номер провадження справи 18/35/12
Запорізької області
30.05.12 Справа № 5009/1707/12
за позовом Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01133, м. Київ, вул. Жилянська, 108-А)
до публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2)
про стягнення 307498,97 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 від 03.02.2012 р., довіреність № 1804 від 26.10.2011 р., паспорт НОМЕР_4 від 14.02.2012 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 60/103 від 20.12.2011 р., перепустка № 8012;
До господарського суду Запорізької області 03.05.2012 року звернувся позивач -Державне підприємство національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" з позовною заявою до відповідача -публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" про стягнення 307498,97 грн., з них 213267,53 грн. пені за порушення строків поставки продукції та 94231,44 грн. штрафу, на підставі договору поставки № 210-2011 від 31.03.2011 р., який зареєстрований за № 1116111119 від 19.04.2011 р. та ст.ст. 526, 527, 532, 550, 551, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 197, 202, 217, 218, 222, 230, 231 ГК України.
Ухвалою суду від 04.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1707/12, справі присвоєно номер провадження 18/35/12, судове засідання призначено на 30.05.2012 р.
В судовому засіданні 30.05.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду витребувані документи, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2012 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що з позовними вимогами відповідач не погоджується, у зв'язку із тим, що відсутній предмет спору, а саме тендерний договір поставки саме за №1116111119 від 19.04.2011 р. (№ 210-2011 від 31.03.2011 р.) відповідачем укладений не був. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити.
В судовому засіданні 30.05.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
Державним підприємством національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (покупець, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством "Азовські мастила і оливи" (правонаступником якого є публічне акціонерного товариство "Азовські мастила і оливи") (відповідач у справі, постачальник) 31.03.2011 р. було укладено договір поставки № 210-2011, зареєстрований у договірному відділі ВП "Атомкомплект" за № 1116111119 від 19.04.2011 р. (надалі -Договір).
Суд зазначає, що договір поставки, укладений сторонами, має № 210-2011 та дату 31.03.2011 р., що співпадає з договором, як позивача так і відповідача, а також відповідає умовам самого договору (п. 10.1 Договору: він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р.) та нормам діючого законодавства України. Що стосується № 1116111119 від 19.04.2011 р., то це є внутрішнім номером за яким реєстровано вказаний договір у договірному відділі позивача та який може і не співпадати із номером на договорі відповідача. Також, представник відповідача, надавши інформацію з веб-порталу державних закупівель, належним чином не обґрунтував свою позицію щодо того, чому має бути інша дата договору поставки та яка саме дата повинна міститься у спірному договорі поставки. Крім того, відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель", замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів. Надана представником відповідача інформація з веб-порталу державних закупівель є підтвердженням того, що вимоги закону щодо термінів укладення договору дотримані. Отже, договір укладено саме 31.03.2011 р., тобто не пізніше 30 днів з дня акцепту пропозиції (01.03.2011 р.) та не раніше 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (04.03.2011 р.). Таким чином, суд вважає твердження відповідача хибними та необґрунтованими.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити турбінні оливи власного виробництва (далі -продукція) для ВП РАЕС та ВП ЮУАЕС ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію. Найменування одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціни і строки поставки зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Сума Договору встановлена у п. 3.1. Договору та становить 1 440 917,23 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 240 152,87 грн.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікаціях, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої продукції здійснюється покупцем за кожну партію, протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі поставленої продукції.
Строк поставки продукції зазначений в специфікаціях. Допускається дострокова поставка та поставка партіями. Поставка продукції згідно специфікацій здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP -склад ВП "РАЕС" та ВП "Складського господарства" ВП "ЮУАЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі -вантажоодержувачі) згідно Інкотермс 2000. Постачальник не пізніше, ніж за 3 дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється (п.п. 5.1., 5.2. договору).
Відповідно до п. 5.4. договору, датою поставки вважається дата в накладній на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором (п.6.3.1. договору).
Пунктом 9.2. договору встановлено, що у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку, передаються у відповідний Господарський суд України за місцем знаходження відповідача, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
Згідно специфікацій №№ 1, 2 до договору термін поставки складає 30 календарних днів з моменту укладання договору.
Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № 600230 від 23.08.2011 р. на суму 138165,12 грн. та № 600229 від 23.08.2011 р. на суму 136084,32 грн. прострочення поставки продукції становить 115 днів (з 01.05.2011 р. по 23.08.2011 р. Відповідно до видаткової накладної № 600276 від 15.09.2011 р. на суму 182278,08 грн. -138 днів (з 01.05.2011 р. до 15.09.2011 р.). Відповідно до видаткової накладної № 600332 від 04.10.2011 р. -на суму 286969,20 грн. -157 днів (з 01.05.2011 р. до 04.10.2011 р.). Відповідно до видаткової накладної № 600519 від 24.11.2011 р. -на суму 270016,08 грн. -185 днів (з 01.05.2011 р. до 01.11.2011 р.). Відповідно до видаткової накладної № 600562 від 02.12.2011 р. -на суму 175342,08 грн. -185 днів (з 01.05.2011 р. до 01.11.2011 р.). Відповідно до видаткової накладної № 600609 від 12.12.2011 р. -на суму 157308,48 грн. -185 днів (з 01.05.2011 р. до 01.11.2011 р.).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не належним чином. Позивачем було направлено відповідачу претензію № 6099/51 від 21.07.2011 р. з вимогою про сплату неустойки у розмірі 208933,20 грн. натомість, від відповідача 05.09.2011 р. надійшов відгук на претензійне звернення, відповідно до якого відповідач просив позивача не застосовувати штрафні санкції. Позивачем було направлено відповідачу лист № 7812/51 від 19.09.2011 р. з проханням надати обґрунтовані пояснення щодо порушень відповідачем своїх зобов'язань. Відповідачем було надіслано позивачу відгук на досудове нагадування № 70/2866 від 24.10.2011 р. Крім того, позивачем було направлено відповідачу претензію № 2 про неналежне виконання та стягнення неустойки по договору поставки з вимогою сплати 307498,97 грн. неустойки, яка залишена відповідачем без задоволення та реагування.
Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 213267,53 грн. пені та 94231,44 грн. штрафу підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 712 ЦК України законодавцем визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з п. 7.2. договору, за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Чинне законодавство надає сторонам договорів право встановлювати неустойку в договорі та одночасно обмежує розмір неустойки. Позивач, в даному випадку, трактує норми ЦК України та ГК України, як такі що скасовують це обмеження, не враховуючи при цьому положень ст. 343 ГК України.
Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України та здійснивши системний аналіз норм права, що регулюють відповідальність за неналежне виконання господарських зобов'язань, суд дійшов висновку, що сторонами передбачено відповідальність у вигляді саме пені як різновиду неустойки, та вона є обмеженою у розмірі і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (постанова ВСУ від 07.11.2011 р. у справі 5002-2/5109-2010; постанова ВСУ від 24.10.2011 р. у справі 25/187).
Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, оскільки перевищений розмір подвійної облікової ставки НБУ. Перерахувавши заявлену до стягнення суму неустойки, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення із відповідача пені у сумі 213267,53 грн. за період з 01.05.2011 р. до 01.11.2011 р. підлягає частковому задоволенню -в розмірі 90554,20 грн., в іншій частині стягнення неустойки, а саме у стягненні 122713,33 грн. суд відмовляє в задоволенні позову.
Що стосується стягнення суми штрафу суд зазначає наступне.
Наданий позивачем розрахунок суми штрафу є вірним.
Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу...
У зв'язку із викладеним, враховуючи розумність, зважаючи на обставини конкретної справи, спираючись на внутрішнє переконання, а також беручи до уваги те, що усі зобов'язання щодо поставки виконані, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 20000,00 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача штрафу у сумі 94231,44 грн. підлягає частковому задоволенню - в розмірі 20000,00 грн., в іншій частині стягнення штрафу, а саме: 74231,44 грн. суд відмовляє в задоволенні позову.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В цілому позов задовольняється частково.
Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням положень пункту 6.3. Роз'снення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. (з наступними змінами): у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2, код ЄДРПОУ 00152365, р/р 26007900178893 в ПАТ "ПУМБ" м. Маріуполь, МФО 335742) на користь Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01133, м. Київ, вул. Жилянська, 108-А, код ЄДРПОУ 26251923, п/р 2600812082 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 90554,20 грн. (дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 20 коп.) пені, 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн.) штрафу, 3695,71 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто п'ять грн. 71 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Згідно з оригіналом. Спеціаліст 1 кат. О.О.Хрипко
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 06.06.2012 р.