79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.06.12 Справа№ 5015/1585/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Петровській Н.Я.
розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго", м.Львів
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Львів
про стягнення 19 592,17 грн.
за участю представників:
від позивача: Горбунова О.Л. - представник
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Львівобленерго" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19 592,17 грн. заборгованості за недораховану електричну енергію.
Ухвалою суду від 20.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.05.2012 р.
Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 15.05.2012 р. Розгляд справи призначений на 11.06.2012 р.
У судове засідання 11.06.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2012 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у заяві.
17.05.2012 р. представник відповідача ознайомлювався з матеріалами справи, виготовив фотокопії, проте, у судове засідання 11.06.2012 р. не з'явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:
25 жовтня 2009 року між ПАТ «Львівобленерго»(позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір № 60522 про постачання електричної енергії (з додатками) (надалі договір). Предметом вказаного договору є постачання електричної енергії споживачу, який своєю чергою зобов'язаний сплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Одним з обов'язків споживача за договором є забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (пункт 2.3.5 договору). До договору на постачання елетричної енергії укладено ряд додатків, що є його невід'ємними частинами. Додатком № 6 «Однолінійна електрична схема» передбачено, що прилад обліку № 7317366 встановлений в приміщенні ФОП ОСОБА_1 ( завдання № 1-3858 від 27.11.2007 року), додатком № 11 передбачено акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, в пункті 4 вказано, що споживач ФОП ОСОБА_1 несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою приміщень кіоску, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і стан внутрішнього електрообладнання.
Відповідно до пункту 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії чи бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт. Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони договору вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складання двостороннього акту порушень.
18 жовтня 2011 року, відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 025049 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено факт пошкодження приладу обліку внаслідок дій споживача (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного поля). Представник відповідача підписав акт про порушення ПКЕЕ № 025049 від 18.10.2011 року, зауважень (заперечень) не подав.
20 жовтня 2011 року складено акт № 1454 проведення експертизи приладу обліку відповідача № 7317366 за участю представника споживача ОСОБА_1 та встановлено занижування показників засобу обліку шляхом впливу на роботу лічильного механізму магнітом.
28 жовтня 2011 року комісією ЛМЕМ ПАТ "Львівобленерго" за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією складено протокол № 287 та проведено нарахування вартості недорахованої електричної енергії згідно з актом № 025049 від 18.10.2011 року на суму 19 592,17 грн.
31.10.2011 року листом за вих. № 30-04051 позивач надіслав відповідачу протокол № 287 від 28.10.2011 року, розрахункові документи до нього, а також запропонував оплатити вартість недоврахованої електроенергії. Письмові докази надсилання вказаного листа знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 19 592,17 грн. заборгованості за недораховану електричну енергію.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з п.3.2. «Правил користування електричною енергією»(ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28 (з внесеними змінами і доповненнями), відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Вимоги позивача підтверджуються актом про порушення ПКЕЕ № 025049 від 18.10.2011 р., який підписаний представником відповідача, заперечень щодо вказаного акту відповідач не подав; актом № 1454 від 20.10.2011 р. про проведення експертизи засобу обліку, пломби; висновком про результати експертної перевірки, які підписані ОСОБА_1
Згідно з п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану -виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (з змінами, внесеними постановою НКРЕ № 1384 від 18.12.2008 року), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою. Порушення, вчинене відповідачем, передбачене Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року № 782/12656 ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача за недораховану електричну енергію на суму 19 592,17 грн.,підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ № 00131587) 19 592,17 грн. - заборгованості за недораховану електричну енергію, 1 609,50 грн. -судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Гутьєва В.В.