Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
26.01.2012 р. Справа № 2а-9688/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001
простягнення заборгованості у сумі 259,71 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку у сумі 262,91 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштової організації про те, що за вказаною адресою відповідач не знаходиться.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, адреса відповідача:вул. АДРЕСА_1.
Згідно ст. 35 ч. 8 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Суд вважає, що у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі справа може бути розглянута в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 25.02.08 р. за № 25220000000037838, перебуває на обліку у ДПІ та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999 року (а. с. 6,7 ).
Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ст. 2 ч.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. №727/98, повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.
14 грудня 2010 р. відповідач подав заяву до державної податкової інспекції про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік. та обрав такий вид діяльності, як діяльність нерегулярного пасажирського транспорту (класифікатор виду економічної діяльності 60.23,0 (а. с. 5).
Додатком до рішення Миколаївської міської ради від 18.08.06 р. № 4/14 "Про затвердження ставок єдиного податку для об'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб", ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, в 2011 р. становила 36,55 грн. щомісяця (а. с. 8).
Згідно ст. 129 Податкового кодексу України позивачем нараховано пеню з 21.04.11 р. до 19.10.11 р. у сумі 3,86 грн.
Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", вчасно не сплатив єдиний податок за період з 20.04. 11 р. до 20.10.11 р., в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 259,71 грн. (255,85+3,86=259,71) (а. с. 3).
Відповідно до ст. 14 п.14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 20 п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Податкового кодексу України та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54001, відомості про банківські рахунки відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 34217379700006 ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096) податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 259,71 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А. О. Мороз