05.06.2012 року Справа № 29/5005/1092/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 31.05.2012року)
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від скаржника: ОСОБА_2, довіреність №7857/10/10-051 від 14.05.12р., представник;
інші учасники процесу у судове засідання не з»явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012року у справі № 29/5005/1092/2012
за заявою приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ
до приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012 року у справі № 29/5005/1092/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ до приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 14.02.13р., ліквідатором приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ призначено арбітражного керуючого Морозова І.А.( а.с.54-56; т.1).
Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22-32,51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012року, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- господарським судом порушено вимоги ст.ст.1,13,51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ;
- господарським судом не надано правової оцінки щодо відсутності доказів обов»язкової перевірки органами ДПІ боржника, який ліквідується за ознаками спрощеною процедурою, передбаченою ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- господарським судом порушено вимоги ст..38 ГПК України;
- господарським судом порушено вимоги ст.43 ГПК України щодо повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.
Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Морозов І.А., у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови господарського суду вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Враховуючи, що неявка усіх учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні не скористались правом надання відзиву, апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2012року ( а.с.73-74; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності учасників судового процесу ( ст.ст.75,99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення представника скаржника, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.
07.02.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/1092/2012 про банкрутство приватного підприємства «Приматех», м. Дніпропетровськ за заявою останнього на підставі ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).
При цьому в заяві про порушення провадження у справі ліквідатор посилався на те, що у зв'язку із здійсненням ліквідації приватного підприємства «Приматех»за протоколом зборів учасників від 01.11.2011року була виявлена недостатність майна підприємства для погашення кредиторських вимог у сумі 94374 грн. 76 коп.;що спричинило прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи -приватного підприємства «ПРИМАТЕХ»( а.с.2-4; т.1). Також до заяви додано було проміжний ліквідаційний баланс станом на 24.01.2012р. ( а.с.22-25; т.1).
08.11.2011року боржником в Бюлетні держреєстрації (195(30)) та в газеті «Зоря»від 10.11.11р. № 7 було здійснено публікацію про ліквідацію ( а.с.43-44; т.1).
14.02.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/1092/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ до приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 14.02.13р., ліквідатором приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ призначено арбітражного керуючого Морозова І.А.( а.с.54-56; т.1). Зазначена постанова і є предметом апеляційного оскарження.
Таким чином, провадження у даній справі про банкрутство було порушено на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ; відповідно до частини 1 цієї статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
При цьому загальні умови при ініціюванні справи про банкрутство за ознаками ст..51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -безспірність вимог, їх розмір та строк неоплати не застосовуються, а основним принципом є принцип неоплатності -перевищення пасиву боржника над його активами.
Також необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.
Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:
- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;
- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;
- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;
- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;
- комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI) юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI).
Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання ( ч.5 ст.60 ГПК України в ред. ЗУ №2756-VI від 02.02.2010р.).
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: 1)оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, 2)повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства в встановленому законом порядку (Ф8-ОПП). 3)складання проміжного ліквідаційного балансу. 4) звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
З акту інвентаризації станом на 01.11.2011року ( а.с.28) вбачається, що дебіторська заборгованість ПП»Приматех» відсутня, активи боржник а виявлені та становлять 100000грн. статутного фонду , кредиторська заборгованість становить суму 94374 грн. 76 коп., яка виникла внаслідок невиконання грошових зобов»язань за договором №12/КП від 24.06.2010року.
При цьому до заяви боржника не надано жодного доказу в розумінні ст..ст.32,33,36 ГПК України, підтверджуючих інвестирізацію активів боржника на суму 100000грн., будь-яких відомостей про те, з чого складаються активи боржника заява боржника не містить та такі докази відсутні в матеріалах справи.
Отже, фактично інвестирізація активів боржника не здійснювалась.
З наданої до справи боржником розшифровки до балансу станом на 24.01.2012року включено до пасивів боржника 194000грн. непокритого збитку. При цьому в заяві боржника від 25.01.2012року про порушення провадження у справі не міститься будь-якіих посилань та відомостей про наявні, непокриті збитки в сумі 194000грн., а доказами до заяви збитки не підтверджуються взагалі, зокрема, яким чином та внаслідок невиконання саме яких зобов»язань, правочинів виникли вказані збитки на суму 194000грн.
