Справа № 1570/1465/2012
05 червня 2012 року
12 год. 55 хв.
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії шляхом зняття арешту та розшуку майна, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси (надалі -перший Суворовський ВДВС м. Одеси) про зобов'язання вчинити певні дії шляхом зняття арешту та розшуку майна: автомобіля ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, в якому позивач зазначає, що Приморським районним судом м. Одеси 07.02.2012 р. винесено рішення, яким встановлено право власності на зазначений автомобіль, а тому накладення арешту та розшуку майна є незаконним, а відмова відповідача про зняття арешту з вказаного автомобілю неправомірна.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача першого Суворовського ВДВС м. Одеси у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2012 р. у справі № 1522/1530/12 не передбачено знаття арешту та розшуку з автотранспортного засобу ВАЗ 21150, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_1, також зазначивши, що державним виконавцем не порушено порядок накладення арешту встановленого Законом України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 р..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні першого Суворовського ВДВС м. Одеси знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1106/10, виданого 12.03.2011 р. Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»заборгованості за кредитним договором № 30/07-Ф від 16.02.2007 р. у розмірі 1914448,25 грн., судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення (аркуш справи 49).
Постановою державного виконавця першого Суворовського ВДВС м. Одеси ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1106/10 виданого 12.03.2011 р. (аркуш справи 50). 12.04.2011 р. державним виконавцем першого Суворовського ВДВС м. Одеси винесено постанову про арешт майна боржника -ОСОБА_4 та оголошення заборони його відчуження (аркуш справи 52). Вищевказану постанову було направлено до РЕВ № 2 при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області та 05.08.2011 р. відповідача повідомлено, що на транспортний засіб ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1 накладено арешт (аркуш справи 55).
22.08.2011 р. у зв'язку із невиконанням вимог виконавчого документа у строк, наданий для добровільного виконання державним виконавцем першого Суворовського ВДВС м. Одеси ОСОБА_2 винесено постанову № В-25/656 про розшук майна боржника, що належить ОСОБА_4, зокрема автомобіль ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1 (аркуш справи 58).
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 1522/1530/12 (суддя -Свячена Ю.Б.) від 07.02.2012 р. за ОСОБА_3 визнано право власності на автомобіль ВАЗ 2115, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (аркуші справи 6-7).
15.02.2012 р. позивач, посилаючись на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2012 р. звернувся із заявою до першого Суворовського ВДВС м. Одеси про зняття арешту та розшуку рухомого майна боржника, а саме автомобіля ВАЗ 2115, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності (аркуш справи 4). Листом першого Суворовського ВДВС м. Одеси повідомлено позивача про те, що вищевказаним рішенням суду не передбачено зняття арешту та розшуку автотранспортного засобу ВАЗ 2115, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_1 (аркуш справи 5).
Статтею 124 Конституцією України встановлено що, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтями 11, 25 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 р. передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника в установленому законодавством порядку. Право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження також належить стягувачу згідно статті 19 вказаного закону.
Згідно ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 р. особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Аналіз вищевказаних норм дає підставі дійти висновку про те, що вимоги позивача являється обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії шляхом зняття арешту та розшуку майна: автомобіля ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 р., ст. ст. 11, 69, 71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії шляхом зняття арешту та розшуку майна: автомобіля ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 - задовольнити у повному обсязі.
Зняти арешт майна з автомобіля ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, накладений постановою № 656/25 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.04.2011 р. першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси.
Зняти розшук майна з автомобіля ВАЗ 21150, тип кузова седан, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, накладений постановою № В-25/656 про розшук майна боржника від 22.08.2011 р. першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано «06»червня 2012 р.
Суддя Я.В. Балан
06 червня 2012 року.