копія
30 травня 2012 р. справа № 2a-1870/2482/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Швед В.С.
представника позивача - Ткач В.В.
представника відповідача - Коваленко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/2482/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Білопілля-Агро") звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Сумська МДПІ) про визнання протиправними дій по внесенню до карток особових рахунків даних про наявність у товариства податкової заборгованості в сумі 2468944грн. 29коп. та зобов"язання вчинити дії по виключенню із карток особових рахунків даних про наявність вказаної суми боргу. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно вніс до даних картки особового рахунку суми податкової заборгованості, які не узгоджені, у тому числі: заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 2462341грн. та штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю за вересень 2011року в розмірі 6603грн. 49коп. На думку позивача, нарахування в карточці особового рахунку товариства сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2462341грн. є безпідставним і необґрунтованим, оскільки ні актом перевірки, ні судовим рішенням, не позбавлено товариство права на податковий кредит, також податковою інспекцією не враховано, що частину даної суми було віднесено до скороченої декларації з податку на додану вартість за грудень 2010року.
Сумська МДПІ, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що за попередні податкові періоди ТОВ "Білопілля-Агро" податкові зобов"язання з податку на додану вартість грошовими коштами не сплачувало. На момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010року №0000202310/0 позивачем було заявлено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів 3096174грн. та рахувалася недоїмка 1172грн.62коп. Сума бюджетного відшкодування рахувалася як переплата. За період узгодження зазначеного рішення, позивачем було сплачено 4367,11грн., визначені податкові зобов"язання самостійно позивачем та Сумською МДПІ, заявлені суми до бюджетного відшкодування - 2465536,46грн. Враховуючи, що узгоджені податкові зобов"язання позивач не сплачував грошовими коштами, а використовував наявну переплату, визначення якої судовими рішеннями визнано неправомірним, у товариства виникла недоїмка 2462342грн. /а.с.39-40, 53-55/.
Представник позивача Ткач В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Коваленко Л.М. в судовому засіданні позов не визнала, з підстав, викладених в письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Сумською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2010року №0000202310/0, яким ТОВ "Білопілля Агро" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2462341грн. /а.с.7/.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Білопілля- Агро" оскаржило його в судовому порядку.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2011року визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 29.09.2010року №0000202310/0, від 13.12.2010року №0000202310/1, від 04.04.2011р. №0000242310/3 про зменшення ТОВ "Білопілля Агро" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2462341грн. /а.с.9-16/.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2011року в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Білопілля Агро". Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Білопілля Агро" до Сумської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення /а.с.19-22/.
Харківським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що згідно поданої декларації з податку на додану вартість ТОВ "Білопілля Агро" за червень 2010 року, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, визначено в розмірі 3532012 грн., у той час, як згідно акту перевірки, дана сума становить 633834 грн., оскільки при визначенні суми бюджетного відшкодування у декларації за червень 2010 року не враховані висновки попередньої перевірки відносно зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ. Такі висновки викладені в акті про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Білопілля Агро" від 19.08.2010 року №189/23/35103599/46.
При цьому, на думку податкового органу, ТОВ "Білопілля Агро" є сільськогосподарським виробником, тому при нарахуванні податку на додану вартість у 2008році мав керуватись п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та подавати до податкового органу дві декларації з ПДВ: загальну, за якою здійснювалися розрахунки з бюджетом, і спеціальну з реалізації продукції власного виробництва та виробленої на давальницьких умовах виключно з власної сировини продукції рослинництва, за якою податок на додану вартість до бюджету не сплачувався. Позивач спеціальної декларації з ПДВ у перевіряємому періоді 2008 р. не подавав, а всі операції відображав у загальній декларації по розрахунках з бюджетом.
Також, на думку перевіряючих, суб'єктам господарювання, які до 01.01.2009 р. були на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, встановленому п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" і на яких не поширюється спеціальний режим оподаткування, що застосовується з 01.01.2009р., сума податку, відображена в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період до 2008 року до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься і з бюджету не відшкодовується.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Білопілля Агро" є виробником сільськогосподарської продукції, протягом періоду, що перевірявся, був платником фіксованого сільськогосподарського податку.
ТОВ "Білопілля Агро" не подавало заяви про перехід на спеціальний режим оподаткування, тому відображення результатів господарської діяльності визначалося ним по податковій декларації з ПДВ (загальна).
Оскільки позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, то за змістом ст.2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", сума, одержана ним від реалізації власної продукції за попередній звітний рік, перевищувала 75 % загального валового доходу.
Питання застосування до сільськогосподарських товаровиробників спеціальної системи оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2009р. було врегульовано пунктом 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до абз.4 п.1.2 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (п.п.11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Згідно п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. № 271 (далі -Порядок), на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.
Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних нормативних актів, позивач мав подавати податковому органу спеціальну (скорочену) декларацію, оскільки встановлений пунктом 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" спеціальний режим оподаткування поширювався і на позивача, відтак, подання податкової декларації скороченої форми було його обов'язком, а не правом.
