо обов'язкового проведення оцінки вартості цінних паперів.
Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на необхідність врахування позивачем загальнодоступних відомостей з офіційної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що були оприлюднені пізніше дати укладання договору купівлі-продажу цінних паперів - щодо річної інформації про емітента ПАТ "Укрінвестпартнер" за 2010 рік (опублікована 27 квітня 2011 р.), а також щодо наявності порушень з боку ПАТ "Укрінвестпартнер", встановлених Актом від 06.12.2010 №1284-КУ, оскільки ці обставини не були і не могли бути відомі позивачу станом на момент укладення угоди купівлі-продажу цінних паперів - 05.10.2010 р. Крім того, згідно даних ЄДРЮОФОП основним видом діяльності ПАТ "Укрінвестпартнер" є "65.23.0 Інше фінансове посередництво", що не передбачає обов'язкової наявності виробничих потужностей та власних основних фондів.
Щодо відповідності розміру витрат на придбання акцій ПАТ "Укрінвестпартнер", відображених позивачем в окремому обліку операцій з цінними паперами, вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд бере до уваги наступне.
За даними офіційно оприлюдненої інформації Київської міжнародної фондової біржі біржовий курс акцій ПАТ "Укрінвестпартнер" в жовтні 2010 року становив 5-5,39 грн./акція, в той час як за договором від 05.10.2010 №Б 1745/10 ВАТ "Автрамат" придбало акції за ціною 2,5625 грн./акція. Акції придбавались ПАТ "Автрамат" відповідно до вимог законодавства при безпосередній участі професійного учасника ринку цінних паперів - ПАТ "Мегабанк".
На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних цінних паперів до матеріалів справи позивачем надано договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД62/1402/003 від 15.02.12 року (т.3 а.с.17), за яким ПАТ "Автрамат" продало, а ТОВ «Перша Фондова Брокерська Компанія» придбало прості іменні акції, емітентом яких є ПуАТ «Укрінвестпартнер», у кількості 2625000 шт. загальною вартістю 6825000 грн.
Тобто, вартість продажу пакету цінних паперів перевищила вартість їх придбання, що свідчить про відповідність операції ознакам господарської діяльності для цілей податкового обліку.
Крім того, суд зазначає, що листом №07-13933 від 15.12.11 року ПАТ «МЕГАБАНК» повідомило позивача про те, що 15 грудня 2011 року прості іменні акції бездокументарної форми існування ПуАТ «УКРІНВЕСТПАРТНЕР» перебувають в обігу на фондовому ринку України. За період з 05 жовтня 2010 року по 15 грудня 2011 року інформації стосовно обмеження обігу чи скасування випуску простих іменних акцій ПуАТ «УКРІНВЕСТПАРТНЕР» від Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, депозитарія ПАТ «НДУ» до зберігача цінних паперів ПАТ «МЕГАБАНК» не надходило.
Отже, суд приходить до висновку, що податковий орган безпідставно визначив ринкову вартість акцій ПуАТ «Укрінвестпартнер» на рівні їх номінальної вартості, через що позивачем не було завищено витрати від здійснення операцій з акціями на суму 6070350 грн., та відповідно, не було занижено прибуток від операцій з акціями на 2144662 грн.
Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові: №0001960854 від 29 грудня 2011 року в частині суми грошового зобов'язання в розмірі 3220947 грн., в тому числі - за основним платежем 2682613 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 538334 грн., № 0002000854 від 29 грудня 2011 року, №0001990854 від 29 грудня 2011 року, №0001980854 від 29 грудня 2011 року є обґрунтованими, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові щодо невідображення в Акті №2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року факту заниження сум валових витрат II кварталу 2011 року в сумі 2019230,38 грн., в тому числі: собівартості готової продукції на суму 6348,34 грн. за господарською операцією з ТОВ "Паріскар", собівартості готової продукції на суму 367066,75 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей на суму 1100366,72 грн. за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", фінансових витрат за користування кредитом на загальну суму 545448,57 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено в ході судового розгляду справи з пояснень представників сторін та підтверджується зібраними по справі доказами, позивачем в ході проведення перевірки на адресу відповідача було надано листи від 02.12.11 року та 01.12.11 року (т.1 а.с. 179-180) з приводу неврахування ПАТ «Автрамат» у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року собівартості готової продукції, собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, фінансових витрат за користування кредитом.
У листах зазначається про прохання врахувати відповідні витрати підприємства при складанні акту перевірки, а саме: собівартість готової продукції на суму 6348,34 грн. за договором з ТОВ "Паріскар", собівартість готової продукції на суму 367066,75 грн. за договором з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", собівартість придбаних ТМЦ на суму 1100366,72 грн. за договором з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", а також фінансові витрати за користування кредитом на суму 545448,57 грн., а всього на суму 2019230,38 грн.
Представник відповідача, Сазонов Є.В., не заперечував факту отримання вказаних листів під час проведення перевірки.
Судом встановлено, що відповідачем правова оцінка обставинам, викладеним у вказаних листах, в акті перевірки не надана, окремих відповідей на адресу ПАТ «Автрамат» з приводу фактів заниження валових витрат 2-го кварталу 2011 року також не надавалося. Отже, зібрані по справі докази не містять правової оцінки вказаних фактів відповідачем, судження податкового органу про наявність або відсутність права у позивача на формування валових витрат у 2-му кварталі всього на суму 2019230,38 грн. відсутнє.
Згідно з положеннями ст. 2 КАС України адміністративний суд може надати правову оцінку виключно рішенням, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, суд не має повноважень на проведення самостійної перевірки платника податків - позивача з приводу підтвердження або не підтвердження факту заниження валових витрат ІІ кварталу 2011 року, що буде фактичним перебиранням на себе функцій податкового органу.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові щодо невідображення в Акті №2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року факту заниження сум валових витрат II кварталу 2011 року на загальну суму 2019230,38 грн., в тому числі: собівартості готової продукції, собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та фінансових витрат за користування кредитом такими, що не підлягають задоволенню, а отже в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участі Прокуратури Фрунзенського району м. Харкова, про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, визнання протиправними дій - задовольнити частково.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001960854 від 29 грудня 2011 року про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3259189,50 грн., в тому числі за основним платежем 2713207 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 545982,50 грн., - в частині сум грошового зобов'язання 3220947 грн., в тому числі за основним платежем 2682613 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -538334 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0002000854 від 29 грудня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 628091 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 16754 грн., за грудень 2010 року в сумі 597804 грн., за червень 2011 року в сумі 13433 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001990854 від 29 грудня 2011 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1344983 грн., в тому числі за серпень 2010 року -26034 грн., за вересень 2010 року -28060 грн., за лютий 2011 року - 1103076 грн., за березень 2011 року 66875 грн., за квітень 2011 року в сумі 80943 грн., за травень 2011 року 39995 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27048 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001980854 від 29 грудня 2011 року про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28177,50 грн., в тому числі за основним платежем 22542 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5635,50 грн.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові щодо невідображення в Акті №2275/23-1/00236027 від 16.12.2011 року про результати документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року факту заниження сум валових витрат II кварталу 2011 року на загальну суму 2019230,38 грн., в тому числі: собівартості готової продукції на суму 6348,34 грн. за господарською операцією з ТОВ "Паріскар", собівартості готової продукції на суму 367066,75 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", собівартості придбаних товарно-матеріальних цінностей на суму 1100366,72 грн. - за господарською операцією з ЗАТ "Костромський завод автокомпонентів", фінансових витрат за користування кредитом на загальну суму 545448,57 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову у повному обсязі складено 22 травня 2012 року.
Суддя Білова О.В.