08.06.2012
Справа № 1-269/11
07.05.2012 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі :
головуючої - судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
з участю прокурора Стефанського С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старокостянтинова Хмельницької області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одружений, до ув'язнення не працював, не навчався, проживав по АДРЕСА_2, судимий Старокостянтинівським районним судом 17 червня 2011 року за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., який сплачений 03 березня 2012 року,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Потсдам Німеччина, громадянина України, з неповною вищою освітою, одружений, до ув'язнення не працював, не навчався, проживав по АДРЕСА_5, раніше не судимий,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
1. Підсудний ОСОБА_2 09 липня 2011 року близько 01 години, перебуваючи в диско-барі „Тарантіно", що по вул. Миру, 1/79 м. Старокостянтинова, шляхом вільного доступу, таємно викрав із жіночої сумочки, яка належить потерпілій ОСОБА_3, її мобільний телефон марки „Sonу Ericsson K 770 I" вартістю 1530 грн., в якому знаходилась сім-карта „Київ стар" вартістю 25 грн., а всього викрав чужого майна на загальну суму 1555 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав і пояснив, що на початку липня 2011 року він відпочивав разом із друзями, в тому числі з ОСОБА_3, в диско-барі „Тарантіно" по вул. Миру в м. Старокостянтинові. Скориставшись їх відсутністю, він викрав із жіночої сумки ОСОБА_3, яка знаходилась на стільці за столиком, мобільний телефон марки „ Sonу Ericsson K 770 I " та заховав його між спинку та сидіння дивану. Коли ОСОБА_3 шукала свій телефон, він сказав, що телефона не бачив і не брав. Дочекавшись, щоб поряд з диваном нікого не було, він забрав телефон з місця переховування та пішов додому. По дорозі він роздивився телефон, він був марки „Sonу Ericsson K 770 I" темно-сірого кольору із сім-картою, яку він вийняв та викинув за будинком офіцерів в м. Старокостянтинові. Наступного дня він продав телефон за 215 грн. для ОСОБА_4 біля торгівельного центру „Анастасія" в м. Старокостянтинові.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_2, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_3 на досудовому слідстві, остання показала, що 08 липня 2011 року близько 23 години вона разом із друзями, в тому числі з однокласником ОСОБА_2, відпочивали в диско-бар „Тарантіно" по вул. Миру в м. Старокостянтинові. Під час розрахунку за замовлення вона виявила відсутність в сумці свого мобільного телефону „Sonу Еricsson К 770і", який вона шукала, дзвонила на свій номер, однак марно. Тоді вона запідозрила в крадіжці ОСОБА_2, так як він сам залишався за столиком, про що його розпитала, однак він заперечив, що бачив та брав її телефон. Вона також попросила його показати, що знаходиться в його кишенях та особистій сумочці, на що ОСОБА_2 не заперечив та показав усе, але свого мобільного телефону вона в нього не виявила (том 2 а. с. 193-194).
У відповідності до показань свідка ОСОБА_4, даних на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, останній показав, що 10 липня 2011 року біля його торгової палатки з купівлі-продажу мобільних телефонів, яка знаходиться поряд із торгівельного центру „Анастасія" в м. Старокостянтинові, за пропозицією його знайомого ОСОБА_2 він придбав у нього його мобільний телефон марки „Sonу Еricsson К 770і". В подальшому даний телефон він продав для невідомої особи (том 2 а. с. 198-199).
