Дата документу 31.01.2012
Справа № 2-5336/11
31.01.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді КороляО.П.,
при секретарі: Стаховій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення в квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в квартирі,
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником ?? частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Нідзельською І.Є. 23.02.2006 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-297.
Іншою частиною спірної квартири у виді ? часток володіє сестра позивача -відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло та ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 16.05.2007 р.
Відповідачі чинять позивачу перешкоди у користуванні його власністю та не дають можливості вселитися у спірну квартиру.
Просить суд усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом вселення, зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод, пов»язаних з перебуванням позивача та проживанням у спірній квартирі. Стягнути з відповідачів на користь позивача всі судові витрати.
ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом про припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спільному майні, посилаючись на те, що частка ОСОБА_1 у спірній квартирі є незначною, квартира є неподільною, спільне володіння і користування квартирою є неможливим та припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спірній квартирі не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.
На виконання вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок суду згідно платіжного доручення №1 від 20.01.2012 р. 56 000 грн. в рахунок вартості ? частки ОСОБА_1 у спірній квартирі.
Просила суд припинити право власності ОСОБА_1 на ? частку у квартирі АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на ? частку у спірній квартирі та стягнути з неї на користь ОСОБА_1 56 000 грн., що дорівнює ? частки спірної квартири.
В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник первісний позов підтримали в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову заперечували з тих підстав, що припинення права власності на ? частку у спільному майні порушить законні права ОСОБА_1, оскільки він людина похилого віку, потребує покращення його побутових умов (ванну, душ, туалет), нерухомого майна, крім частки у спірній квартирі, він у власності не має, проживає разом з дружиною у будинку, що належить їй на праві приватної власності. Син, який є його представником у даній справі, проживає окремо в будинку своєї баби, який успадкував. Тому у випадку розлучення позивач-відповідач не буде мати де проживати. На припинення права власності на частку у спірній квартирі ОСОБА_1 погоджується за умови придбання відповідачем ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартири меншої площі зі всіма зручностями або малосімейки.
Відповідач-позивач ОСОБА_3 та її представник проти первісного позову заперечували. Свою позицію мотивували тим, що спірна квартира є однокімнатною загальною площею 35, 5 кв.м, в якій постійно проживає ОСОБА_2, яка хворіє, потребує постійного догляду та медичної допомоги. На підставі договору довічного утримання відповідач-позивач ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання надавати ОСОБА_2 матеріальну допомогу, доглядати її, забезпечувати всім необхідним та захищати від неправомірних дій її родичів, які зі слів ОСОБА_2, мають намір забрати у неї квартиру. У зв»язку з неприязними відносинами та конфліктною ситуацією, що склалася між ОСОБА_2 та її рідним братом ОСОБА_1, спільне користування спірною квартирою є неможливим. Вони обоє є особами похилого віку, проте ОСОБА_1 одружений, має сім»ю -дружину та сина, проживає у приватному будинку разом зі своєю дружиною, житлом забезпечений. У спірній квартирі позивач-відповідач ніколи не проживав, витрат на її утримання не ніс, а вона як співвласник спірної квартири, що діє в інтересах ОСОБА_2, погоджується сплатити йому компенсацію вартості ? частки, що становить 56 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 проти первісного позову заперечувала, зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі. Згідно її пояснень після смерті матері ОСОБА_6 ОСОБА_1 став власником ? частки спірної квартири. Після цього до неї неодноразово приїздив його син ОСОБА_5, що є представником у даній справі, погрожував її, що забере у неї всю квартиру. ОСОБА_2 є особою похилого віку, одинока, потребує сторонньої допомоги, сама себе захистити не могла. Тому в 2007 році уклала з ОСОБА_3 договір довічного утримання. З братом у неї неприязні стосунки, проживати з ним разом в однокімнатній квартирі вона не зможе, тому що боїться його та його сина ОСОБА_5. У зв»язку з тим, що вона гіпертонік, у період гіпертонічної кризи ОСОБА_3 знаходиться біля неї, особливо вночі разом з відповідачем у спірній квартирі вони проживати не зможуть. Просила суд відмовити ОСОБА_1 у вселенні в спірну квартиру та припинити його право власності на ? частку квартири.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з наступних підстав.