Оскільки позивач, реалізуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не повинен сплачувати податок на додану вартість до бюджету, а зобов'язаний декларувати податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, то й податковий кредит за операціями з придбання товарів та послуг, що пов'язані з виробництвом сільгосппродукції, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в його розпорядження, а не зменшувати суму податкового зобов'язання за загальною декларацією.
Таким чином, податкові зобов'язання та податковий кредит за вказаними операціями не приймають участі у розрахунку від"ємного значення ПДВ загальної декларації, а отже у платника податку не виникає право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за такими операціями.
Враховуючи викладене, а також те, що приписи п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначено порядок розрахунку сум ПВД, що підлягають сплати до бюджету, було зупинено на 2008 р. для певної категорії сільгоспвиробників, до яких відноситься позивач, то у товариства було відсутнє право формувати податковий кредит та визначати податкові зобов'язання у загальній декларації за операціями, що підпадають під визначення пункту 11.29 вказаного Закону, в зв"язку з чим у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування за наслідками таких операцій.
Виходячи з вищевикладеного, платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку, в зв'язку з чим суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) за операціями, що пов'язані з виробництвом сільгосппродукції, мають включатися до тієї декларації у якій відображаються податкові зобов'язання за операціями з поставки товарів (робіт, послуг), на виробництво яких використано придбані матеріальні ресурси, таким чином права на відшкодування цього податку з бюджету платник не має.
Тому, Харківський апеляційний адміністративний суд зробив висновок про необґрунтованість включення позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду в розмірі 3532012 грн., який утворився за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався у періодах з червня 2008 року по травень 2010 року.
Тому податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 29.09.2010року №0000202310/0, від 13.12.2010року №0000202310/1, від 04.04.2011р. №0000242310/3 є обґрунтованими та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, законність податкових повідомлень-рішень Сумської МДПІ від 29.09.2010року №0000202310/0, від 13.12.2010року №0000202310/1, від 04.04.2011р. №0000242310/3 про зменшення ТОВ "Білопілля Агро" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2462341грн. було встановлено судом.
Сумською МДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ "Білопілля Агро" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов"язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатом якої складений акт від 03.11.2011року №109/15/35103599 /а.с.37/.
В ході перевірки податковою інспекцією встановлено, що товариством "Білопілля Агро" несвоєчасно сплачено до бюджету самостійно визначені суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень 2011 року. Граничний термін сплати - 30.10.2011р., фактично сплачено - 31.10.2011 року.
На підставі вказаного акту перевірки, Сумською МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 04.11.2011року №0001431510, №0001441510, №0001451510, №0001461510, №0001471510, №0001481510, №0001491510, якими товариство "Білопілля Агро" зобов"язано сплатити штраф за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальній сумі 6603грн. 49коп. /а.с.24-31/.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, товариство оскаржило їх спочатку в адміністративному порядку, а потім звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про визнання вказані податкові повідомлення-рішення нечинними та їх скасування, про що повідомило Сумську МДПІ.
На момент розгляду справи, Сумська МДПІ отримала ухвалу суду та виключило із облікової картки суму узгодженого боргу.
В квітні 2012року до картки особових рахунків проведено рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.12р., яким відмовлено ТОВ "Білопілля - Агро" в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.09.2010р. №0000202310/0 про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 2462341грн.
Враховуючи викладене, ТОВ «Білопілля Агро» за попередні податкові періоди податкові зобов'язання з податку на додану вартість грошовими коштами не сплачувало, а незаконно використовувало суму бюджетного відшкодування, яка була зменшена податковим повідомленням-рішенням Сумської МДПІ №0000202310/0 від 29.09.2010р. і вказане податкове повідомлення-рішення визнано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012року обґрунтованим.
Тому сума, якою зменшено бюджетне відшкодування згідно податкового повідомлення - рішення від 29.09.10р. №0000202310/0, правомірно відповідачем проведена в картку особових рахунків як недоїмка.
26.04.12р. ТОВ «Білопілля Агро» сплачено податкові зобов'язання в розмірі 999грн. згідно платіжному дорученню від 26.04.12р. №665, які зараховані в погашення наявного податкового боргу.
30.04.12 ТОВ «Білопілля Агро» задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по декларації за березень 2012року в розмірі 999грн. За квітень 2012року недоїмка складає 2462341грн. /а.с.46-50, 56-71, 127/.
Таким чином, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" про визнання протиправними дій Сумської МДПІ по внесенню до карток особових рахунків даних про наявність у товариства податкової заборгованості в сумі 2468944грн. 29коп. та зобов"язання вчинити дії по виключенню із карток особових рахунків даних про наявність у товариства податкової заборгованості на вказану суму.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Сумської міжрайонної державної податкової інспекції по внесенню до карток особових рахунків даних про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" податкової заборгованості в сумі 2468944грн.29 коп. та зобов"язання Сумської міжрайонної державної податкової інспекції вчинити дії по виключенню із карток особових рахунків даних про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" податкової заборгованості на суму 2468944 грн. 29 коп. -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 1 червня 2012року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар