01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.03.2012 № 5/143
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі
Кривошея О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_4 (представник за довіреністю);
ОСОБА_5 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
17.01.2012 року
та на ухвалу від
27.01.2012 року
по справі
№ 5/143 (головуючий суддя - Ломака В.С., судді - Любченко М.О., Ягічева Н.І.)
за позовом
Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсуліну «Індар»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар»
про
стягнення 6 998 224,20 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «По виробництву інсуліну «Індар» задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою від повільністю «Торговий дім «Індар» на користь приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» 17 255 277,00 грн. основного боргу та судові витрати.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору про дистриб'юцію № 58-110-11 від 01.04.2010 року та додаткової угоди до нього, в частині оплати.
27.01.2012 року господарський суд міста Києва виніс ухвалу про виправлення описки, яка була допущена у вступній частині вступної та резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143 та у вступній частині повного тексту рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143, а саме: не вірно зазначено реквізити довіреності представника відповідача.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено вимоги частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторонами 01.04.2010 року укладено третейську угоду про вирішення спірних питань постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Київтрансбуд».
Апелянт стверджує, що для того, щоб нівелювати третейську угоду позивач надав суду фальшиву додаткову угоду. 30.01.2012 року відповідач отримав відповідь директора ТОВ «ТД «Індар», в якій останній повідомляє, що нічого не знає про додаткову угоду та не підписував її.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» зазначає, що не отримував копії позовної заяви та заяви про збільшення, оскільки, маючи із позивачем однакову назву, останній надсилав всі копії документів сам собі.
Апелянт наполягає на припинені зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відмова суду не ґрунтується на вимогах законодавства, заява № 13/12-1 від 13.12.2011 року не є недійсною.
Також відповідач посилається на порушення вимог Закону України «Про судовий збір», оскільки, збільшуючи розмір позовних вимог, позивач не доплатив 55 436,00 грн. судового збору.
Судом порушено принцип всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, розглянувши справу за відсутності представника позивача та не задовольнивши його клопотання про відкладення.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції винесено рішення без посилання на норми законодавства.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 5/143.
Також, не погоджуючись із ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 5/143.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою позбавив повноважень представника відповідача, а отже таке виправлення впливає на суть рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу на ухвалу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 5/143.
Розпорядженнями секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами змінювався склад колегії суддів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «По виробництву інсулінів «Індар» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143 без змін, з підстав викладених у відзиві.
За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» розгляд апеляційних скарг у справі № 5/143 проводиться із повним фіксуванням судового процесу за допомогою технічних засобів.
До Київського апеляційного господарського суду поступили клопотання від журналіста газети «Газета по-українські», журналіста Інтернет видання «Укрнерудпром» та журналіста телеканалу «П'ятий канал» про дозвіл на проведення аудіо, фото та відео зйомки під час судового засідання у справі № 5/143.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.
Представники заявлених клопотань в судове засідання не з'явились.
Від Forteksim LLP в особі директора Джоани Лінзі Ріти Алчіндор надійшло клопотання про залучення в якості учасника у справі № 5/143.
Представник позивача проти клопотання заперечує.
Клопотання задоволенню не підлягає як таке, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки до участі у справі можуть бути залучені прокурор, інший відповідач та треті особи.
Відповідачем заявлено клопотання про повернення матеріалів справи № 5/143 до господарського суду міста Києва для виконання вимог статті 89 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання задоволенню не підлягає, як таке, що не ґрунтується на положеннях Господарського процесуального кодексу України. Зазначене може бути розглянуто після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
ТОВ «ТД «Індар» заявило клопотання про витребування у позивача оригіналу додаткової угоди від 17.05.2010 року до договору про дитриб'юцію № 58-110-11 від 01.04.2010 року.
Окрім того, заявлено клопотання про залучення нотаріально посвідченої заяви від 06 березня 2012 року ОСОБА_5 про те, що останній не підписував додаткової угоди від 17 травня 2010 року. В судовому засіданні 07.03.2012 року ОСОБА_5 особисто підтвердив зазначене.
Також заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи та комплексної судової експертизи (технічної, почеркознавчої).
Представник позивача проти задоволення зазначених клопотань заперечує у повному обсязі, посилаючись на затягування судового розгляду відповідачем.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відхиляє заявлені клопотання, як документально не обґрунтовані.
Щодо заяви ОСОБА_5 від 06 березня 2012 року, то відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2010 року між закритим акціонерним товариством по виробництву інсулін «Індар» - виробник (найменування змінено у відповідності до вимоги Закону України «Про акціонерні товариства») та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» - дистриб'ютор було укладено договір про дистрибуцію № 58-110-11, за умовами якого виробник призначає своїм офіційним представником (дистриб'ютором), який уповноважений представляти, продавати лікарські засоби виробництва ЗАТ «Індар» (надалі - товар) на території України, а дистриб'ютор погоджується діяти в якості офіційного представника на території України на умовах визначених цим договором /т. 1, а.с. 18-20/.
Дистриб'ютор купує лікарські засоби у виробника по цінах, які зазначені у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору, та організовує прямі та непрямі поставки товару відповідно до вимог, зазначених в даному договорі - п. 1.2. договору.
Умови оплати, строки поставки, ціна товару, перелік товарів, відповідальність сторін та інші істотні умови поставки - визначаються в окремих наказ-накладних на поставку товарів - п. 1.3. договору.
Розділом 4 договору сторони обумовили порядок замовлення товарів дистриб'ютором, згідно якого дистриб'ютор направляє виробнику замовлення з зазначенням найменувань і кількості, що підлягають поставці; після узгодження заявки виробник надає наказ-накладну, в якій обов'язково зазначається асортимент, кількість, ціна, сума.
Згідно п. 8.1. договору, в редакції додаткової угоди від 20.07.2011 року, він набирає силу з 01.04.2010 року і діє до 01.07.2012 року /т. 1, а.с. 73/.
За додатковою угодою від 20.07.2011 р. сторони виклали п. 1.3. договору в наступній редакції, а саме: ціна товару, кількість та асортимент товару визначаються в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами. Дистриб'ютор здійснює оплату товару на користь виробника шляхом попередньої оплати 100 % ціни товару за кожну партію товару.
На виконання умов договору в період з 20.06.2011 року по 10.08.2011 року позивач поставив відповідачу лікарські засоби на загальну суму 6 998 224, 20 грн. на підставі наступних наказів-накладних: № 016584 від 20.06.2011 року, № 016588 від 20.06.2011 року, № 016587 від 20.06.2011 року, № 016589 від 20.06.2011 року, № 016592 від 22.06.2011 року, № 016591 від 22.06.2011 року, № 016596 від 22.06.2011 року, № 016599 від 22.06.2011 року, № 016602 від 22.06.2011 року, № 016603 від 22.06.2011 року, № 016605 від 24.06.2011 року, № 016608 від 25.06.2011 року, № 015543 від 05.07.2011 року, № 000009 від 13.07.2011 року, № 0000010 від 13.07.2011 року, № 000012 від 14.07.2011 року, № 000013 від 15.07.2011 року, № 000014 від 15.07.2011 року, № 000025 від 20.07.2011 року, № 000026 від 20.07.2011 року, № 000027 від 20.07.2011 року, № 000031 від 21.07.2011 року, № 000038 від 27.07.2011 року, № 000040 від 29.07.2011 року, № 000041 від 29.07.2011 року, № 000042 від 29.07.2011 року, № 000051 від 03.08.2011 року, № 000053 від 04.08.2011 року, № 000054 від 04.08.2011 року, № 000054 від 04.08.2011 року, № 000055 від 04.08.2011 року, № 000057 від 04.08.2011 року, № 000062 від 08.08.2011 року, № 000065 від 10.08.2011 року, № 000066 від 10.08.2011 року, № 000068 від 10.08.2011 року /т. 1, а.с. 22-56/.
