"06" червня 2012 р.Справа № 5017/1235/2012
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція"
До відповідача: приватного підприємства „Комерційна фірма „Будінвест Групп"
про стягнення 196937,07грн.
Суддя Погребна К.Ф.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;
ОСОБА_2 -довіреність;
Від відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні 06.06.2012р. приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_2 -довіреність;
Від відповідача: ОСОБА_3 -довіреність;
Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства „Комерційна фірма „Будінвест Групп" про стягнення заборгованість в сумі 196937,07грн., яка складається з основного боргу в розмірі 185422,82грн., пені в сумі 8710,04грн., 3% річних в розмірі 1691,67грн. та інфляційних витрат в сумі 1112,54грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2014р. порушено провадження по справі №5017/1235/2012.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проте позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.06.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
01.12.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція" (Постачальник) та приватним підприємством „Комерційна фірма „Будінвест Групп" (Покупець) був укладений договір поставки №01/09-11 (далі договір).
Згідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.
Розділом 4 договору визначений наступний порядок та умови поставки партій продукції: Покупець направляє Постачальнику письмове замовлення, з зазначенням асортименту та кількості партії продукції. В замовленні також вказується кінцевий пункт доставки, крім випадків передбачених п.4.3 договору. Замовлення Покупця є пропозицією (офертою) до поставки партії продукції (щодо асортименту та кількості партії продукції) та його згодою (акцептом) з цінами Постачальника, що діяли на момент замовлення продукції (п.4.1.1 договору). Постачальник протягом нормального необхідного часу направляє Покупцю по факсу рахунок-фактуру з зазначенням вартості вказаної у замовленні продукції, строку її постачання та оплати. Рахунок-фактура є підтвердженням (акцептом) Постачальника замовлення Покупця. Відповідно до п.3 ст. 205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії продукції, та/або інші умови визначені рахунком-фактурою, вважаються узгодженими Покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень, про що також свідчить підпис Покупця за цим договором (п.4.1.2 договору). Достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товарустановчих документах, буде також приймання Покупцем продукції в порядку передбаченому п.4.4 договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження Покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі (п.4.1.3 договору). Поставка партії продукції повинна супроводжуватись передачею Покупцю накладної Постачальника та/або акта здавання-передачі вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником Покупця або експедитором (у випадку доставки продукції Перевізником), буде свідчити про отримання Покупцем продукції. Представник Покупця повинен надати Постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей (довіреність ТМЦ) (п.4.4. договору). Датою поставки продукції вважається дата накладної Постачальника, що передається Покупцю (п.4.6 договору).
Позивачем на виконання умов договору на підставі специфікації №1 та заявки відповідача від 22.11.2011р. була поставлена продукція на загальну суму 220828,76грн., що підтверджується видатковою накладною №ТД-000875 від 09.12.2011р., довіреністю №1278 від 01.12.2011р. та податковою накладною №34 від 09.12.2011р.
Пунктом 3 специфікації №1 встановлено, що покупець зобов'язується оплатити товар не пізніше 13.12.2011р.
Згідно п.5.5 договору оплата продукції Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 5 календарних днів з моменту передачі Продукції, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбачено даним договором.
Позивачем був виставлений рахунок від 08.12.2011р. за №ТД-0003144 на суму 220858,76грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість в сумі 220858,76грн. не погасив.
Судом встановлено що, 16.03.2012р. позивач зробив перезалік за рахунками, а саме переплату по рахунку-фактурі №ТД-0002543 від 20.10.2011р. в сумі 35405,94грн. перераховано в погашення заборгованості по рахунку-фактурі №ТД-0003144 від 08.12.2012р. Сума боргу після проведеного перезаліку склала 185422,82грн.
Позивач зазначає, що факт наявності заборгованості в сумі 185422,82грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2011р. по 31.03.2012р.
Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором поставки №01/09-11 від 01.12.2011р. щодо своєчасного розрахунку за отриману продукцію товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №01/09-11 від 01.12.2011р. в сумі 185422,82грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно п.8.1 кожна із сторін несе відповідальність за невиконання умов договору у відповідно із діючим законодавством та договором.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 1% вартості від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №01/09-11 від 01.12.2012р. позивачем нараховано до сплати приватним підприємством „Комерційна фірма „Будінвест Групп" 8710,04грн. пені. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8710,04грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №01/09-11 від 01.12.2012р. підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 1691,67грн. та індекс інфляції в сумі 1112,54грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань та індексу інфляції, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з приватного підприємства „Комерційна фірма „Будінвест Групп" трьох відсотків річних в сумі 1691,67грн. та індексу інфляції в розмірі 1112,54грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства „Комерційна фірма „Будінвест Групп" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 23, кв.7; код 33215714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Укрполімерконструкція" (07500, Київська область, с.м.т. Баришівка, вул. Торф'яна, буд. 28; код: 33126404 ) 185422 (сто вісімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять дві )грн. 82 коп. основного боргу, 8710 (вісім тисяч сімсот десять)грн. 04 коп. пені, 1691 (одну тисячу шістсот дев'яносто одну) грн.67коп. 3% річних, 1112 (одну тисячу сто дванадцять) грн. 54коп. індексу інфляції та 3938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 74коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 11.06.2012р.
Суддя Погребна К.Ф.