Таким чином, неможливо погодитись з висновками господарського суду про те, що пасив боржника ( 94374 грн. 76 коп. перевищує його активи - 100000грн. статутного фонду а непокриті збитки на суму 194000грн. ніяким чином не обґрунтовані боржником жодним доказом в розумінні ст..ст.32,33,36 ГПК України, будь-які угоди, правочини, листи на обгрунтування суми цих збитків відсутні, боржника не надавались. Отже, при зверненні з заявою про порушення справи за ознаками ст..51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не було дотримано принципу перевищення пасиву над активами боржника.
Всупереч п.11.1 Порядку обліку платників податків та зборів (обов»язкових платежів), затв. Наказом ДПА від 09.12.2011року ( зареєстрованого МЮУ від 29.12.2-11року за №1562/20300) боржником не здійснювалось повідомлення органів ДПІ за його місцезнаходженням про ліквідацію в встановленому законом порядку, а саме, за формою 8-ОПП та в в встановлені строки. Докази протилежного відсутні в матеріалах справи, не надавались боржником при розгляді справи відповідно до ст..33 ГПК України судам обох інстанцій.
Також, всупереч вищенаведеним вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" належними доказами в розумінні ст..ст.32,33,36 ГПК України боржник при ініціюванні процедури банкрутства за ознаками ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надав до господарського суду в якості додатку до заяви, ні в подальшому суду апеляційної інстанції докази , підтверджуючи відсутність на рахунках в банківських установах грошових коштів, докази підтверджуючи кількість таких рахунків,довідки з відповідних банківських установ відсутні. Довідка ПАТ»Екатеринославський комерційний банк»від 13.10.2011року ( а.с.30) не є безумовним доказом про те,що боржник не має інших відкритих рахунків в банківських установах, а в заяві про порушення справи боржником про це взагалі нічого не зазначено.
Таким чином, наведені обставини, відсутність вище перелічених доказів, зокрема, підтверджуючих факт відсутності грошових коштів у боржника на рахунках в банку, не дозволяють зробити висновок щодо обґрунтованості висновку про порушення справи та визнання боржника банкрутом за ознаками ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме щодо недостатнього майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
За цих обставин постанова господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012року підлягає скасуванню з віднесенням судових витрат відповідно до ч.3-5 ст.49 ГПК України за рахунок боржника.
Одночасно колегія суддів зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).
Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Отже, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржників в силу вимог закону.
Крім того, статтею 129 Конституції України регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.
Щодо доводів скаржника про те,що порушення справи про банкрутство унеможливлює проведення позапланової перевірки боржника, то ці доводи не приймаються в силу ч.1,4 ст.25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки органи ДПІ вправі звернутись до ліквідатора та провести позапланову перевірку господарської діяльності боржника згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати такі документи для перевірки органам держподаткової служби вправі оскаржити дії ліквідатора або звернутись до правоохоронних органів з відповідними заявами про розгляд, витребування ( вилучення) документів. Отже, відкриття ліквідпроцедури не є перешкодою податковому органу у здійсненні позапланової перевірки боржника та не доводить автоматично факт порушення прав органів ДПІ на проведення такої перевірки.
Однак, незаконне введення ліквідпроцедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов»язань, що зачіпає інтереси органів ДПІ, які зобов»язані забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Враховуючи вищевикладене, скаржник входить до суб»єктного складу осіб, визначених в ч.1 ст.91 ГПК України.
Керуючись ч.3-5 ст.49, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська -задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012року у справі № 29/5005/1092/2012 -скасувати.
Стягнути з приватного підприємства «Приматех», м.Дніпропетровськ в доход Спецфонду Державного бюджету України 536 грн. 50 коп. судового збору, які підлягають оплаті за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Видачу відповідного наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 117-118 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області.
Матеріали справи направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію прийняття заяви про порушення провадження у справі .
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.06.2012року.
Головуючий О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М.Лисенко