Дата документу 06.03.2012
Справа № 2-1655/11
(заочне)
06.03.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
при секретарі: Стаховій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про переведення прав та обов»язків співвласника-боржника на ? частину квартири,
ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про переведення прав та обов»язків співвласника-боржника на ? частину квартири.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 квітня 2002 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача суму боргу 21293 грн. та 212,93 грн. у відшкодування судових витрат, а всього 21505,93 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 22 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 4274,30 грн., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 грн. та сплачені судові витрати в розмірі 81 грн.
Протягом 2002-2011 років відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання судових рішень і тому вони перебувають на примусовому виконанні у Вишенському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.
Станом на теперішній час сума боргу відповідача перед позивачем складає 27361,23 грн., що підтверджується повідомленням Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 04.11.2010 року за вих. №8050.
Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 квітня 1993 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради народних депутатів згідно з рішенням №282 від 22 квітня 1993 року. Згідно повідомлення КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»від 08 грудня 2010 року за вих. №1416 вартість даної квартири складає 69118,61 грн., а тому відповідно вартість ? частки ОСОБА_2 складає 17279,65 грн.
Рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 23 грудня 2004 року було задоволено подання старшого державного виконавця Жорноклея О.А. від 25 жовтня 2004 року про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 (квартири АДРЕСА_1), що є об"єктом спільної часткової власності та надання дозволу на звернення стягнення на неї з метою виконання рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, а рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 23 грудня 2004 року в даній справі змінено, його резолютивна частина викладена в такій редакції: „Подання державного виконавця задовольнити. Звернути стягнення на 11/4000 частини будинку АДРЕСА_2 що відповідає частці ОСОБА_2 у спільній власності на квартиру №87 вказаного будинку".
Згідно висновку №1951 будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2010 року виділити в окреме користування 11/4000 частки будинку АДРЕСА_2, яка відповідає ідеальній частці ОСОБА_2 у спільній власності на квартиру №87 не визнається за можливе.
Відповідно до ст.366 ч.2 ЦК України у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов"язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Належним чином повідомлені про розгляд справи відповідач та треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з»явились, представником відповідача подано письмове заперечення проти позову.
Заслухавши пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На час вирішення справи судом сума боргу відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 складає 27361,23 грн., що підтверджується повідомленням Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 04.11.2010 року за вихідним №8050. За період 2002-2011 років боржник ОСОБА_2 в добровільному порядку сплатити кошти ОСОБА_1 відмовляється.
Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 квітня 1993 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради народних депутатів згідно з рішенням №282 від 22 квітня 1993 року.
Позивач у своїй позовній заяві вказує про правові підстави набуття власності на частку квартири, належну ОСОБА_2, на підставі ч.2 ст. 366 ЦК України.
Згідно положень цієї статті у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Отже, відповідно до положень ст. 366 ЦК України для того, щоб кредитор мав можливість перевести на себе права та обов'язки співвласника -боржника на придбання частки, необхідно щоб було виконані такі умови :
відмова боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності;
відмова інших співвласників від придбання частки боржника кредитора.
Проте позивач не надав доказів тієї обставини, що боржник ОСОБА_2 відмовляється від продажу своєї частки в квартирі чи відмови інших співвласників від набуття частки ОСОБА_2
Відповідно до ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі висновку №1951 будівельно-технічної експертизи від 28.10.2010 року, згідно якого визначено, що виділення в окреме користування 11/4000 частки будинку АДРЕСА_2, яка відповідає 1/4 частці ОСОБА_2 у спільній власності на квартиру № 87, не визнається за можливе.
Згідно положень ч.1 ст. 366 ЦК України в разі неможливості виділення в натурі частки із спільного майна кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
Проте позивачем не надано допустимих доказів направлення вимоги боржнику здійснити продаж своєї частки.
Ухвалою від 13.08.2001 року Ленінського районного суду м. Вінниці за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на належну відповідачу частину будинку -11/4000, розташованої по АДРЕСА_1.
Ухвалою від 14.09.2009року Ленінського районного суду м. Вінниці відмовлено в задоволенні заяви щодо зняття арешту на АДРЕСА_1
Зважаючи на цю обставину, ОСОБА_2 та інші співвласники квартири -треті особи в справі, не мають можливості продати чи відповідно купити частку ОСОБА_2 з подальшим направленням суми виторгу на погашення боргу перед ОСОБА_1
Відтак в позивача не виникло право вимоги переведення на нього прав і обов»язків співвласника-боржника, тому що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності умов, з якими закон пов»язує виникнення такого права,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 366 ЦК України, ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України,
В задоволенні позову відмовити.
Позивач може оскаржити заочне рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня постановлення ухвали суду про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.
Суддя: