Постанова від 10.05.2012 по справі 57/452

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2012 № 57/452

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача 1. - не з'явився; від позивача 2. - не з'явився;

від позивача 3. - не з'явився; від позивача 4. - не з'явився;

від позивача 5. - не з'явився; від позивача 6. - не з'явився;

від позивача 7. - не з'явився; від позивача 8. - не з'явився;

від позивача 9. - ОСОБА_3 (особисто) ;

від позивача 10. - не з'явився; від позивача 11. - не з'явився;

від позивача 12. - не з'явився; від позивача 13. - не з'явився;

від позивача 14. - не з'явився; від позивача 15. - не з'явився;

від позивача 16. - не з'явився; від позивача 17. - не з'явився;

від позивача 18. - не з'явився; від позивача 19. - не з'явився;

від позивача 20. - не з'явився; від позивача 21. - не з'явився;

від позивача 22. - не з'явився; від позивача 23. - не з'явився;

від позивача 24. - не з'явився; від позивача 25. - не з'явився;

від позивача 26. - не з'явився; від позивача 27. - не з'явився;

від позивача 28. - не з'явився; від позивача 29. - не з'явився;

від позивача 30. - не з'явився; від позивача 31. - не з'явився;

від позивача 32. - не з'явився; від позивача 33. - не з'явився;

від позивача 34. - не з'явився; від позивача 35. - не з'явився;

від позивача 36. - не з'явився; від позивача 37. - не з'явився;

від позивача 38. - не з'явився; від позивача 39. - не з'явився;

від позивача 40. - не з'явився; від позивача 41. - не з'явився;

від позивача 42. - не з'явився; від позивача 43. - не з'явився;

від позивача 44. - не з'явився; від позивача 45. - не з'явився;

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2. - ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

27.01.2012 року

у справі

№ 57/452 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом

1. ОСОБА_5,

2. ОСОБА_6,

3. ОСОБА_7,

4. ОСОБА_8,

5. ОСОБА_9,

6. ОСОБА_10,

7. ОСОБА_11,

8. ОСОБА_12,

9. ОСОБА_3,

10. ОСОБА_13,

11. ОСОБА_14,

12. ОСОБА_15,

13. ОСОБА_16,

14. ОСОБА_17,

15. ОСОБА_18,

16. ОСОБА_19,

17. ОСОБА_20,

18. ОСОБА_21,

19. ОСОБА_22,

20. ОСОБА_23,

21. ОСОБА_24,

22. ОСОБА_25,

23. ОСОБА_26,

24. ОСОБА_27,

25. ОСОБА_28,

26. ОСОБА_29,

27. ОСОБА_30,

28. ОСОБА_31,

29. ОСОБА_32,

30. ОСОБА_33,

31. ОСОБА_34,

32. ОСОБА_35,

33. ОСОБА_36,

34. ОСОБА_37,

35. ОСОБА_38,

36. ОСОБА_39,

37. ОСОБА_40,

38. ОСОБА_41,

39. ОСОБА_42,

40. ОСОБА_43,

41. ОСОБА_44,

42. ОСОБА_45,

43. ОСОБА_46,

44. ОСОБА_47,

45. ОСОБА_48

до

1. відкритого акціонерного товариства «Маріупольський універмаг «Україна»

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Трактат»

про

визнання недійсним договір купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року відмовлено у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як стверджують позивачі, між відкритим акціонерним товариством «Маріупольський універмаг «Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Трактат», відбулось з порушенням приписів ст. 203 Цивільного кодексу України, спростовуються доказами наданими відповідачами, що наявні в матеріалах справи, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 звернулись до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 57/452 у повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: в порядку забезпечення доказів витребувати у комунального підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» копію договору купівлі-продажу нерухомого майна та витягу про реєстрацію права власності на магазин «Універмаг «Україна», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з метою точного визнання дати визначення правочину, ціни продажу, номеру та дати реєстрації права власності на нерухоме майно відповідача 2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - магазину «Універмаг «Україна», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений між відповідачами. З метою подальшого недопущення відчуження об'єкту нерухомості - магазину «Універмаг «Україна», в порядку застосування запобіжних заходів накласти арешт на нерухоме майно - магазин «Універмаг «Україна», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити відповідачам здійснювати будь-які дії, направлені на заміну власника зазначеного майна.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, позивачі вважають, що відповідачі, укладаючи спірний договір купівлі-продажу порушують корпоративні права позивачів, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», а саме брати участь у загальних зборах та в управлінні акціонерним товариством, право голосувати, право на отримання дивідендів за результатами звітного періоду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року відновлено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_49, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 57/452.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 10.04.2012 року змінювався склад колегії суддів.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський універмаг «Україна» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, доказів належного повідомлення матеріали справи не містять.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи стосовно відкритого акціонерного товариства «Маріупольський універмаг «Україна».

Від ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування від відповідача копії кредитного договору купівлі-продажу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року зобов'язано сторін подати оспорюваний правочин - договір купівлі-продажу, оригінал для огляду, належним чином засвідчену копію до матеріалів справи. Також подати докази виконання рішення господарського суду Житомирської області.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Трактат» надано копію договору купівлі-продажу від 25.03.2010 року, укладений між акціонерним комерційним банком «Інтеграл» - Продавець та товариством з обмеженою відповідальністю «Трактат».

