"05" червня 2012 р. Справа № 5016/3612/2011(7/176)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність ВРІ №018046 від 13.04.2011р.;
від відповідача ( Веселинівської селищної ради) - участі не брали;
від відповідача (Веселинівського районного споживчого товариства) - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.2012 року
у справі №5016/3612/2011(7/176)
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до відповідачів:
- Веселинівської селищної ради;
- Веселинівського районного споживчого товариства;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Веселинівської районної ради Веселинівського району Миколаївської області
про визнання нечинним рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подала позов до відповідачів: виконавчого комітету Веселинівської селищної ради, Веселинівського районного споживчого товариства про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №42 від 13.03.2006р. "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі" та про визнання недійсним свідоцтва про право колективної власності на 28/100 часток нежитлового приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 17.03.2006р., виданого Веселинівському районному споживчому товариству Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №42 від 13.03.2006р. порушує права позивача, як орендаря приміщення ресторану „ІНФОРМАЦІЯ_1", так як, вважає позивач, при зміні власника орендованого майна, останній укладе з ним новий договір оренди.
За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №5016/3612/2011(7/176).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.01.2012р. у справі №5016/3612/2011(7/176) (суддя Семенчук Н.О.) в задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності позивачем факту порушення оскаржуваним рішенням та виданим на його підставі свідоцтвом на право власності прав та інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить визнати нечинним рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №42 від 13.03.2006р. "Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (том ІІ а.с.64-67).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 р. здійснено заміну неналежного відповідача - виконавчого комітету Веселинівської селищної ради, який не є юридичною особою, належним відповідачем - Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області.
Веселинівське районне споживче товариство проти задоволення апеляційної скарги висловило заперечення у відзиві на апеляційну скаргу (том ІІ а.с. 74-77). Веселинівська селищна рада та третя особа участі в судовому засіданні не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №00953994 від 24.05.2012 р. та №00961822 від 22.05.2012 р. відповідно (том ІІІ а.с.75, 80); відзиви на апеляційну скаргу не надіслали.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.03.2006р. виконавчим комітетом Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області було прийнято рішення №42 „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на 28/100 частин будівлі", яким вирішено: видати Веселинівському районному споживчому товариству свідоцтво про право колективної власності на нежитлові приміщення ресторану „ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, площею 239,8 кв.м, посилаючись на роз'яснювальний лист державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (том І а.с. 38).
На підставі вказаного рішення 17.03.2006р. Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№621473, згідно якого Веселинівському районному споживчому товариству належать на праві колективної власності нежитлові приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літ.А-2), загальною площею 239,8 кв.м, що становить 28/100 частин будівлі (том ІІІ а.с.44).
Зазначене нежитлове приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за договором №1 від 01.02.2010 р., укладеним між Веселинівським районним споживчим товариством ("орендодавець") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ("орендар"), було передано в оренду позивачеві строком на шість місяців за актом приймання-передачі від 01.02.2010 р. (том І а.с.15-19).
Позивач просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №42 від 13.03.2006р. та видане на його підставі свідоцтво на право власності від 17.03.2006р., оскільки останні порушують його права як орендаря.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог враховуючи таке.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Державну реєстрацію права власності Веселинівського районного споживчого товариства на 28/100 частин будівлі в АДРЕСА_1 здійснено 17.03.2006р. Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№621473 від 17.03.2006 р. Згідно витягу Веселинівської філії Миколаївського бюро технічної інвентаризації серії СВУ №344977 від 17.03.2006р. приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" зареєстроване за Веселинівським районним споживчим товариством на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№621473 від 17.03.2006 р. (том ІІІ а.с. 45).
Згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Водночас правилами статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В матеріалах даної справи відсутні докази, які підтверджують правомірність винесення Веселинівською селищною радою оспореного рішення з огляду на обсяг документів, на підставі яких воно приймалось (том І а.с.38, том ІІІ а.с.101).
Між тим колегією суддів апеляційного господарського суду враховано також і те, що в силу частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до пункту 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. з подальшими змінами та доповненнями підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Аналогічної правової позиції стосовно того, що необхідною умовою для визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача, дотримується і Верховний Суд України, зокрема у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13.
Проте в порушення статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів факту порушення оскаржуваним рішенням та свідоцтвом його прав та охоронюваних законом інтересів. Твердження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення її прав як орендаря у зв'язку з тим, що при зміні власника орендованого майна останній укладе з позивачем новий договір оренди, до уваги колегією суддів Одеського апеляційного суду не приймається, оскільки ґрунтується на припущенні та не враховує норм частини першої статті 770 Цивільного кодексу України, якою визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що Веселинівською селищною радою при прийнятті оспореного рішення не було враховано рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25.08.2005 р. у справі №2-345/05 за позовом Веселинівського районного споживчого товариства до ОСОБА_3, Миколаївського МБТІ, Веселинівської селищної ради про визнання права власності на 28/100 нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 (далі- справа №2-345/05), що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 24.01.2006 р. (том І а.с.34-37) та яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на вказаний об'єкт, також до уваги апеляційним судом не приймається, так як позивач не є тим органом, який здійснює відповідний контроль стосовно дотримання органами місцевого самоврядування вимог законодавства та не наділений певними повноваженнями, пов'язаними з виконанням таких контролюючих функцій.
Обґрунтування апеляційної скарги тим, що власником нежитлового приміщення- ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" була Веселинівська районна рада, тобто порушенням саме прав останньої, є помилковим, оскільки особа не вправі звертатися за захистом прав та інтересів інших осіб поза відносинами представництва.
Інші доводи скаржника, в тому числі і щодо невідповідності укладеного між позивачем та Веселинівським районним споживчим товариством договору оренди №1 від 01.02.2010 р., не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наведених доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.2012р. у справі №5016/3612/2011(7/176) та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Витрати по сплаті судового збору за апеляційне провадження у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця -ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.2012р. у справі №5016/3612/2011(7/176) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 11.06.2012 р.
Головуючий суддя Таран С.В.
Суддя Бойко Л.І.
Суддя Величко Т.А.