05 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2956/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.
при секретарі - Чухліб Г.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва про зобов'язання вчинити дії, -
10 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з 21.04.2003 року по 04.08.2003 року вона працювала на посаді референта - керівника відповідно до договору від 12 травня 2003 року, якій у встановленому законом порядку зареєстрований в Голосіївському районному центрі зайнятості м.Києва, в зв'язку з припиненням трудових відносин було здійснено запис до трудової книжки, проте трудовий договір не знятий з реєстрації в центрі зайнятості, що на даний час перешкоджає в реалізації права набуття статусу безробітного. Не погоджуючись з позицією відповідача звернулася до суду з вимогою про зобов'язання Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва зняти з реєстраційного обліку трудовий договір від 12 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований Голосіївським районним центром зайнятості м. Києва 12 травня 2003 року № 903, в зв'язку з припиненням трудових відносин між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надав заяву якою просив розгляд справи провести без їх участі та визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору укладеного з ОСОБА_2 від 12 травня 2003 року працювала секретарем, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці позивача.
Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 04.08.2003 року була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (наказ № 34).
В січні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в Миргородський міськрайонний центр зайнятості для реєстрації про надання статусу безробітного.
Проте їй повідомили, що реєстрація можлива лише після зняття з реєстрації у Голосіївському районному центрі зайнятості м.Києва трудового договору від 12.05.2003 року, який свідчить про наявність трудових відносин.
Оскільки колишній роботодавець позивача, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є громадянином Туреччини, та за отриманою інформацією на даний момент проживає на території Туреччини у позивача відсутня можливість зв'язку з ним, що унеможливляє зняття трудового договору з реєстрації у Голосіївському районному центрі зайнятості м.Києва, так як це передбачено п.9 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю затвердженого Наказом Мінпраці від 08.06.2001, № 260 "Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою" (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.
Разом з тим, встановлено, що 04.08.2003 року ОСОБА_1 була звільнена з посади референта секретаря, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці, проте роботодавцем не було повідомлено Голосіївський районий центр зайнятості м.Києва та не проведено зняття даного договору з реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Статтею 136 КАС України встановлено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У даному випадку суд не вбачає підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва про зобов'язання вчинити дії є правомірними та обгрунтованими, а від так підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Голосіївського районного центру зайнятості м. Києва про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Голосіївський районний центр зайнятості м. Києва зняти з реєстраційного обліку трудовий договір від 12 травня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований Голосіївським районним центром зайнятості м. Києва 12 травня 2003 року № 903, в звязку з припиненням трудових відносин між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (іден.№ НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі32 грн. 82 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року.
Суддя Г.В. Костенко