Згідно преамбули зазначеного договору він укладений на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2009 року у справі № 6/893.

Доказів виконання рішення господарського суду Житомирської області до Київського апеляційного господарського суду не подано.

Від позивачів надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, представляти інтереси надано ОСОБА_3, також позивачі просять зобов'язати відповідача надати копію договору купівлі-продажу та докази виконання рішення господарського суду Житомирської області.

Для ознайомлення представника позивачів із копією договору купівлі-продажу від 25.03.2010 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Після перерви представник позивачів усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із копією договору купівлі-продажу акціонерів та надсилання окремої ухвали до Генеральної прокуратури України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1. нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

2. неподання витребуваних доказів;

3. необхідність витребування нових доказів;

4. залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5. необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Підстав для відкладення розгляду справи колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає, оскільки акціонери надали повноваження представляти їх інтереси ОСОБА_3, якій було надано час для ознайомлення із копією договору.

Разом з тим, у відповідності до частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Київський апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачі: 1). ОСОБА_5, 2). ОСОБА_50, 3). ОСОБА_7, 4). ОСОБА_8, 5). ОСОБА_9, 6). ОСОБА_10, 7). ОСОБА_11, 8). ОСОБА_12, 9). ОСОБА_3, 10). ОСОБА_13, 11). ОСОБА_14, 12). ОСОБА_15, 13). ОСОБА_16, 14). ОСОБА_17, 15). ОСОБА_18, 16). ОСОБА_51, 17). ОСОБА_20, 18). ОСОБА_21, 19). ОСОБА_22, 20). ОСОБА_23, 21). ОСОБА_24, 22). ОСОБА_25, 23). ОСОБА_26, 24). ОСОБА_52, 25). ОСОБА_28, 26). ОСОБА_29, 27). ОСОБА_30, 28). ОСОБА_31, 29). ОСОБА_32, 30). ОСОБА_33, 31). ОСОБА_34, 32). ОСОБА_35, 33). ОСОБА_36, 34). ОСОБА_37, 35). ОСОБА_38, 36). ОСОБА_39, 37). ОСОБА_40, 38). ОСОБА_41, 39). ОСОБА_42, 40). ОСОБА_43, 41). ОСОБА_44, 42). ОСОБА_45, 43). ОСОБА_46, 44). ОСОБА_47, 45). ОСОБА_48 є акціонерами відкритого акціонерного товариства «Маріупольський універмаг «Україна», що підтверджується відповідними сертифікатами акцій. /а.с. 111-206, т.1/.

У лютому 2011 року з друкованих засобів масової інформації - Газети «Приазовский рабочий», як зазначають позивачі, їм стало відомо, що новим власником магазину «Універмаг «Україна», що розташований за адресою АДРЕСА_1 є товариство з обмеженою відповідальністю «Трактат».

15.07.2009 року рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 6/893 задоволено позов акціонерного комерційного банку «Інтеграл» до відкритого акціонерного товариства «Маріупольський універмаг «Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з простроченням Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський універмаг «Україна» виконання зобов'язань по кредитному договору №816 від 30.12.2008 року - нежиле приміщення - магазин Універмаг «Україна», що розташований за адресою АДРЕСА_1. /а.с. 23-26, т. 2/.

Доказів оскарження рішення у встановленому законодавством порядку до суду не подано.

Так, на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2009 року у справі № 6/893 25 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трактат» та акціонерним комерційним банком «Інтеграл» укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено ОСОБА_53, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.03.2010 року (реєстровий № 4865).

Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу товариству з обмеженою відповідальністю «Трактат» передано нерухоме майно - нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається з таких об'єктів: основна будівля з прибудовами - універмаг (літера А-5,А1-3), підвали (літера А/п,А4/п,А5/п), огорожа (№1), ворота (№2), замощення (№1).

Зазначене, зокрема, підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 26208446, номер запису: 733, в книзі: 2, наданого міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» згідно з якого вбачається, що право власності на нерухоме майно - нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактат» зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.05.2010 року за реєстровим номером 4396003 та підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 25.03.2010 року (реєстровий №4865) який посвідчено ОСОБА_53, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу /а.с. 72, т. 2/.

У відповідності до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тобто зазначений договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, як встановлено господарським судом міста Києва, договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «Трактат» та акціонерним комерційним банком «Інтеграл», а не між відповідачем 1 та відповідачем 2, як це стверджують позивачі у позовній заяві. Зазначене підтверджується копією наданого відповідачем 2 договору купівлі-продажу від 25.03.2010 року.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», зі змінами і доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

В силу статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За статтею 33 Господарського процесуального кодексу України тягар доказування покладено на позивача, зазначеного позивачами зроблено не було.

Разом з цим, матеріали справи не містять правочину - договору купівлі продажу, укладеного між відповідачами, тобто оспорюваного правочину.

Наданий відповідачем 2 договір купівлі-продажу від 25.03.2010 року не є спірним, оскільки клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну предмету позову в суді першої інстанції не заявлялось.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 57/452.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року у справі № 57/452 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 57/452 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.

Попередній документ
24599469
Наступний документ
24599471
Інформація про рішення:
№ рішення: 24599470
№ справи: 57/452
Дата рішення: 10.05.2012
Дата публікації: 15.06.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори