Постанова від 10.05.2012 по справі 2а-1342/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. № 2а-1342/12/1370

«17» год. «07»хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого -судді Карп'як О.О.

при секретарі Голуб О.Є.,

За участю сторін:

позивача -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача -Цебрівський Р.В.

представника третьої особи -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

про про поновлення на роботі ,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про поновлення на роботі на посаді старшого інспектора дорожньо- патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при МВС та визнання наказу від 29.05.2008 року № 423 незаконним. Вважає вказаний наказ безпідставним та таким, що порушує його права і не відповідає вимогам законодавства. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що з 12.12.1994 року працює в органах внутрішніх справ, з 2007року переведений на посаду старшого інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС. Разом із прапорщиком ОСОБА_5 22.04.2008 року забезпечував безпеку дорожнього руху. Біля 16.00год. сталось ДТП з участю автомобіля ОСОБА_5, внаслідок чого позивач отримав численні травми. Після тривалого лікування 18.08.2008 року вийшов на роботу та дізнався, що його звільнено з роботи на підставі ст.12,18 Дисциплінарного Статуту Органів внутрішніх справ. Вважає, що жодної недисциплінованості з його боку не було, діяв відповідно до чинного законодавства, Посилання відповідача на те, що позивач не припинив порушення службової дисципліни ОСОБА_5 не відповідає дійсності, так як позивач намагався зупинити машину за кермом якої був ОСОБА_5, але так як машина рухалась на великій швидкості не мав змоги зупинити. Згідно ст.148 КзПП України та ст.14 Дисциплінарного Статуту при визначенні дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. До позивача за весь час праці в ОВС не було застосовано жодного разу ні одного виду дисциплінарного стягнення, заохочувався 10 разів, нагороджувався подякою Міністра МВС України та медаллю «За сумлінну службу».

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити з підстав зазначених у позовній заяві та пояснив, що 22.04.2008 року ніс службу разом із ОСОБА_5 по вул. Гвардійській -Глінки, приблизно 15 год. ОСОБА_5 запропонував пообідати, не з»їзджаючи з маршруту, сіли в машину перекусити, в цей час невідомі особи почали стукати по вікнах, ОСОБА_5 різко натиснув на газ автомобіля та рушив з місця, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода. Він отримав тілесні ушкодження та до 18.08.2008 року знаходився на лікуванні, вийшовши на роботу, його ознайомили з наказом про звільнення, з яким він не погоджується, так як намагався зупинити напарника, однак автомобіль рухався на великій швидкості, тому припинити порушення службової дисципліни не зміг.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що позивач працює в органах внутрішніх справ з 12.12.1994 року, позитивно характеризувався по місцю роботи, про що свідчать неодноразові заохочення, в тому числі подяка Міністра МВС та медаль «За сумлінну службу»3 ступеня, якою був нагороджений 17.12.2007 року. Під час проведення службового розслідування жодних пояснень від позивача не відбирали, що не відповідає Дисциплінарному Статуту органів внутрішніх справ України, яким передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення, при визначенні виду дисциплінарного стягнення повинні враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо, що не було враховано відповідачем при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач подав заперечення на позов, у якому посилається на те, що наказом від 29.05.2008 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 12,18 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, при цьому в повній мірі було дотримано процедури звільнення згідно вимог чинного законодавства. Проведеною службовою перевіркою встановлено, що позивач 22.04.2008 року ніс службу разом із напарником на постах вулиць Гвардійська-Глінки по недопущенню паркування транспорту в межах постів маршруту слідування колони транспортних засобів із особою, відносно якої здійснюється державна охорона. О 15.40 год. не доповівши черговому до ДАІ самовільно покинули пости та слідуючи по вул. Гвардійській в напрямку до вул. Вітовського прапорщик ОСОБА_5 керуючи автомобілем виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із зустрічним автомобілем, ДТП сталось внаслідок самовільного покинення поста, та ОСОБА_1, будучи старшим по званню, не припинив порушення службової дисципліни напарником. 18.08.2008 року ОСОБА_1 було ознайомлено із атестаційним листом, однак останній від підпису відмовився, атестаційна комісія прийшла до висновку, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з ОВС.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 06.04.2012 року закрито провадження в частині вимог стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 травня 2012 року

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 21.12.1994 року по даний час проходить службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУМВС України у Львівській області №423 від 29.05.2008 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення вимог спільного наказу МВС України та УДС України від 27.12.2004 року №013/035, порушення службової дисципліни, невжиття заходів щодо припинення порушення службової та транспортної дисципліни підлеглим, що призвело до скоєння ДТП.

