29 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1743/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Протас О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,
02 квітня 2012 року Миргородський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 5650,82 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, не маючи права отримувати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначав, що на підставі заяв ОСОБА_1 від 14 серпня 2008 року та 05 травня 2010 року, якими відповідач підтверджувала, що на момент звернення до служби зайнятості вона трудовою та підприємницькою діяльністю не займалася, ОСОБА_1 згідно статті 2 та пункту "а" частини першої статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" надано статус безробітного. 09 листопада 2011 року позивачем виявлено, що ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітного була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 37/.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 36/.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 07 серпня 2008 року звернулася до Миргородського міськрайонного центру зайнятості як така, що шукає роботу. Після співбесіди та заповнення картки персонального обліку безробітний дає відповіді на кілька запитань. Зокрема, чи працює він за сумісництвом або чи не є суб'єктом підприємницької діяльності. У день надання статусу безробітного у заяві особистим підписом він засвідчує відсутність інших доходів, передбачених законодавством. У заяві від 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 зазначала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності /а.с. 16/. Згідно частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"14 серпня 2008 року ОСОБА_1 присвоєно статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю /а.с. 18/.
19 березня 2009 року відповідача було знято з обліку в центрі зайнятості у зв'язку із працевлаштуванням безробітного /а.с. 18/.
Крім того, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 28 квітня 2011 року повторно звернулася до Миргородського міськрайонного центру зайнятості як така, що шукає роботу. В заяві від 05 травня 2011 року ОСОБА_1 зазначала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності /а.с. 17/. Згідно частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 05 травня 2011 року ОСОБА_1 було присвоєно статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю /а.с. 20/.
09 листопада 2011 року провідним спеціалістом відділу надання соціальних послуг з працевлаштування Миргородського МРЦЗ проведено звірку бази даних GІАС NET, за результатом якої складено Акт розслідування від 09 листопада 2011 року №34 /а.с. 8-9/
В Акті розслідування зазначено, що на момент реєстрації ОСОБА_1 в Миргородському міськрайонному центрі зайнятості як безробітної, остання була зареєстрована як фізична особа-підприємець, відповідачем добровільно це зазначено не було.
Як вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з21 березня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію 2 331 000 0000 000576 /а.с. 10/.
Отже, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 залишалася приватним підприємцем, незалежно від того, отримувала вона прибутки чи ні. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, таким чином, для набуття статусу безробітного ОСОБА_1 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 6 Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України, Державною податковою адміністрацією України від 13 лютого 2009 року №60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до довідок Миргородського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2008 року по 17 березня 2009 року отримала допомогу по безробіттю у розмірі 3389 грн. 67 коп. /а.с. 11/, за період з 05 травня 2011 року по 08 листопада 2011 року отримала допомогу по безробіттю у розмірі 2361 грн. 15 коп. /а.с. 12/.
Підпунктом 6.14 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Мінпраці від 20 листопада 2000 року, №307 встановлено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
21 листопада 2011 року позивачем прийнято наказ№184 "Про повернення допомоги по безробіттю" /а.с. 13/.
Заявою від 23 листопада 2011 року ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути суму 5750,82 грн. до 10 травня 2012 року. Однак, у добровільному порядку кошти відповідачем повернуті частково, у сумі 100,00 грн.
Відповідно до пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 5650 грн. 82 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Миргородського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Миргородського міськрайонного центру зайнятості) заборгованість у сумі 5650,82 грн. /п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень вісімдесят дві копійки/ на розрахунковий рахунок 37173161503202 ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22531726.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.
Суддя Л.М. Петрова