10 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1281/12
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
суддів - Костенко Г.В. , Кукоби О.О. ,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника відповідача - Чайка М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Харкова, третя особа - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
13 січня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Харківського окружного адміністративного суду .
В позові просив визнати недійсним лист Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 року № 2689/5/170716; зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд зробити перерахунок утриманих коштів із суми його щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, з січня по листопад 2011 року включно.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року відкрито провадження у даній справі.
18 січня 2012 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив пункт 1 вимог у позовній заяві читати в наступній редакції: "Визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 року № 2689/5/170716".
31 січня 2012 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Харківським окружним адміністративним судом прийнято рішення про передачу справи за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду. Справа надійшла до суду 02 березня 2012 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
22 березня 2012 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив доповнити їх наступною вимогою: "стягнути на його користь з місцевого бюджету м. Харкова суму надмірно утриманого протягом січня-листопада 2011 року податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17 301,18 грн.". Також у цій заяві відмовився від позовної вимоги щодо зобов'язання Харківського окружного адміністративного суду зробити перерахунок утриманих коштів із суми його щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, з січня по листопад 2011 року включно.
У зв'язку зі уточненими позовними вимогами ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Харкова, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачами на підставі податкової консультації Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 року № 2689/5/170716 й у порушення вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року, статті 165 Податкового кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 зі щомісячного довічного грошового утримання його як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, за період з січня по листопад 2011 року утримано податок з доходів фізичних осіб.
Лист ДПА України від 02.03.2011 року № 26/5/170716 позивач вважав податковою консультацією, яка не відповідає статті 165 Податкового кодексу України, де не міститься виключення щодо оподаткування суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, для осіб, що продовжують працювати.
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, Державної податкової служби України, в судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. В даному випадку консультація надавалася Державній судовій адміністрації. Відповідно до статті 53 Податкового кодексу України, право на оскарження до суду податкової консультації має лише Державна судова адміністрація України.
З приводу оподаткування податком з доходів фізичних осіб щомісячного довічного грошового утримання судді, позивача, що продовжує працювати, представник відповідача наполягала на тому, що згідно норм Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ та Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI в умовах дії Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV та Податкового кодексу України відповідно, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включалися/не включаються виключно доходи у вигляді суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які платник податку - суддя отримав з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Питання призначення щомісячного грошового утримання суддів регулюються постановою КМУ від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", відповідно до пункту 31 якої, судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання , належного їм у разі виходу у відставку. Розпорядником коштів при виплаті вказаних сум є Державна судова адміністрація України. Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці і щомісячне грошове утримання працюючим суддям - це виплати, що регламентуються різними нормативно-правовими актами та мають різні джерела виплати. Доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів, що не включаються до загального (річного) оподатковуваного доходу платника податку не підлягають оподаткуванню. А відповідно до підпункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України, інші доходи, в тому числі суми щомісячного грошового утримання судді , що не зазначені у статті 165 Кодексу , включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і підлягають оподаткуванню за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.
Представник відповідача, Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Харкова, та представник третьої особи Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, заперечення на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не надали.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, ДПС України, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановила такі фактичні обставини справи.
Позивач, ОСОБА_2, працює з 21 вересня 1990 року на посаді судді. З 09 лютого 2006 року по теперішній час - на посаді судді Харківського окружного адміністративного суду, обраний безстроково. (а.с. 9-12).
Відповідно до Наказу Харківського обласного управління юстиції від 02 січня 2001 року № 02-6/1, позивачу, як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, встановлено щомісячне грошове утримання в розмірі 50% передбаченого законом щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати. (а.с. 13).
З січня по листопад 2011 року, щомісячне грошове утримання позивача було оподатковане податком з доходів фізичних осіб, який був утриманий Харківським окружним адміністративним судом та перерахований до місцевого бюджету.
Згідно змісту направленого на запит позивача листа Начальника відділу планово - фінансової діяльності та матеріально - технічного забезпечення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2011 року, відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України та листа Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 року № 2689/5/170716, щомісячне грошове утримання судді, яке було нараховано позивачу протягом 2011 року, оподатковувалося, починаючи з січня 2011 року по листопад 2011 року. Не оподатковувалося після оподаткування рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011. (а.с.15).
Позивач, вважаючи неправомірним відрахування із сум свого щомісячного грошового утримання податку на доходи фізичних осіб, звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія судів зазначає наступне.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсною податкової консультації від 02.03.2011 року № 2689/5/17-07716 колегія суддів знаходить обгрунтованим клопотання відповідача, Державної податкової служби України, про залишення без розгляду позовних вимог в цій частині (а.с. 79).
Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховує те, що Державна податкова служба України на лист Державної судової адміністрації України від 18.01.2011 року № 17-264/11 надала консультацію від 02.03.2011 року № 2689/5/170716. Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Згідно пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену у письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що оскаржувана податкова консультація надана 02.03.2011 року, а з вимогою про визнання її недійсною позивач звернувся до суду 13.01.2012 року, строк оскарження вказаного акту індивідуальної дії сплинув.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України щодо позовної вимоги про визнання недійсним податкової консультації від 02.03.2011 року № 2689/5/170716 та поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду під час розгляду справи вказані й доведені не були. Підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними колегія суддів не знаходить.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне залишити позовну вимогу про визнання недійсною податкової консультації № 2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року без розгляду.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету м. Харкова суму надмірно утриманого протягом січня-листопада 2011 року податку з доходів фізичних осіб у сумі 17 301,18 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VI, суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні незалежність і недоторканність суддів.
Статтею 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Частинами 3, 4 статті 138 вказаного Закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 7 Рішення Конституційного суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.
Умови і порядок його виплати було визначено Законом України "Про статус суддів".
Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та цим Законом.
Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Згідно з положенням частини 2 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до п. 1.3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 року, додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами.
Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Правова позиція відповідача у справі, як і третіх осіб, внаслідок якої було нараховано та утримано податок з доходів фізичних осіб з виплат щомісячного грошового утримання позивача, полягала у тому, що суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподаткованого доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Податкового Кодексу України.
Проте, згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподаткований дохід.
У відповідності до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються: сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
14.12.2011 року Конституційним судом України розглянуто на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України та визначено наступне.
В аспекті конституційного подання поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI з наступними змінами означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, Конституційним судом України роз'яснено, що щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).
З врахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб на суми щомісячного (довічного) грошового утримання судді Харківського окружного адміністративного суду Кучми Ю.В. було неправомірним та не ґрунтувалося на законі, оскільки поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату.
Таким чином, встановивши факт порушення права позивача, колегія суддів знаходить, що необхіднім і достатнім способом захисту порушеного права є стягнення неправомірно нарахованих та утриманих сум відповідного податку з місцевого бюджету на користь позивача.
З матеріалів справи вбачається, що протягом січня-листопада 2011 року з сум щомісячного (довічного) грошового утримання судді Харківського окружного адміністративного суду Кучми Ю.В. було перераховано до місцевого бюджету м.Харкова як податок з доходів фізичних осіб кошти у сумі 17301,18 грн. (а.с. 32; 44-52).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з місцевого бюджету м.Харкова необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 суму утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17 301,18 грн.
Згідно із частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з місцевого бюджету м.Харків (рахунок № 33211800700008 ДКС у Октябрському районі м.Харків) суму утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17 301,18 грн. (сімнадцять тисяч триста одна гривня вісімнадцять копійок).
Позовну вимогу щодо визнання недійсною податкової консультації № 2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 частину судового збору у сумі 16,10 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 року.
Головуючий суддя суддя суддя І.С. Шевяков Г.В. Костенко О.О. Кукоба