Також, в період з 11.08.2011 року по 15.09.2011 року позивач поставив на користь відповідача лікарські засоби на загальну суму 4 996 805, 70 грн. на підставі наказів-накладних: № 000087 від 23.08.2011 року, № 000088 від 23.08.2011 року, № 000089 від 23.08.2011 року, № 000097 від 31.08.2011 року, № 000109 від 06.09.2011 року, № 000111 від 06.09.2011 року, № 000112 від 06.09.2011 року, № 000113 від 06.09.2011 року, № 000115 від 07.09.2011 року, № 000116 від 09.09.2011 року, № 000129 від 09.09.2011 року, № 000119 від 12.09.2011 року, № 000120 від 12.09.2011 року, № 000121 від 12.09.2011 року, № 000122 від 12.09.2011 року, № 000123 від 12.09.2011 року, № 000126 від 12.09.2011 року, № 000127 від 12.09.2011 року, № 000124 від 12.09.2011 року, № 000130 від 12.09.2011 року, № 000132 від 12.09.2011 року, № 000139 від 13.09.2011 року, № 000142 від 14.09.2011 року, № 000141 від 14.09.2011 року, № 000144 від 15.09.2011 року /т.1, а.с. 74-98/
Крім того, в період з 26.09.2011 року по 17.10.2011 року позивач поставив на користь відповідача лікарські засоби на загальну суму 5 765 625, 10 грн. на підставі наказів-накладних: № 000164 від 26.09.2011 року, № 000165 від 26.09.2011 року, № 000169 від 27.09.2011 року, № 000170 від 27.09.2011 року, № 000171 від 28.09.2011 року, № 000175 від 29.09.2011 року, № 000178 від 03.10.2011 року, № 000179 від 03.10.2011 року, № 000187 від 10.10.2011 року, № 000188 від 10.10.2011 року, № 000189 від 10.10.2011 року, № 000192 від 10.10.2011 року, № 000199 від 12.10.2011 року, № 000208 від 17.10.2011 року /т. 1, а.с. 168-181/.
Форма оплати за зазначеними наказами-накладними - відстрочку платежу з оплати товару строком в 20 календарних днів.
За поставлений товар відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього винила заборгованість перед позивачем у сумі 17 255 277, 00 грн.
20.09.2011 року сторонами підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 20.09.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 11 489 651, 90 грн. Акт підписаний представниками та скріплений відтисками печаток сторін, без зауважень /т. 1, а.с. 106-115/.
Господарський суд міста Києва, керуючись ст.ст. 11, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, визнав позовні матеріали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується та зазначає наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів оплати на спірну суму матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи.
Зарахування зустрічних позовних вимог згідно заяви від 13.12.2011 року № 13/12-1 відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
На підтвердження направлення заяви про зарахування зустрічних вимог № 13/12-1 від 13.12.2011 року відповідач надав суду примірник заяви, відривний аркуш кур'єрського конверту № 00661 від 13.12.2011 року, а також примірники відповідних договорів та первинних бухгалтерських документів, на які відповідач посилається в якості доказу щодо наявності боргу перед ним у позивача, на суму якого було проведено зарахування зустрічних вимог.
Однак, матеріалами справи спростовується отримання позивачем відповідної заяви, оскільки згідно акта про відкриття поштового конверта від 13.12.2011 року, при відкритті поштового конверту встановлено, що в ньому знаходиться незрозумілий текст під заголовком «Заява» з вихідним номером 13/12-1 від 13.12.2011 року з описом святкування зимового свята Андрія Калити /т. 2, а.с. 137/.
Щодо фальсифікації додаткової угоди від 17.05.2010 року, то доказів визнання її недійсною, як і розірвання у встановленому законодавством порядку, до суду не подано. Крім того, встановлення факту фальсифікації не входить до компетенції господарських судів.
Щодо порушення вимог Закону України «Про судовий збір», то на момент звернення позивача із заявою про збільшення розміру позовних вимог суди керувалися Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито». При подачі позовної заяви приватним акціонерним товариством «По виробництву інсулінів «Індар» було сплачено державне мито у розмірі 25 500,00 грн. максимально граничний - ст. 3 Декрету. Таким чином твердження апелянта про порушення вимог Закону України «Про судовий збір» є хибним.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Разом з цим, відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема про внесення виправлень у рішення, ухвалу.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Описка - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладені (неправильне найменування юридичних осіб, прізвищ сторін тощо).
Виправлення описки в рішенні допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення.
Здійснене господарським судом міста Києва виправлення описки не спростовує укладення між сторонами договору, поставки лікарських засобів чи сплату за них, тобто не зачіпає суті рішення.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 5/143 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
3. Матеріали справи № 5/143 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.
13.03.12 (відправлено)