05.06.2012 Справа № 5008/262/2012
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Нересниця, Тячівського району
до сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірми „Карпати" с. Терново, Тячівського району
про стягнення 35 000, 00 гривень.
Суддя Бобрик Г.Й.
Представники:
від позивача -
від відповідача -
СУТЬ СПОРУ : фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом, яким просить суд стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірми „Карпати" 35 000, 00 грн. боргу та 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
На день розгляду справи сторони не повідомили суд про стан врегулювання спірних відносин та не направили для участі в засіданні суду уповноважених представників.
Представник позивача, присутній в попередніх судових засіданнях, позовні вимоги підтримав та наполягав на винесенні рішення з огляду на законність та обґрунтованість позовних вимог матеріалами справи.
Уповноважений представник відповідача усно та письмовим поясненням на позов від 26.04.12 позовні вимоги визнав повністю (в т.ч. і адвокатські послуги) та повідомив, що заборгованість буде погашено упродовж травня-місяця 2012 р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши на дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, суд
Між сторонами по справі фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 - та - Сільськогосподарським виробничим кооперативом - агрофірмою „Карпати" - 22 серпня 2010 р. було укладено Договір продажу майна, за умовами якого відповідач продав позивачу для підприємницької діяльності дві будови корівника в с. Терново Тячівського району загальною вартістю 196122, 87 грн.. При цьому продавець зобов'язався надати позивачу (покупцю) всі необхідні документи по даних будівлях.
Згідно п. 2.1 Договору оплата вартості будівель проводиться згідно виставлених рахунків "продавцем" (відповідачем).
Позивач , на виконання умов даного Договору, перерахував відповідачеві суму 45 000, 00 грн. платіжним дорученням № 1271 від 23.09.2010 р. та суму 35 000, 00 грн. платіжним дорученням № 1449 від 19.10.2010 р.. Всього перераховано відповідачеві суму 80 000, 00 грн.
З урахуванням умов погоджених сторонами в п. 5.1. Договору від 22.08.2010 р. та ч.1 ст. 651 ЦК України, сторони за взаємною згодою розірвали цей договір у зв'язку із змінами обставин, які викликають труднощі у вирішенні земельного питання, внаслідок чого відповідач погодився повернути позивачу суму 45 000, 00 грн. (платіжним дорученням № 1271 від 04.10.2011 р. та від 17.01.2011 р. ) , а з поверненням решти суми 35 000, 00 грн. зволікає.
Неодноразові звернення до відповідача з усними та письмовими проханням повернути решту суми 35 00, 00 грн. результатів не дали, та стало підставою звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом ст. 509 цього ж Кодексу, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Присутній в судовому засіданні 26.04.12 уповноважений представник відповідача усно та письмовими поясненнями позов визнав та повідомив про наміри добровільно сплатити суму позову упродовж травня 2012 р. та 500 грн. адвокатських послуг, для чого суд оголошував перерву та відкладав розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)
особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно п. 3 ч. 3 цієї ж статті положення глави 73 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Так як на день розгляду справи відсутні докази врегулювання сторонами спору в добровільному порядку та сплати заборгованості в сумі 35 000, 00 грн., яка визнана відповідачем, то грошові кошти у розмірі 35 000, 00 грн. перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, а тому позов, в частині стягнення з відповідача вказаної суми, є обґрунтованим та підлягає задоволенню судом в повному обсязі.
Позивач відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, пов'язані з складанням позовної заяви для подання до господарського суду у розмірі 500, 00 грн., на підтвердження чого надав копію угоди про надання адвокатських послуг б/н від 05.03.2012 р., акт прийняття виконаної роботи від 14.03.2012 р. та квитанцію до прибуткового касового ордера № 8 від 14.03.12 про оплату вартості правової допомоги в сумі 500, 00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 609,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500, 00 грн. суд покладає на відповідача .
Керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 604, 651, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу - агрофірми „Карпати" (вул.Центральна (Леніна), 96, с.Терново, Тячівського району, код 03748489) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 35 000, 00 грн. боргу, 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1 609,50 грн. на відшкодування судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення підписано 12.06.2012 року.
Суддя Бобрик Г.Й.