31 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1973/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького транспортного прокурора , в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
10 квітня 2012 року Кременчуцький транспортний прокурор , в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що проведеною державним інспектором перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 15.12.2011 року порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме, статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв'язку з чим постановою про застосування фінансових санкцій № 129020 від 23.01.2012 року до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн. Фінансові санкції до Державного бюджету відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду про стягнення коштів.
Конверт із копією ухвали про відкриття скороченого провадження направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, повернувся до суду з поштовою відміткою від 17.05.2012 року "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 167 КАС України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Частиною 6 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі -Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 (далі -Положення).
Згідно з пунктом 5 Положення Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезень пасажирів та вантажів.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань відповідно до пункту 8 Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Пунктом 6 Положення про територіальні органи Головтрансінспекції визначено, що територіальне управління має право проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
Судом встановлено, що 15.12.2011 року на підставі завдання на перевірку від 12.12.2011 року №037518 при здійсненні перевірки в м.Київ, в місці посадки -висадки пасажирів на площі "Вокзальна", державними інспекторами Теруправління в м.Києві перевірений транспортний засіб "Daimler Chrysler 316", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого, згідно посвідчення водія НОМЕР_3 від 08.05.2004 року знаходився ОСОБА_3 Власником вказаного транспортного засобу, згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_4 є ОСОБА_1
За результатами даної перевірки складено акт перевірки від 15.12.2011 року, в якому зафіксовано порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом Кременчук- Київ здійснюються без оформлення договору із замовником транспортних послуг, відсутні документи, що засвідчують оплату транспортних послуг. Даний акт доведено до відома водія та підписано ним особисто.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1, який є власником перевіряємого транспортного засобу, зареєстрований Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як фізична особа- підприємець 17.02.1999 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця серія НОМЕР_5.
Згідно із положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктами 25-27 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
На виконання вимог даного Порядку позивачем направлено відповідачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, яке повернулося до ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Положеннями Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту 15.12.2011 року начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову №129020 від 23.01.2012 року, якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн., яка відправлялася відповідачу рекомендованим листом та повернулася до ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи вищезазначене, та те, що відповідачем фінансові санкцій в сумі 1 700 грн. станом на дату розгляду справи до Державного бюджету України не перераховано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ч. 2 ст. 60 КАС України, ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету України на рахунок 31119106700008 в ГУДКСУ у м.Кременчуці, код за ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУу Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106 фінансові санкції в сумі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Оскарження постанови не зупиняє її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Єресько