24 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2945/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнку Є.В.,
за участю:
представника відповідача - Братчун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Квіти Кременчука" до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про скасування постанов, -
08 травня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Квіти Кременчука" (по тексту -позивач, ПрАТ "Квіти Кременчука") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Автозаводський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (по тексту -відповідач, Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ) про скасування постанов від 23.03.2012 ВП № 30972176 про арешт коштів боржника, від 23.03.2012. ВП № 30972176 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 23.03.2012 ВП № 30972176 про стягнення з боржника виконавчого збору.
В обґрунтування вимог позивач вказував на те, що у зв'язку із оскарженням постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП) №30972176 постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору є передчасними та необґрунтованими. Крім того, вказував на порушення строків направлення постанов від 23.03.2012. Також, зазначав, що в постанові від 23.03.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій не зазначається, з яких саме витрат державного виконавця складається сума на проведення виконавчих дій.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на примусове виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 видано виконавчий лист №2а-46429/09/1670 від 08.11.2011 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Квіти Кременчука" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарських санкцій в сумі 14 730,00 грн. та пені в розмірі 695,02 грн.
31.01.2012 старшим державним виконавцем Братчун О.О. Автозаводського ДВС Кременчуцького МУЮ за заявою стягувача відкрито виконавче провадження (ВП) № 30972176 та винесено постанову та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Боржнику (ПрАТ " Квіти Кременчука") надано строк для самостійного виконання до 06.02.2012.
23.03.2012 старшим державним виконавцем Братчун О.О. Автозаводського ДВС Кременчуцького МУЮ винесено: постанову про стягнення з боржника (ПрАТ "Квіти Кременчука") виконавчого збору у розмірі 1538,90 грн.
23.03.2012 державним виконавцем складено акт про витрати на проведення виконавчих дій (за переліком) всього в сумі 25,00 грн. та винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з боржника: ПрАТ " Квіти Кременчука" в сумі 25,00 грн.
23.03.2012 відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника - ПрАТ "Квіти Кременчука".
Позивачем постанови від 23.03.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника отримано 25.04.2012, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення відправлення.
Позивач не погодився із постановами від 23.03.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника, тому звернувся до суду з вимогою про їх скасування.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним постановам, суд зазначає наступне.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із частиною першою статті 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, зокрема, за заявою стягувача.
31.01.2012 старшим державним виконавцем Братчун О.О. Автозаводського ДВС Кременчуцького МУЮ за заявою стягувача відкрито виконавче провадження (ВП) № 30972176 та винесено постанову та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Боржнику (ПрАТ " Квіти Кременчука") надано строк для самостійного виконання до 06.02.2012.
Однак, станом на 23.03.2012 постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 по справі №2а-46429/09/1670 ПрАТ " Квіти Кременчука" не виконана, що ним самим не заперечувалося.
Частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вищевказані норми права визначають зміст обов'язковості судових рішень як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплюють його значення як принципу судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту.
Позивачем не доведено існування причин, які б унеможливлювали виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 станом на 23.03.2012.
Доводи позивача про оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2012 не є підставою для не виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
В ході судового розгляду справи встановлено, що в строк встановлений державним виконавцем станом на 23.03.2012 рішення суду боржником ПрАТ " Квіти Кременчука" не виконано.
З огляду на норму, встановлену частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" 23.03.2012 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1538,90 грн.
При цьому, суд зазначає, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно із частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Частиною четвертою цієї ж норми Закону встановлено, що до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
23.03.2012 державним виконавцем складено акт про витрати на проведення виконавчих дій як то: друковані бланки: формату А- 4 (0,30 грн.) та А-3 (0,40 грн.), канцелярські витрати (витрати на закупівлю ручок, скоб, інших канцелярських товарів) (1,50 грн.), внесення даних по виконавчому провадженню до ЄДРВП (12,72 грн.), оплата за ЄДРВП (1,23 грн.), конверт з маркою (3,40 грн), марки (5,45 грн.) всього на суму 25,00 грн. та винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з боржника: ПрАТ " Квіти Кременчука" в розмірі 25,00 грн.
Посилання позивача на те, що в постанові не зазначається, з яких саме витрат державного виконавця складається сума на проведення виконавчих дій,як на підставу скасування такої постанови, суд до уваги не приймає, оскільки такий перелік вказано в акті державного виконавця від 23.03.2012.
При цьому, суд звертає, увагу, на те, що одним діючим нормативно-правовим актом не передбачено надіслання сторонам виконавчого провадження розрахунку понесених витрат. Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторонам виконавчого провадження надано право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі з актом державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 6 частини другої статті 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно із частиною першою статті 57 вказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Частинами другою та третьою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
23.03.2012 у зв'язку із відсутністю відомостей про самостійну сплату боржником (ПрАТ "Квіти Кременчука") боргу, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться на рахунку №26008000068494, № 26401000002901 в ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300029.
Доказів виконання позивачем рішення суду станом 23.03.2012 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Квіти Кременчука" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарських санкцій в сумі 14 730,00 грн. та пені в розмірі 695,02 грн. позивач суду не представив.
При цьому діюча редакція Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає обмежень на застосування арешту майна боржника в залежності від стадії виконавчого провадження при виконанні рішень майнового характеру. Так само даний закон не містить обмежень щодо вжиття заходів примусового характеру вразі оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, адже виконанню підлягає не постанова про відкриття виконавчого провадження, а судове рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, протиправності в діях державного виконавця під час винесення оскаржуваних постанов судом не встановлено.
Безпідставним, за висновком суду, є і довід позивача про неправомірність спірних постанов з огляду на їх надіслання ПрАТ "Квіти Кременчука" із затримкою, оскільки несвоєчасне надіслання постанов не нівелює правомірність винесення самих постанови, не впливає не впливає на факт не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на суму виконавчого збору, склад та розмір понесених витрат на виконавче провадження та не виключає обов'язку боржника щодо їх оплати.
Отже, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Квіти Кременчука" до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про скасування постанов відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2012 року
Суддя С.О. Удовіченко