Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
20.04.2012 р. Справа № 2а-1319/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
доТОВ "Дело вкуса", вул. 1 Лінія, 27, кв. 34, м. Миколаїв, 54034
простягнення заборгованості в сумі 13443,63 грн.,
Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13443,63 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив податок на додану вартість в сумі 13279,96 грн., пеню в сумі 6,44 грн. та податок на прибуток в сумі 157,23 грн.
Позивач у судове засідання не прибув, надав клопотання від 20.04.2012 р. про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач, як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.03.2010 р. та перебуває на обліку в податковій інспекції з 22.03.2010 р. (а.с. 4, 6).
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
На виконання вимог Податкового кодексу України відповідачем подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року, в яких самостійно відображене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 9121,00 грн., за червень 2011 року в сумі 249,00 грн., за липень 2011 року в сумі 272,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 1707,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 2651,00 грн. (а.с. 8-22). Податкові зобов'язання сплачені частково в сумі 720,04 грн. За несвоєчасну сплату нарахована пеня в розмірі 6,44 грн.
Позивачем нараховано податок на прибуток підприємств у суму 157,23 грн. Сума боргу не сплачена.
Позивачем виставлено податкову вимогу від 06.07.2011 р. № 452 на суму 8922,96 грн. Вимога надіслана на адресу відповідача, але повернулась без вручення адресату (а.с. 7).
Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Станом на 22.11.2011 р. загальний борг відповідача перед бюджетом становить 13443,63 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с. 5).
Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 16, 20, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1 Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дело вкуса" (вул. 1 Лінія, 27, кв. 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 36880923) на користь державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва (р/р 35214001003073 в УДК в Миколаївській області, МФО 326643, ЄДРПОУ 34034404) заборгованість у сумі 13443,63 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.
Суддя А. О. Мороз