Запорізької області
11.06.12 Справа № 5009/2107/12
Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а; 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57)
до відповідача: суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач: відділ державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.6)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2
про визнання недійсним звіт складений ФОП ОСОБА_1 від 25.04.12 р. про оцінку нерухомого майна: будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_3 що належить на праві власності ОСОБА_2.
встановив, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Позивачем ставляться вимоги про визнання недійсним звіту складеного ФОП ОСОБА_1 від 25.04.12 р. про оцінку нерухомого майна: будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_2.
Отже, предметом позову є визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна.
Законом "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах. Оцінка майна, у даному випадку, (як зазначено в оспорюваному звіті) здійснена відповідно до приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 р.
Відповідно до ст. 10 Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. За результатами оцінки суб'єкт оціночної діяльності складає звіт. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Висновок експерта, який є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, не підпадає під наведені ознаки і не може бути визнаний актом державного чи іншого органу.
В той же час, пунктом 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01- 8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарський судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України не надає висновку судового експерта статуту документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку.
Судом при винесені ухвали враховані Інформаційні листи Вищого господарського суду України № 01-8/1270 від 14.07.2004 р. (п. 1) та № 01-8/675 від 14.08.2007 р. (п. 28), а також постанова ВСУ від 07.10.2003 р. у справі № 18/478.
Приписи статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", в контексті зазначеного Закону, передбачають порядок врегулювання спорів сторін договору на проведення оцінки майна, а позивач у справі -публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»не є стороною угоди про оцінку майна за адресою АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2
Тобто, законодавство України не надає звіту про оцінку майна статусу акта державного чи іншого органу, що носить обов'язковий характер, а отже такий звіт не може оспорюватися в господарському процесі.
Що стосується інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, їх права щодо складеного звіту передбачені ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п. 62 Національного стандарту № 1, а також Законом України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, у прийнятті позовної заяви відмовляється.
Суд звертає увагу заявника на той факт, що в позові взагалі необґрунтовано підстав звернення з ним саме до господарського суду, оскільки мова йде про виконання рішення суду загальної юрисдикції, а не спеціалізованого суду; а також не визначена правова природа оскаржуваного документу.
Клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №23422627 по виконанню виконавчого листа №2-1896/09 виданого 19.02.2010 р. Бердянським міжрайонним судом Запорізької області, судом не розглядається оскільки, відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, а норми господарського процесуального кодексу України передбачає підстави забезпечення позову лише у разі прийняття позовної заяви або після порушення провадження на будь-якій стадії судового процесу.
Керуючись ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,
В прийнятті позовної заяви -відмовити .
Додаток: позовні матеріали на 58-ми аркушах, у тому числі оригінали: позовної заяви №61.2.1/25 від 01.06.2012 р., оригінал платіжних доручень № 13725 від 31.05.2012р. (на суму 1.609 грн. 50 коп. судовий збір), №13724 від 31.05.2012 р. (на суму 1.073 грн. 00 коп. судовий збір); фіскальних чеків: № 9013 від 01.06.2012 р., № 9011 від 01.06.2012 р., №9012 від 01.06.2012 р., трьох описів вкладення у цінний лист від 01.06.2012 р.
Суддя В.В. Носівець