Спільний наказ Міністерства внутрішніх справ та Управління державної охорони України від 27.12.2004 № 013/035 - таємний.

Наказом ГУМВС України у Львівській області №283 від 18.08.2008 року позивач звільнений з 18.08.2008 року з органів внутрішніх справ, підстава-наказ ГУМВС від 29.05.2008 року №423.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 18.08.2008 року №283 позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі наказу Головного управління Міістерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29.05.2008 року №423, за пунктом 64 «є»Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ -порушення дисципліни, а не на підставі висновку атестаційної комісії відповідно до якого, позивач не відповідає займаній посаді.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України №3460-ІУ 22.02.2006 року, передбачено порядок накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до якого з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідачем надано суду копії матеріалів службової перевірки №199 по факту ДТП, за участю інспекторів БДПС ВДАІ з ОАТ та АТІ при ГУМВС ОСОБА_1 та ОСОБА_5, відповідно до якого вбачається, що при проведенні службової перевірки встановлено, що 22.04.2008 року о 15 год.40 хв. у м. Львові на вул. Гвардійська 2 водій автомобіля «Мазда -626»д.н.з. НОМЕР_1, інспектор ДПС батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВС України у Львівській області прапорщик міліції ОСОБА_5, перебував на службі в форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю ,виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем «Опель -Астра»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5, старший інспектор ДПС батальйону ОСОБА_1 та водій ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження. Діагноз ОСОБА_1: «струс головного мозку, забій грудної клітки справа, надапоневротична гематома голови, забій правого колінного суглобу, етанолу в сечі та крові не виявлено, госпіталізований в 1-ше нейрохірургічне відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Вказано, що старший лейтенант міліції ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень у зв'язку з поганим станом здоров'я.

Також в матеріалах службового розслідування вказано, що за заявою ОСОБА_7В. Прокуратурою Франківського району м. Львова проведено перевірку, якою встановлено, що 22.04.2008 року (у той же день, що скоєно ДТП), інспектор дорожньо -патрульної служби батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова та АТІ при ГУМВС України у Львівській області прапорщиком міліції ОСОБА_5 ,будучи при виконанні службових обов'язків, знаходячись на вул. Глінки -Гвардійська, що в м. Львові, склав на ОСОБА_7 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та в подальшому ОСОБА_5 за знищення даного протоколу та повернення водійських прав вимагав та отримав у ОСОБА_7 хабар в розмірі 1000 грн. Відтак, вказано, що прокуратурою Франківського району м. Львова 25.04.208 року порушено кримінальну справу №184-0095 відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.

Відтак, при проведенні службової перевірки зроблено висновок, що дана дорожньо -транспортна пригода стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості старшого інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, який в порушення вимог спільного наказу МВС України та УДО України від 27.12.2004 року №013/035 самовільно покинули пости по відводу транспорту, що могло поставити під загрозу рух транспортних засобів з особою, відносно якої здійснюється державна охорона. Вказано, що вбачається в діях позивача службова недбалість, який будучи старшим по посаді та званню не припинив порушення службової дисципліни прапорщиком міліції ОСОБА_5 і грубе порушення останнім Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо -транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіли самі працівники міліції та цивільний водій, а також отримали значні технічні пошкодження транспортні засоби.

Відтак, за результатами перевірки, запропоновано за порушення вимог спільного наказу МВС України та УДО України від 27.12.2004 року №013/035, порушення службової дисципліни та транспортної дисципліни підлеглим, що призвело до скоєння дорожньо -транспортної пригоди, старшого інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з ОВС звільнити.

