28 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1958/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гарника К.Ю.,
при секретарі - Онищенко С.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника Головне управління Державної казначейської служби України Полтавській області - Реви О.С.,
представника Полтавської міської ради - Дзюбла О.І.,
представника Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України - Сєркова Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України Полтавській області, Полтавська міська Рада, Полтавська обласна Рада, Державна податкова служба України в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про стягнення моральної шкоди,-
09 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України Полтавській області, Полтавська міська Рада, Полтавська обласна Рада, Державна податкова служба України в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про визнання дій щодо вирахування з вихідної допомоги прибуткового податку протиправними та стягнення утриманого прибуткового податку у розмірі 14185,80 грн.
25 квітня 2012 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати дії щодо вирахування з вихідної допомоги прибуткового податку протиправними та стягнути утриманий прибутковий податок у розмірі 14185,80 грн, а також стягнути моральну шкоду на його користь у розмірі 3000,00 грн та допустити до негайного виконання судове рішення в частині стягнення утриманого прибуткового податку у розмірі 14185,80 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України Полтавській області, Полтавська міська Рада, Полтавська обласна Рада, Державна податкова служба України в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та стягнення утриманого прибуткового податку в частині вимог щодо визнання дій щодо вирахування з вихідної допомоги прибуткового податку протиправними та стягнення утриманого прибуткового податку у розмірі 14185,80 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники третіх осіб у судовому засіданні поклались на розсуд суду.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року "Про звільнення суддів" суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 було звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області від 05 жовтня 2010 року № 206/К, позивач був звільнений з посади 05 жовтня 2010 року та йому призначено вихідну допомогу у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожний повний рік роботи на посаді судді, тобто за 18 років.
Згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області від 26 січня 2011 року № 50, при виході у відставку позивачу нараховано вихідної допомоги в розмірі 94572,00 грн, з якої був утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 14185,80 грн.
Не погодившись з вказаним утриманням, позивач оскаржив його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, Полтавська міська рада, Полтавська обласна рада, Державна податкова адміністрація України в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 14185 грн. 80 коп. (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень вісімдесят копійок).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 залишено без змін.
Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Однак, вказане рішення відповідачем не виконано у встановлені строки, внаслідок чого позивач повторно звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн, які він поніс у зв'язку з таким невиконанням.
Надаючи оцінку вимозі щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про її безпідставність, виходячи з наступного.
Моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі, може відшкодовуватись у випадках, коли можливість такого відшкодування передбачена нормами Конституції чи випливає з її положень та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або угодою сторін.
Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з цим роз'ясненнями, наданими у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Всупереч наведеному у позовній заяві та уточненні до неї ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих пояснень та реальних обставин чи інших доказів, які б свідчили про заподіяння моральних страждань позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, наслідки таких страждань та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відтак вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України Полтавській області, Полтавська міська Рада, Полтавська обласна Рада, Державна податкова служба України в Полтавській області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про стягнення моральної шкоди відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 05 червня 2012 року.
Суддя К.Ю. Гарник