ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 червня 2012 р. Справа № 5010/449/2012-19/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Естеті Косметік", Дніпропетровська дорога,126, корпус 1, кв.34, м. Одеса, Одеська область, 65111
адреса для листування: вул. Франка, 10/2, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: приватного підприємства "Нова-Трейд" вул.Польова,2, м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення 49271,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № б/н від 17.05.12)
від відповідача: не з"явився,
товариство з обмеженою відповідальністю "Естеті Косметік" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Нова-Трейд" про стягнення 49271,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору №6 від 22.02.10.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, ухвали від 19.04.12 (вих. №3578), від 22.05.12 (вих. №5409 ), направлені відповідачу за адресами, вказаними в позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.36).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
На день розгляду справи в судове засідання 06.06.12 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено договір поставки № 6 від 22.02.12, предметом якого є поставка продавцем товару та зобов"язання покупця прийняти та оплатити товар.
В підтвердження поставки товару позивачем подано видаткові та податкові накладні, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи (а.с.10-19), у яких відсутні посилання на договір поставки № 6 від 22.02.10.
Обставини поставки товару за видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, мають істотне значення для встановлення моменту виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар - чи згідно умов договору поставки №6 від 22.02.10, чи відповідно до приписів частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Також це має значення для застосування такої відповідальності, як стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
В матеріалах справи відсутні докази поставки товару саме на виконання зобов'язань за договором поставки №6 від 22.02.10, тому строк виконання відповідачем обов'язку поставки товару слід вважати таким, що не встановлений договором.
Відповідно позивач має право вимагати його виконання у будь-який час.
Враховуючи вищевикладене, у суду немає підстав вважати, що поставка товару здійснювалась саме за договором №6 від 22.02.10, оскільки у видаткових та податкових накладних не вказано, що умовою продажу чи підставою для оплати є договір поставки №6 від 22.02.10.
Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов"язки виникають, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).
Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача, часткова його проплата, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.22-29), свідчать про існування між сторонами зобов"язань з приводу поставки товару.
Судом встановлено, що поставка товару є позадоговірною.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України ).
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами з приводу поставки товару існували на підставі видаткових накладних, то зобов"язання по оплаті товару виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою є претензія №1/25 від 25.05.11, яка отримана відповідачем 10.06.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.21). Отже, боржник зобов"язаний був виконати зобов"язання до 18.06.11.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу , заборгованість відповідача перед позивачем становить 24500,88 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 24500,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення 22296,82 грн. пені згідно договору № 6 від 22.02.10, то суд, оцінивши докази подані в її обґрунтування, заслухавши доводи представника позивача, не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Оскільки, в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 22296,82 грн. -пені є безпідставною та в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
На підставі вказаної норми закону, позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 1503,46 грн. та 3 % річних в сумі 970,64 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем за період з грудня 2010 року по березень 2012 року, без врахування вимог ст.530 ЦК України.
Враховуючи Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 362-97р. та встановлений судом факт позадоговірної поставки, нарахування інфляційних втрат потрібно проводити за період з липня 2011 року по березень 2012 року.
У відповідності до вказаних рекомендацій, нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці (Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.12 у справі №5021/1596/2011 (а.с.38)).
За розрахунком, здійсненим судом, за період прострочення з липня 2011 року по березень 2012 року середній індекс інфляції становив 99,3 % (а.с.37), тобто мала місце дефляція, тому в задоволенні інфляційних втрат слід відмовити.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд самостійно здійснив перерахунок відсотків річних, оскільки позивачем 3% річних нараховано за більший період. Згідно розрахунку суду 3% річних за період з 18.06.11 по 31.03.12 становлять 577,45 грн. та підлягають задоволенню. В решті суми річних слід відмовити.
За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 24500,88 грн. - основного боргу та 577,45 грн. - 3% річних.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,15, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 614, 625, 712 Цивільного Кодексу України, 174, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-7, 22, 43, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Естеті Косметік" до приватного підприємства "Нова-Трейд" про стягнення 49271,80 грн. задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Нова-Трейд" вул.Польова,2, м. Івано-Франківськ,76018 (код 364983571) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Естеті Косметік", Дніпропетровська дорога,126, корпус 1, кв.34, м. Одеса, 65111 (код 36155585) - 24500,88 (двадцять чотири тисячі п"ятсот гривень вісімдесят вісім копійок) - основного боргу, 577,45 (п"ятсот сімдесят сім гривень сорок п"ять копійок) - 3% річних , а також 819,20 (вісімсот дев"ятнадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.06.12
Суддя Максимів Т. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Матейко І. В. 11.06.12