про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/3746/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, -
06 червня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок податкової знижки за 2011 рік.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
При визначенні характеру адміністративного позову як майнового суд враховує, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Згідно змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Враховуючи вищевикладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, тощо.
Аналогічну позицію викладено в листі Вищого адміністративного суду № 165/11/13-12 від 18.01.2012 року.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у м. Полтава здійснити перерахунок податкової знижки за 2011 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично понесених у 2011 році витрат на навчання в розмірі 5500,00 грн. (наслідком чого є зміна майнового стану позивача) є майновими і судовий збір має сплачуватися згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з позовом немайнового характеру, яка становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та про зобов'язання ДПІ у м. Полтава здійснити перерахунок податкової знижки за 2011 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично понесених у 2011 році витрат на навчання в розмірі 5500,00 грн.
Позивачем до позову додано платіжне доручення від 05.06.2012 року на суму 32,82 грн., як доказ сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.
Доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру позивачем суду не надано.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі виклдаеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 20 червня 2012 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде вважатися неподаною та повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.С. Бойко