83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.05.12 р. Справа № 11/8
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест», м.Київ (ідентифікаційний код 30310579)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31018243)
про стягнення 2438,33грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №640 від 08.12.2011р.
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Венбест», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення 2438грн.33коп.
Ухвалою від 06.01.2010р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №11/8 (суддя Чернота Л.Ф.).
04.02.2010р. на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест», м.Київ про визнання договору №1096-ОП від 19.04.2006р. недійсним.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.02.2010р. у зв'язку із відпусткою судді Черноти Л.Ф. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк передано судді Ягічевій Н.І. для підпису ухвали про повернення зустрічної позовної заяви в порядку ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 05.02.2010р. господарський суд повернув вказану зустрічну позовну заяву на підставі п.п.4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
15.02.2010р. через канцелярію суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу суду від 05.02.2010р. про повернення заявнику зустрічної позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 17.02.2010р. господарський суд зупинив провадження у справі, у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів справи №11/8 на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
У зв'язку із закінченням апеляційного провадження, на адресу господарського суду 11.03.2010р. повернулись матеріали справи №11/8.
Ухвалою від 16.03.2010р. господарський суд поновив провадження у вказаній справі та призначив останню до розгляду.
17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про витребування справи.
Ухвалою від 17.03.2010р. господарський суд зупинив провадження у справі №11/8 у зв'язку із необхідністю направлення матеріалів справи №11/8 на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 21.09.2010р. у зв'язку з обранням судді Черноти Л.Ф. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду справу-замінник №11/8 передано для подальшого розгляду судді Гассій О.В.
У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, 29.10.2010р. на адресу господарського суду надійшли матеріали справи №11/8.
Ухвалою від 03.11.2010р. господарський суд поновив провадження у справі та призначив останню до розгляду.
09.11.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про витребування справи.
У зв'язку із необхідністю надіслання матеріалів справи №11/8 на адресу Донецького апеляційного господарського суду, господарський суд ухвалою від 10.11.2010р. зупинив провадження у зазначеній справі.
У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, 06.07.2011р. на адресу господарського суду надійшли матеріали справи №11/8.
Ухвалою від 15.07.2011р. господарський суд поновив провадження у справі №11/8 та призначив останню до розгляду.
19.07.2011р. на адресу господарського суду надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи №11/8.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.07.2011р. у зв'язку із находженням судді Гассій О.В. у відпустці справу №11/8 передано на розгляд судді Сич Ю.В.
У зв'язку із необхідністю надіслання матеріалів справи №11/8 на адресу Донецького апеляційного господарського суду, господарський суд Донецької області ухвалою від 20.07.2011р. зупинив провадження у зазначеній справі.
У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, на адресу господарського суду повернулись матеріали справи №11/8.
Ухвалою від 23.01.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №11/8 та призначив останню до розгляду.
02.02.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №11/8 на адресу останнього у зв'язку із надходженням касаційної скарги ТОВ «Восход», м.Донецьк на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. по справі №11/8.
Ухвалою від 03.02.2012р. господарський суд Донецької області у зв'язку із необхідністю направлення матеріалів справи №11/8 на адресу Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із закінченням касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №11/8.
Ухвалою від 08.05.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №11/8 та призначив останню до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на централізовану охорону об'єкта №404-ОП від 01.01.2007р. щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2438,33грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на централізовану охорону об'єкта №404-ОП від 01.01.2007р., плану (схема) об'єкта (додаток №1 до договору), умов розрахунку (додаток №2 до договору), акту вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану об'єкта (додаток №3 до договору), інструкції про порядок здавання об'єкта під централізовану охорону, зняття об'єкта з охорони та порядок користування тривожною сигналізацією (додаток №4 до договору), додатку №5 до договору (довірені особи для взаємовідносин з охороною з питань охорони об'єкта), додаткової угоди від 19.02.2009р. до додатку №2 договору, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДцОП-09/404 від 17.09.2009р., №ДцОП-08/404 від 31.08.2009р., №ДцОП-07/404 від 31.07.2009р., акту звіряння взаємних розрахунків.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 21, 54, 58, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Венбест» (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (клієнт) укладено договір на централізовану охорону об'єкта №404-ОП (далі - Договір), за умовами якого клієнт передає, а охорона приймає під централізовану охорону об'єкт, позначений на плані (схемі) - додаток №1 до договору (п.1.1. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.
