12 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2727/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги на випадок безробіття, -
Полтавський міський центр зайнятості 03 травня 2012 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення допомоги на випадок безробіття в сумі 2 317 грн. 45 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно був зареєстрований як фізична особа - підприємець, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відтак, за час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу на випадок безробіття в розмірі 2 317 грн. 45 коп., у зв'язку з чим дана сума підлягає стягненню з останнього.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштове відправлення на адресу ОСОБА_1, надану за даними адресно-довідкового відділу УГІРФО УМВС України в Полтавській області, повернулося до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.
У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, згідно з частиною шостою вказаної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищезазначене, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі заяви від 28 вересня 2005 року та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 зареєстровано в Полтавському міському центрі зайнятості як шукаючого роботу. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с. 11).
Наказом директора Полтавського МЦЗ від 28 вересня 2005 року №НТ050928 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с. 13).
Наказом директора Полтавського МЦЗ від 28 лютого 2006 року №НТ060228 гр. ОСОБА_1 знято з обліку в центрі зайнятості з 16 лютого 2006 року на підставі пункту 44 Положення про реєстрацію, перереєстрацію та ведення обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а саме: у зв'язку з самостійним працевлаштуванням (а.с. 13).
Позивачем проведено перевірку щодо обґрунтованості виплат відповідачу матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в ході якої встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний одночасно був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
У зв'язку з викладеним, позивач дійшов висновку, що відповідачем за період з 28 вересня 2005 року по 16 лютого 2006 року безпідставно отримано допомогу у зв'язку з безробіттям, сума якої, відповідно до довідки від 09 лютого 2012 року №264 складає 2 317 грн. 45 коп. (а.с. 20).
За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 2 317 грн. 45 коп.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ визначено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
За приписами статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Полтавському МЦЗ як безробітний у період з 28 вересня 2005 року по 16 лютого 2006 року.
За приписами підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи, зокрема, підприємців.
В силу пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.
Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07 грудня 2005 року №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07 грудня 2005 року №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07 грудня 2005 року №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року за №1523/11803.
Посадовими особами Полтавського міського центру зайнятості проведено перевірку щодо обґрунтованості виплат відповідачу матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в ході якої встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний одночасно був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Так, відповідно до листа виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради від 12 грудня 2011 року вих. №02-21/2252 ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу розпорядженням Октябрського райвиконкому від 30 червня 1998 року №349 (а.с. 15).
Як слідує зі змісту спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на дату розгляду даної адміністративної справи підприємницьку діяльність відповідача не припинено, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець (а.с. 37-39).
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, гр. ОСОБА_1 одночасно був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Відповідно до довідки Полтавського МЦЗ від 09 лютого 2012 року №264 за період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу у зв'язку з безробіттям в розмірі 2 317 грн. 45 коп. (а.с. 20).
Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону, відповідач не повідомив Полтавський МЦЗ про те, що він на момент звернення до служби зайнятості був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, тобто відносився до зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги у зв'язку з безробіттям.
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Полтавським МЦЗ 30 грудня 2011 року за №458 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1." (а.с. 16), копія якого разом з повідомленням вих. №03-81 від 10 січня 2012 року надсилалася на адресу відповідача та вручена останньому 12 січня 2012 року (а.с. 17-19).
Відповідачем кошти в сумі 2 317 грн. 45 коп. в добровільному порядку не відшкодовано, доказів оскарження вищезазначеного наказу Полтавського МЦЗ до суду не надано.
Як визначено пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів повернення суми матеріального забезпечення суду не надав.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги на випадок безробіття задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Полтавського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22534038; вул. Леніна, 91, м. Полтава, Полтавська область, 36022) суму безпідставно виплаченої допомоги на випадок безробіття в розмірі 2 317 грн. 45 коп. (дві тисячі триста сімнадцять гривень сорок п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Кукоба