Згідно змісту довідки ПП „ОСОБА_5" вартість мобільного телефону марки „Sonу Еricsson К 770і" станом на 12 липня 2011 року становить 1530 грн., сім-карти „Київстар" -25 грн. (том 2 а с. 171).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна доведеною, тому його дії за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
2. Крім цього підсудний ОСОБА_2 21 липня 2011 року, перебуваючи в будинку по вул. Яблучній в районі дачного кооперативу „Діброва" за містом Старокостянтинів, який належить ОСОБА_6, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав мобільний телефон марки „Nokia С503" вартістю 1988 грн., в якому знаходилась карта пам'яті ємкістю 2 Gb вартістю 95 грн., який належить потерпілому ОСОБА_7, а всього викрав чужого майна на загальну суму 2083 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав і пояснив, що в липні 2011 року він разом із своїми знайомими, в тому числі з ОСОБА_7, відпочивали на дачі ОСОБА_6, яка знаходиться в районі „Діброва" за містом Старокостянтинів. Коли всі збирались додому, він зайшов до коридору будинку, де на стільці знаходився мобільний телефон марки „ Nokia С503" ОСОБА_7 Непомітно він взяв даний телефон та заховав в кишеню шортів. По дорозі додому ОСОБА_7 запитував, чи ніхто не брав його телефон, однак він не зізнався. Вранці наступного дня він заніс викрадений телефон марки „Nokia С503" до „Ломбард-Скарбниця" по вул. К. Острозького в м. Старокостянтинові, де заклав його та отримав грошовий кредит у розмірі 610 грн. Отримані гроші він витратив на власні потреби та розваги з друзями.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_2, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_7, наданих на досудовому слідстві, останній показав, що 21 липня 2011 року він разом із своїми знайомими, в тому числі з ОСОБА_2, відпочивали на дачі ОСОБА_6 в дачному масиві „Діброва", що за м. Старокостянтинів. При собі він мав мобільний телефон марки „Nokia С503", за допомогою якого вони слухали музику в будинку під час відпочинку і який він забувся на дачі. По дорозі додому з приводу телефона він розпитував знайомих, в тому числі і ОСОБА_2, однак всі пояснили, що його не бачили та не брали. Проте на дачі телефону не було. Згодом він дізнався, що ОСОБА_2 добровільно зізнався у крадіжці його телефону, тому і відшкодував матеріальні збитки, завдані крадіжкою (том 1 а. с. 140-141).
У відповідності до змісту довідки ПТ „Ломбард-Скарбниця" 22 липня 2011 року ОСОБА_2 заклав до ломбарду по вул. К. Острозького, 32 бокс № 14 в м. Старокостянтинові мобільний телефон марки „Nokia С503", ІМЕІ НОМЕР_3, який на даний час реалізовано через комісійну торгівлю (том 1 а. с. 148).
Вартість мобільного телефону марки „Nokia С503" станом на 21 липня 2011 року становить 1988 грн., сім-карти „Київстар" -25 грн.. що підтверджується довідкою ПП „ОСОБА_8" від 27 вересня 2011 року (том 1 а. с. 133).
3. Крім того підсудний ОСОБА_2 09 вересня 2011 року близько 11 години, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, з полиці над комп'ютером в одній із кімнат квартири, таємно, повторно викрав цифровий фотоапарат „Олімпус" вартістю 1000 грн. та срібну каблучку вартістю 150 грн., які належали потерпілій ОСОБА_9, а всього викрав чужого майна на загальну суму 1150 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав і пояснив, що 09 вересня 2011 року близько 11 години знаходився в квартирі своєї знайомої ОСОБА_9, скориставшись тим, що залишився в кімнаті сам, таємно викрав з полиці над комп'ютером цифровий фотоапарат „Олімпус" та срібну каблучку, які в подальшому продав та отримані кошти витратив на власні потреби.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_2 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_9 на досудовому слідстві, остання показала, що зранку 09 вересня 2011 року до неї додому в квартиру АДРЕСА_1 прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Останній попросив її попрацювати на комп'ютері, тому він залишився один в кімнаті, а вона з ОСОБА_1 відпочивали на кухні. 25 вересня 2011 року в своїй кімнаті вона виявила відсутність власного фотоапарату фірми „Олімпус" та срібної каблучки, які були на полиці біля комп'ютера (том 5 а. с. 62).