Як встановлено в судовому засіданні позивач з 22.04 по 17.08.2008 року перебував на лікуванні, що підтверджено листком звільнення від службових обов'язків з тимчасовою працездатністю та приступив до виконання службових обов'язків 18.08.2008 року, жодних пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення від нього не відбиралось, про це що його притягнуто до відповідальності взнав в день виходу на службу. Дані обставини також підтверджуються наведеним у висновку службового розслідування характеру травм, які отримав позивач внаслідок ДТП 22.04.2008 року. Відповідач не обґрунтував тверджень про те, що позивач міг надати пояснення 23.04.2008 року з врахуванням отриманих тілесних ушкоджень, а саме: «струс головного мозку, забій грудної клітки справа, надапоневротична гематома голови, забій правого колінного суглобу, госпіталізований в 1-ше нейрохірургічне відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги», оскільки пояснення повинні були відбиратись в лікарні швидкої медичної допомоги, де на лікуванні він перебував з 22.04.2008 року по 17.08.2008 року. Суд розцінює це, як проведення службового розслідування односторонньо.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 забезпечував безпеку дорожнього руху по вул. Гвардійська - Глінки, приблизно біля 15.00 год. вирішили з напарником пообідати, намагались повідомити про це черговому по ДАІ, однак лінія постійно була зайнята, тоді вони вирішили перекусити в машині. Раптом невідомі особи почали стукати по вікнах машини та ОСОБА_5 різко рушив з місця, позивач намагався його зупинити, однак його автомобіль рухався на великій швидкості, внаслідок чого сталась ДПТ. Такі дії ОСОБА_5 сторони обґрунтовували уникненням від слідчих дій у справі про отримання хабара, про яку вказується в матеріалах службового розслідування. Як пояснив позивач, він не був за кермом, все відбувалось раптово протягом 1- 3 хвилин і він не зміг відреагувати жодними діями оскільки ДТП відбулось одразу ж. Позивач вказує, що словесні вимоги з його сторони не мали належного ефекту, він був позбавлений можливості застосувати до підлеглого службові дії та засоби щодо уникнення ДТП. Представник відповідача не зміг пояснити, враховуючи викладені позивачем пояснення та матеріали службової перевірки, які саме дії і протягом якого часу позивач мав вчинити, для припинення порушення ОСОБА_5 службової дисципліни та в чому саме полягала службова недбалість зі сторони позивача.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що позивач неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності, оскільки як вбачається з наданих копій матеріалів особової справи, на момент проведення службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу, такі були зняті на підставі наказів №798 від 13.12.1997 року, №93 від 19.08.2002 року та №251 від 12.04.207 року.

Крім того, ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. У ст.14 даного Статуту зазначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з трудової книжки позивача, яка оглянута в судовому засіданні та копія долучена до матеріалів справи, позивач за час проходження служби в органах внутрішніх справ 10 разів заохочувався, нагороджений подякою міністра МВС України та 17.12.2007 року відзнакою - медаллю " За сумлінну службу" 3 ступеня. Суд вважає, що дані факти свідчать про те, позивач добросовісно та сумлінно відносився до виконання службових обов"язків. Відповідачем дані обставини не враховано при визначенні виду дисциплінарного стягнення супереч ч. 10 ст.14 Дисциплінарного статуту.

Відповідачем не надано суду доказів, того, що позивач зарекомендував себе з посередньої сторони.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.8 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Відповідно до вимог ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); всесторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при рішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Посилання представника відповідача на те, що 18.08.2008 року позивача було ознайомлено з атестаційним листом, який не був ним оскаржений, суд не бере уваги, так як підставою наказу про звільнення позивача від 18.08.2008 року є наказ №423 від 29.05.2008 року, а не висновок атестаційної комісії.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 29 липня 1991 №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ, підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Крім того, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.01.2012 року у вказаній справі, судом касаційної інстанції вказано, що судом першої інстанції вірно встановлено, що при винесенні відповідачем оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідачем службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку проведено не було, письмові пояснення позивачем не надавались. Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та поновлення останнього на посаді, з огляду на те, що звільнення позивача було проведено незаконно, оскільки відповідачем службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку не проводилось та письмові пояснення у позивача не відбирались, і відповідно, наказ ГУМВСУ у Львівській області від 29.05.2008 року №323 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Виходячи з вищенаведеного, зокрема те, що, в діях позивача не встановлено порушення службової дисципліни та невжиття заходів щодо припинення порушення службової та транспортної дисципліни підлеглим, відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, діями позивача не завдано матеріальної шкоди державним, громадським та приватним інтересам, не перевищено наданих йому повноважень, те, що позивач характеризувався позитивно, за що неодноразово був заохочений, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки, позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»звільнений від сплати державного мита, як такий, що звернувся до суду для вирішення спору, що виникає з трудових відносин, а інші судові витрати позивачем належним чином підтверджені не були, то жодні витрати з Державного бюджету, на користь позивача, судом не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 29.05.2008 року №423 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВС України у Львівській області»в частині накладення дисциплінарного стягнення -звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора дорожньо -патрульної служби батальйону дорожньо патрульної служби відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно -технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області.

4. Постанова в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Попередній документ
24606873
Наступний документ
24606875
Інформація про рішення:
№ рішення: 24606874
№ справи: 2а-1342/12/1370
Дата рішення: 10.05.2012
Дата публікації: 15.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: