83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.11.06 р. Справа № 35/252
за позовом: Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Узлівська», м.Горлівка, Донецька область
про стягнення 235,00 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Зайцева О.О. за довіреністю
від відповідача: не з»явився
В судовому засіданні 02.08.2006р. була оголошена перерва до 11.09.2006р., 11.09.2006р. до 12.10.2006р., 12.10.06р. до 30.10.06р., 30.10.06р. до 08.11.06р. для надання сторонами додаткових документів
Позивач, Державне підприємство “Донецька залізниця», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Узлівська», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 235,00грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 106 Статуту залізниць України (далі -“Статут»), “Правила планування перевезень вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 873 від 09.12.2002р, зареєстровані Міністерством юстиції України 29.12.2002р. (далі -“Правила»), данні облікових карток виконання плану перевезень №1483, №544.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на ст. 17, 18, 105, 106, 107, 108, 109 Статуту.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.06р. задоволено клопотання відповідача погодженого з позивачем про продовження строку розгляду справи.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
У лютому 2006р. відповідачем було заплановано до перевезення 4000 т вантажу у 60 вагонах. План був прийнятий позивачем до виконання за №544.
Виконання плану перевезень враховувалось позивачем в обліковій картці виконання плану перевезень №544 за лютий 2006р.
Зі змісту облікової картки №544 підписаної представниками сторін із застереженнями вбачається, що на першу декаду відповідач планував відвантажити 1400 тон вугілля у 21 вагонах, фактично відвантажив 3110 тон, тобто перевиконав взяті на себе зобов'язання. Але по дорогам призначення план перевезень на 5 вагонів не був виконаний.
У лютому 2006р. відповідачем було заплановано до перевезення 2000 т вантажу у 30 вагонах. План був прийнятий позивачем до виконання за №1483.
Виконання плану перевезень враховувалось позивачем в обліковій картці виконання плану перевезень №1483 за лютий 2006р.
Зі змісту облікової картки №1483 підписаної представниками сторін із застереженнями вбачається, що фактично навантажено 2000 тон у 29 вагонах, при плані 2000 тон у 30 вагонах, тобто план №1483 відповідачем був виконаний в тонах.
Ст.ст. 106, 107 Статут залізниць України, а також Правила планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 837 від 09.12.02р. передбачає тільки місячну відповідальність за невиконання плану перевезень (її розмір визначається тільки після 10 числа місяця, що випливає за звітним -ст. 109 Статуту залізниць України).
Згідно вищевказаних документів подекадно відбувається тільки попереднє нарахування (ч. 1 п. 6.10 Правил планування) штрафу без обліку можливого наступного звільнення від сплати раніше вже нарахованого штрафу (ст. 107 Статуту).
Виходячи з місячного характеру зобов'язань п. “г» ст. 107 Статуту передбачає, що відправник вантажу звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень при виконанні плану в тонах вантажу, перевезення якого заплановано в тонах і вагонах, так само згідно п. 2.8 Правил планування перевезень, план вважається виконаним за умови відвантаження, передбаченого в місячному плані кількості тонн.
Приписи п. «г» ст. 107 Статуту залізниць є, за правовим тлумаченням, особливим випадком звільнення від відповідальності.
Тобто, в цьому випадку, внаслідок виконання плану перевезень за місяць в повному обсязі, відповідач звільняється від відповідальності за декадне порушення плану перевезень на підставі п. “г» ст. 107 Статуту залізниць України.
З огляду на зазначене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача, в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Статутом залізниць України, Правилами планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 837 від 09.12.02р.господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Узлівська», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 235,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 08.11.06 р.
Суддя Мальцев М.Ю