Факт перебування з ОСОБА_2 у гостях у ОСОБА_9 зранку 09 вересня 2011 року в квартирі АДРЕСА_1 підтвердив ОСОБА_1, допитаний в судовому засіданні в якості свідка.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
4. Крім цього підсудний ОСОБА_1 16 серпня 2011 року близько 12 години, перебуваючи в будинку по АДРЕСА_6, який належить потерпілому ОСОБА_10, скориставшись відсутністю власника, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав цифровий фотоапарат марки „Олімпус FE 47" вартістю 524 грн., в якому знаходилась карта пам'яті ємкістю 2 Gb вартістю 95 грн., а всього викрав чужого майна на загальну суму 619 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що в перших числах серпня 2011 року він гостював у колишнього тренера по рукопашному бою ОСОБА_10 Виявивши на столі в кухні цифровий фотоапарат „Олімпус", в момент, коли останній був в іншій кімнаті викрав його та пішов до торгівельного центру м. Старокостянтинова, де продав невідомому чоловікові за 250 грн., які він витратив на комп'ютерні ігри та продукти харчування.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_10, останній показав, що ввечері 15 серпня 2011 року до нього додому прийшов ОСОБА_1 разом із своїми друзями та попросив дозволу відсвяткувати день народження своєї дівчини ОСОБА_11 у нього вдома, на що він дав згоду. Відсвяткувавши у нього вдома день народження, ОСОБА_1 попросив ще переночувати, на що він також погодився. Вранці наступного дня всі порозходились і залишився лише ОСОБА_1 До нього прийшов знайомий чоловік, з яким він пішов у іншу кімнату будинку робити масаж, а ОСОБА_1 залишився на нього чекати. Згодом ОСОБА_1 повідомив, що йому зателефонували і йому потрібно їхати в м. Київ на роботу. Після чого він виявив відсутність цифрового фотоапарату марки „Олімпус". В крадіжці фотоапарату відразу запідозрив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які знаходились у нього в будинку в день, коли зник фотоапарат. На початку вересня 2011 року він вирішив придбати собі новий цифровий фотоапарат. Від свого знайомого ОСОБА_12 він дізнався, що у його знайомого на ім'я ОСОБА_4 є хороший цифровий фотоапарат марки „Олімпус", який він продає за 400 грн. Як вияснилось пізніше, це був його фотоапарат. З даного приводу ОСОБА_4 повідомив, що фотоапарат купив у хлопця на ім'я ОСОБА_5, якому даний фотоапарат продав ОСОБА_1 (том 1 а. с. 221-222).
У відповідності до оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві, свідок ОСОБА_13 показав, що всередині серпня 2011 року до нього в торговий кіоск прийшов знайомий ОСОБА_1, який запропонував придбати у нього за 250 грн. його цифровий фотоапарат марки „Олімпус", так як йому потрібні гроші. Потім він продав цей фотоапарат для знайомого ОСОБА_14 (том 1 а. с. 247-248).
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві свідок ОСОБА_14, показав, що в 20 числах серпня 2011 року він купив за 400 грн. у ОСОБА_13 цифровий фотоапарат марки „Олімпус". На початку вересня 2011 року до нього зателефонував знайомий ОСОБА_12 щодо продажу будь-якого цифрового фотоапарату, на що він повідомив, що має у власності фотоапарат марки „Олімпус", який може продати. Через декілька хвилин до нього приїхав ОСОБА_12 разом із невідомим чоловіком на ім'я ОСОБА_12, який і придбав у нього цифровий фотоапарат „Олімпус". Наступного дня до нього знову прийшов ОСОБА_12, який повідомив, що фотоапарат, який він придбав у нього, являється його власністю, так як у нього є всі документи на фотоапарат, а також, що його було викрадено у нього. З даного приводу він відповів, що купив його у ОСОБА_13, який в свою чергу повідомив, що придбав його у ОСОБА_1 (том 1 а. с. 245-246).
Згідно даних протоколу добровільної видачі ОСОБА_10 30 вересня 2011 року добровільно видав цифровий фотоапарат марки „OLYMPUS FE-47", № UA5А75769 (том 1 а. с. 224).
Залишкова вартість цифрового фотоапарату марки „OLYMPUS FE-47", № UA5А75769 станом на 16 серпня 2011 року з урахуванням зносу становить 524 грн., що підтверджується змістом висновку товарознавчої експертизи № 851т (том 1 а. с. 229-233).
5. Крім того підсудний ОСОБА_1 25 вересня 2011 року близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, що належить потерпілому ОСОБА_15, з метою крадіжки чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю останнього, таємно викрав із гаманця, який знаходився на верхній полиці шафи в кімнаті квартири, гроші в сумі 650 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що 25 вересня 2011 року з дозволу знайомого ОСОБА_15 сам перебував в його квартирі АДРЕСА_3. На верхній полиці шафи в кімнаті він помітив гаманець коричневого кольору, де було 650 гривень, які забрав і витратив на продукти харчування та спиртне.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_15 на досудовому слідстві, останній показав, що проживає в квартирі АДРЕСА_3. 25 вересня 2011 року він із сестрою ОСОБА_11 йшли зустрічати матір. По дорозі зустріли знайомого ОСОБА_1, який попросився пожити в нього, так як він не мав грошей, щоб віднаймати житло. Він його пожалів, дав ключі від квартири і гроші на проїзд, а сам пішов зустрічати матір. Через кілька годин він повернувся додому, ОСОБА_1 в квартирі не було, на телефон він не відповідав, також зник гаманець із 650 грн., який знаходився в меблевій шафі (том 5 а. с. 144).
