ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-53/4952-2012 11.06.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"
до Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"
про стягнення 10 704,50 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 09/34 від 23.12.11
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 2 від 11.01.12
Заявлено позов про стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" збитків у розмірі 10 704,50 грн., які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при отриманні від постачальника за договором поставки № 2588/111278 від 22.06.2011 брекетів залізної руди, відвантаженого ВАТ "Лебединський гірничо-збагачувальний комбінат", позивачем при переважуванні вантажу виявилась недостача у розмірі 3 240 кг.
Ухвалою суду від 19.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/4952-2012 та призначено розгляд на 21.05.2012.
17.05.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 21.05.2012, в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 11.06.2012.
11.06.2012 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 11.06.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,
22 червня 2011 між Відкритим акціонерним товариством "Лебединський гірничо-збагачувальний комбінат" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (Покупець) було укладено Договір поставки № 2588/111278.
Відповідно до умов якого (п. 1.1) постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити протягом строку дії даного договору брикети залізної руди, виробництва ВАТ "Лебединський ГЗК", в кількості, за ціною та на умовах поставки, узгоджених в договорі та в щомісячних додатках до нього.
Згідно п. 4.2 Договору базис поставки: DAF станція Соловей (439701)/Тополи (431801) кордон РФ/Україна
Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно із ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з міжнародними залізничними накладними в вагоні № 67442771було здійснено перевезення брикетів залізної руди вищого сорту вагою (брутто) 91200 кг., тара з док. 22200 кг., (нетто) 69000 кг.
19 липня 2011 року станцією Куп'янськ-Сортувальний було здійснено комісійну перевірку вагону № 67112771. При комісійній перевірці даного вагона на 150 тонних вагах виявилось в вагоні № 67112771 брутто 87960 кг, тара з док. 22200 кг., нетто 65760 кг., т.б. проти документа менше на 3 240 кг. Вантаж прибув у технічно справному вагоні з зачиненими люками і дверима, витікання вантажу не виявлене, завантаження у вагоні у три верхівки вздовж всього вагону.
У зв'язку з виявленою недостачею вантажу позивач направив відповідачу претензію Вих. № 08/1.3-33 від 07.11.2011 з вимогою відшкодувати суму збитків в розмірі 10 623,57 грн. за втрату вантажу.
Відповідач у відповідь на претензію позивача надав відповідь № ЦМ-ЦРЖМ-21/11 від 19.03.2012 в якій повністю відмовив позивачу у задоволенні його вимог посилаючись на п. 4 параграфа 3, п. 3 параграфа 4 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
У відповідності зі ст. 4 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу та вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється у відповідності до угод про залізничні міжнародні сполучення.
В розрізі даного спору підлягає застосуванню Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Статтею 1 розділу І цієї Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що даною Угодою встановлюється пряме міжнародне залізничне сполучення для перевезень вантажів між залізницями, в тому числі, Російської Федерації, України. На умовах даної Угоди здійснюється перевезення вантажів в прямому міжнародному залізничному вантажному сполученні між станціями, вказаними в § 2 статті 3, за накладними, передбаченими даною Угодою, і тільки по мережі залізниць -учасниць даної Угоди.
Ця Угода має обов'язкову силу для залізниць, відправників та вантажоодержувачів і діє незалежно від державної приналежності сторін договору перевезення.
Відповідно до § 1 статті 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник несе відповідальність за правильність повідомлень та заяв, вказаних ним в накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного чи неповного зазначення цих повідомлень та заяв.
Параграфом 1 ст. 22 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення за накладною Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відповідальна за виконання договору перевезення на всьому шляху слідування вантажу до видачі його на станції призначення.
Як слідує з § 1 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця відповідальна в межах умов, встановлених даним розділом, за прострочку в доставці вантажу чи за збитки, які виникли внаслідок повної або часткової втрати вантажу, недостачі маси, пошкодження, псування чи зниження якості вантажу по іншим причинам за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.
При перевезенні вантажів за накладною Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відповідальність залізниці, встановлена даним розділом, починається з моменту приймання вантажу до перевезення до моменту проставлення в накладній Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення календарного штемпеля станції на місці перевідправлення.
Пунктом 4 § 3 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за повну або часткову втрату вантажу, зменшення маси, ушкодження, псування або зниження з інших причин якості вантажу, прийнятого до перевезення, якщо повна або часткова втрата, зменшення маси, ушкодження, псування або зниження якості вантажу з інших причин сталися з причин, пов'язаних з завантаженням або вивантаженням вантажу, якщо завантаження або вивантаження здійснювалося відправником або одержувачем; факт завантаження вантажу у вагон відправником встановлюється на підставі запису, зробленого ним в накладній в графі «Завантажено»відповідно до § 4 статті 9; якщо в цій графі відсутні відомості про те, ким завантажений вантаж, то вважається, що завантаження здійснювалося відправником.
З графи 22 спірної накладної вбачається, що навантаження здійснювалось відправником.
Згідно з параграфом 6 статті 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відомості про кількість та масу вантажу, внесені вантажовідправником, можуть служити доказом проти перевізника тільки тоді, коли перевірка цих даних була проведена залізницею та засвідчена відміткою у накладній.
У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не приймав участі в завантаженні вагонів та не перевіряв загальну масу вантажу при прийнятті його до перевезення. При цьому слід звернути увагу, що Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення встановлює для залізниці виключно право проведення такої перевірки, а не її обов'язок.
Залізниці звільняються від відповідальності за недостачу маси і кількості місць вантажу, якщо вантаж, завантажений відправником у вагон, контейнер, кузов автопоїзда, автомобіля, знімальний автомобільний кузов, причіп, напівпричіп, був виданий одержувачеві за справними пломбами або запірно-пломбувальними засобами відправника або станції відправлення, накладеними відповідно до положень § 8 статей 9 і §§ 8 і 10 Додатку 21 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а також без зовнішніх ознак доступу до вантажу, які могли б стати причиною недостачі маси і кількості місць вантажу (п. 3 § 4. ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).
Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Виходячи з вищевикладеного, збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових благ кредитора, які він поніс в результаті невиконання боржником своїх зобов'язань і які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позивач не довів факт недостачі товару, а отже -і протиправну поведінку відповідача, що виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків.
За таких обставин, позов визнається судом необґрунтованим, недоведеним та такими, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 12.06.2012