ОСОБА_1 є рідним братом відповідача ОСОБА_2 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Нідзельською І.Є. 23.02.2006 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-297, йому на праві власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано КП ВООБТІ 16.03.2006 р. і записано в реєстрову книгу № 435 реєстровий № 1568/39380.
Спірна квартира є однокімнатною загальною площею 35,5 кв.м. та складається з кімнати площею 17,0 кв.м, кухні 7, 3 кв.м, ванної кімнати -2,9 кв.м, коридору -4,1 кв.м, вбудованої шафи -1,2 кв.м.
У спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, 1938 року народження, та ОСОБА_1, 1937 року народження, який зареєструвався в 2008 році.
ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2, де проживає у приватному будинку разом зі своєю дружиною, з якою знаходиться у зареєстрованому шлюбі 47 років. У спірній квартирі ніколи не проживав, витрат на її утримання не ніс.
На підставі договору довічного утримання (догляду) від 16 травня 2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 2293, ОСОБА_3 є співвласником однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, якій на праві спільної часткової власності належить ? частини спірної квартири. Право власності зареєстровано в КП ВООБТІ 07.06.2007 р., про що зроблено запис в реєстрову книгу № 435 за реєстровим № 1568/39380.
Згідно вищевказаного договору відповідач-позивач ОСОБА_3 надає матеріальну та іншу допомогу ОСОБА_2
Для огляду в судовому засіданні була надана медична довідка про стан здоров»я ОСОБА_2, з якої вбачається що остання страждає на дисциркуляторну енцефалопатію, а також остеохондроз шийного відділу хребта, спондилоартроз та стеноз спинномозкового канала і межребцових отворів.
З технічного паспорту спірної квартири вбачається, що єдина кімната в квартирі має площу 17 кв.м. Враховуючи, що позивач має право на ? частину квартири, йому в кімнаті належить площа 4,25 кв.м.
Згідно роз'яснення пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.1995р. №20 «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності»квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлений порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлений позов.
ОСОБА_1 з позовом про встановлення порядку користування спірною квартирою не звертався.
Враховуючи, що виділ частки в натурі та поділ квартири неможливий, вселення позивача у спірну квартиру призведе до порушення права власності відповідача-позивача ОСОБА_3 та права користування квартирою ОСОБА_2, оскільки позивач-відповідач буде користуватися всією квартирою, а не 1/4 часткою у спірній квартирі, що призведе до зменшення частки ОСОБА_3 у спірному майні, а позивач до суду з позовними вимогами про встановлення порядку користування спірною квартирою не звертався, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Положеннями ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Враховуючи, що спірна квартира є однокімнатною, спільне володіння та користування нею є неможливим, частка відповідача у квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі, протягом всього строку в даній квартирі проживала та проживає ОСОБА_2, платіжного доручення №1 від 20.01.2012 р. на депозитний рахунок суду внесено 56000 грн. в рахунок вартості ? частки ОСОБА_1 у спірній квартирі, зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Визначаючи вартість частки ОСОБА_1 у спільному маній, суд приймає до уваги ринкову вартість квартири в сумі 224 000 грн. відповідно до довідки від 03.02.2012 р. ТОВ «Флореаль плюс»агентства нерухомості «Флореаль».
В судовому засіданні ОСОБА_1 допустимих доказів про іншу ринкову вартість цієї квартири не подали.
За даних обставин суд приходить до висновку, що право власності ОСОБА_1 на ? частку у спірній квартирі слід припинити та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 56 000 грн. вартості його частки у спільному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 358 ч. 3, 364, 365 ЦК України, ст. ст. 10,60,61, 213, 215 ЦПК України,
В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 на ? частку в квартирі АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок вартості його частки в квартирі АДРЕСА_1 грошову компенсацію в розмірі 56000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 560 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: