01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" травня 2012 р. Справа № 10/030-12
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 10/030-12
за позовом Кагарлицького ринку Кагарлицького РайСТ, м. Кагарлик Київської області;
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
про стягнення 9386,76 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 118 від 28.05.2012р.;
від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1 від 06.08.2002р.
обставини справи:
Кагарлицький ринок Кагарлицького РайСТ (надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 9386,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту погодження площі тимчасової споруди від 19.02.2012р. тимчасова споруда, яка належить відповідачу, має площу 18,55 кв. м. Провівши перевірку та звірку наявних площ, дирекція ринку дійшла висновку, що відповідачем навмисно було занижено орендовану площу торгового місця, у зв'язку з чим відповідачу донараховано заборгованість у сумі 1032,96 грн. за період з 02.01.2009р. по 31.01.2011р., а також за порушення зобов'язань нарховано пеню в сумі 8353,80 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2012р. порушено провадження у справі № 10/030-12 та призначено розгляд справи на 29.05.2012р.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, проте витребувані ухвалою суду від 14.05.2012р. документи не надав.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що в нього відсутня заборгованість по платі за користування торговий місцем за період з 02.01.2009р. по 31.01.2011р. При цьому, площа торгового кіоску у договорах за 2008, 2009, 2010 роки зазначена безпосередньо контролерами ринку, а в договорі за 2011 рік розмір торгового кіоску взагалі визначений не був.
Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
02.01.2009р. між позивачем (за договором - «ринок») та відповідачем (за договором -«споживач») було укладено Договір № 202 надання послуг утримання місця по тимчасовому устаткування споруд для торгівлі на Кагарлицькому ринку Кагарлицького РайСТ.
Пунктами 1.1., 1.2., 1.3. договору встановлено, що ринок передає, а споживач приймає у строкове платне користування торгове місце (два повних, неповних мм), що становить 4,5х3,89=17,5:2=8,75 мм місць, розміщених на території ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15А. Торгове місце передається з метою здійснення торгівлі товарами протягом місяця. Сторони в своїй діяльності щодо виконання договору керуються чинним законодавством України та Правилами торгівлі на ринках.
Згідно п. 2.1. договору, розрахунок плати за торгове місце визначено на підставі економічного обґрунтування розміру тарифів на платні послуги ринку споживчої кооперації та становить за місяць мм 8,75 х 1 грн. 85 коп. х 26 днів = 421 грн. 20 коп.
Оплата вноситься в розмірі 421,20 грн. до 19 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 2.6. договору).
У п. 5.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з 01.01.2009р. і діє до 31.12.2009р.
Оскільки строк дії Договору № 202 від 02.01.2009р. закінчився, сорони уклали на наступний рік Договір № 202 надання послуг утримання місця по тимчасовому устаткування споруд для торгівлі на Кагарлицькому ринку Кагарлицького РайСТ від 01.01.2010р.
При цьому, у п.1.1. Договору № 202 від 01.01.2010р. сторони встановили, що ринок передає, а споживач приймає у строкове платне користування торгове місце (два повних, неповних мм), що становить 8,7 кв. м місць, розміщених на території ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15А.
Згідно п. 2.1. Договору № 202 від 01.01.2010р., плата за торгове місце становить за місяць мм 8,7 х 1 грн. 85 коп. х 27 днів = 435 грн., яка сплачується до 19 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 2.6. договору).
У відповідності з умовами п. 5.1. договору, даний договір набирає чинності з 01.01.2010р. і діє до 31.12.2010р.
Після закінчення строку дії Договору № 202 від 01.01.2010р. сорони уклали на наступний рік Договір № 202 надання послуг утримання місця по тимчасовому устаткування споруд для торгівлі на Кагарлицькому ринку Кагарлицького РайСТ (кіоск) від 01.01.2011р.
Згідно п. 1.1. Договору № 202 від 01.01.2011р., ринок передає, а споживач приймає у строкове платне користування торгове місце (два повних, неповних кв. м), за № 202, що становить 8,8 торгових місць, розміщених на території ринку за адресою: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15 «а».
У відповідності з п. 2.1., 2.2., 2.5. Договору № 202 від 01.01.2011р., розрахунок плати за торгове місце визначено на підставі економічного обґрунтування розміру тарифів на платні послуги ринку споживчої кооперації, за одне торгове місце становить 2 грн. 60 коп. х 30 днів, що складає на місяць 78,00 грн. Спживач зобов'язаний сплачувати, згідно Правил торгівлі на ринках та затверджених тарифів, 686,40 грн., оплата вноситься до 12 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.1. Договору № 202 від 01.01.2011р. передбачено, що даний договір укладено терміном на 1 рік та набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р.
Як зазначає позивач, відповідно до розпорядження дирекції ринку, комісією було обстежено площі торгових місць, наданих під тимчасові споруди підприємцям для торгівлі.
Так, згідно Акту погодження площі тимчасової споруди від 19.02.2012р., копія якого додана до матеріалів справи, тимчасова споруда фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 має площу 18,55 м. кв.
Отже, провівши перевірку та звірку наявних площ, дирекція ринку прийшла до висновку, що СПД ОСОБА_1 навмисно було занижено орендовану площу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1032 грн. 96 коп. заборгованості, яка донарахована за 2009, 2010, 2011 роки, у зв'язку із визначенням дійсної площі тимчасової споруди.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Договір, згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, у пункті 1.1. договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р. сторони визначили площу торгового місця та його місцезнаходження. При цьому, будь-яких актів прийому-передачі торгового місця між сторонами не складалось та не підписувалось.
Частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з умов п. 2.1. договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р. та п. 2.2. договору від 01.01.2011р., сторони чітко визначили розмір плати, яка вноситься споживачем за торгове місце кожного місяця.
Умовами п.п. 4.5., 4.6. договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р. передбачено, що у разі зміни цінової політики в державі (зміна розміру заробітної плати, вартості комунальних послуг, інших витрат тощо), змін податкового законодавства, умови договору можуть бути переглянуті з 01 числа наступного місяця.
Сторони мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його дострокового розірвання у випадку використання торгового місця під тимчасову -торгову споруду на цілі, не обумовлені договором, недосягнення згоди про збільшення розміру за строкове платне користування торговим місцем тощо.
Згідно з приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До матеріалів справи не додано доказів, що сторони дійшли взаємної згоди або існує рішення суду щодо внесення змін у пункт 1.1. договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р. в частині визначення площі торгового місця та у п. 2.1. договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р. та п. 2.2. договору від 01.01.2011р. щодо збільшення розміру плати, яка вноситься споживачем за торгове місце кожного місяця.
Крім того, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як вбачається з розділу п'ятого договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р., строк дії останніх закінчився 31.12.2009р., 31.12.2010р., 32.12.2011р. відповідно. При цьому, автоматичне продовження строку дії договорів, умовами останніх не передбачено.
Таким чином, виходячи з приписів ст. 631 Цивільного кодексу України, зобов'язання сторін, які виникли саме на підставі договорів від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р., на день розгляду справи є припиненими.
Втім, позивач не надав суду доказів порушення відповідачем зобов'язань за договорами від 02.01.2009р., від 01.01.2010р., від 01.01.2011р., які мали місце саме під час дії вказаних договорів.
Крім того, в порушення приписів ст. 33 ГПК України, позивачем не доведено належними доказами той факт, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача до умов договорів було внесено невірну площу тимчасового споруди, розміщеної на території ринку.
Таким чином, виходячи з вищенаведених обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення -08.06.2012 р.
СуддяА.І. Привалов