У відповідності до п.8.1. Договору договір укладається строком на один рік і набуває чинності з дня його підписання. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на той же строк.
За п. 1.3. Договору сума вартості послуг визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору (додаток №2). У відповідності до вказаного розрахунку загальна вартість послуг охорони на один місяць становить 1200,00грн.
Додатковою угодою від 19.02.2009р. до додатку №2 Договору змінено п.1 вказаного додатку та визначено, що вартість послуг охорони не залежить від фактичного часу спостереження й становить суму 791,67грн., ПДВ (20%): 158,33грн., загальна вартість 950,00грн. за один місяць. Зазначена додаткова угода вступає в дію з 01.02.2009р. і діє протягом дії договору №404-ОП від 01.01.2008р. (п.2 Додаткової угоди).
Відповідно до п.3.10. Договору клієнт зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги охорони. Оплата витрат за обладнання об'єкта технічними засобами сигналізації, її капітального або поточного ремонту та охорону проводиться клієнтом у відповідності до умов цього договору. Передплата за послуги охорони проводиться щомісячно, і вноситься клієнтом в термін 5-ти банківських днів кожного поточного місяця, згідно з рахунком-фактурою.
Так, з вищенаведеного вбачається, що вищевказаними пунктами Договору сторони прямо передбачили чіткий термін здійснення передплати та суму щомісячної передплати за Договором.
Дослідивши вищевказаний пункт Договору, господарський суд дійшов висновку про те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, та, що ненадання позивачем відповідачу рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги з охорони.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у Постанові №37/405 від 29.09.2009р.
Крім того, позивачем надано копії опису вкладення до цінного листа від 24.06.2011р., фіскального чеку №4767 від 24.06.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.06.2011р., які свідчать про отримання відповідачем відповідних рахунків-фактури.
Так, сторонами підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДцОП-09/404 від 17.09.2009р. на суму 538,33грн., №ДцОП-08/404 від 31.08.2009р. на суму 950,00грн., №ДцОП-07/404 від 31.07.2009р. на суму 950грн. Заперечень щодо якості наданих послуг відповідачем суду не представлено. Належність вищевказаних актів до Договору судом перевірена. Таким чином, суд робить висновок, що факт належного виконання позивачем умов Договору щодо надання послуг підтверджується вищевказаними актами.
Так, враховуючи умови Договору за послуги надані позивачем у липні 2009р. відповідач повинен був здійснити оплату до 08.07.2009р., у серпні 2009р. - до 08.08.2009р., у вересні 2009р. - до 08.09.2009р.
Однак, у зазначений термін відповідач не здійснив оплату вищевказаних послуг.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати заборгованості у розмірі 2438,33грн. відповідачем суду не представлено.
Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, між сторонами складений акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2009р. - 17.09.2009р., відповідно до якого за відповідачем нараховується заборгованість у розмірі 2438,33грн. Зазначений акт з боку відповідача підписаний головним бухгалтером ТОВ «Восход» та підпис скріплений печаткою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 2438,33грн. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, та є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ст. ст. 42, 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест», м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення 2438,33грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, 11Б, ідентифікаційний код 31018234, п/р 26005301767916 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест» (03062, м.Київ, проспект Перемоги, б.90/1, ідентифікаційний код 30310579, п/р 26001544705001 в філії «Розрахунковий центр» Приватбанк, МФО 320649) заборгованість у сумі 2438,33грн., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 24.05.2012р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Сич Ю.В.