Аналогічні показання на досудовому слідстві надала свідок ОСОБА_11, які були оголошені в судовому засіданні (т. 5 а. с. 147).
ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні як свідок, надав суду показання про те, що 25 вересня 2011 року ОСОБА_1 розповів йому про те, що будучи в квартирі знайомого ОСОБА_15, який проживає на АДРЕСА_3, викрав гроші в сумі 650 грн.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, вину підсудного ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, доведеною, тому його дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
6. Крім цього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 06 серпня 2011 року близько 11 години, перебуваючи в гаражному приміщенні по АДРЕСА_7, який належить потерпілому ОСОБА_16, з метою викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрали з салону автомобіля марки „Фіат Добло" цифровий фотоапарат марки „Самсунг" вартістю 1800 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що в перших числах серпня 2011 року прийшли до ОСОБА_16 в гараж на території колишнього Старокостянтинівського „райснабу", де він ремонтував свій автомобіль марки „Фіат Добло". Вони допомогли йому ремонтувати автомобіль, в салоні якого побачили цифровий фотоапарат „Самсунг". Скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_16, непомітно викрали фотоапарат та залишили гараж. По дорозі роздивились цифровий фотоапарат та вирішили продати його для ОСОБА_14, який тримає кіоск поряд з торгівельним центром і займається купівлею -продажем мобільних телефонів. ОСОБА_2 продав останньому викрадений фотоапарат за 200 грн., які вони розділили та витратили на власні потреби.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується показаннями свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_16, останній показав, що 06 серпня 2011 року близько 11 години до нього в гараж по АДРЕСА_7 прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Коли він ремонтував автомобіль, то ОСОБА_2 сидів на передньому сидінні автомобіля, а ОСОБА_1 на задньому сидінні. Згодом вони попрощались та пішли. Після того він виявив відсутність в салоні автомобіля на передній панелі цифрового фотоапарату марки „Самсунг". Звернувшись до сестри ОСОБА_1 -ОСОБА_17, вони спільно почали шукати фотоапарат по торгівельних точках з продажу мобільних телефонів. Від ОСОБА_4 вони дізнались, що ОСОБА_2 за 200 грн. продав йому викрадений фотоапарат (том 2 а. с. 16-17).
Аналогічні показання в судовому засіданні суду надала свідок ОСОБА_17 та на досудовому слідстві свідок ОСОБА_14, показання якого були оголошені в судовому засіданні (том 1 а. с. 245-246, том 2 а.с. 21-22).
7. Крім цього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 28 серпня 2011 року близько 23 години, перебуваючи поряд з зупинкою громадського транспорту „Хмельниччина авто 1" по вул. Зарічанській м. Хмельницького, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_18, який в стані алкогольного сп'яніння спав на лавці, таємно викрали його особисті речі, а саме мобільний телефон „SAMSUNG GT-S5620" вартістю 1500 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку „Київстар" вартістю 30 грн., на рахунку якого було 20 грн., ноутбук „ASUS" вартістю 5000 грн., спортивну куртку вартістю 200 грн., сумочку вартістю 200 грн., в якій знаходилась карта пам'яті до ноутбука вартістю 100 грн. та гроші в сумі 400 грн. та різного роду документи, що матеріальної цінності не представляють, а всього викрали чужого майна на загальну суму 7450 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що приблизно вкінці серпня 2011 року приблизно о 23 годині поряд зупинки громадського транспорту по вул. Зарічанській м. Хмельницького помітили незнайомого чоловіка в стані алкогольного сп'яніння, який спав на лавці. Поряд з ним лежав мобільний телефон, ноутбук „ASUS", на плечі знаходилась матерчата сумка, які вони забрали, зняли з нього спортивну куртку, де в кишені було 400 грн. та різні папери, з пальця зняли срібний перстень. Спортивну куртку та папери вони викинули. Викрадений мобільний телефон марки „SAMSUNG GT-S5620" вони продали за 350 грн. в кіоску на вул. Кам'янецькій м. Хмельницького. Срібну каблучку здали в ломбард, що неподалік готелю „Поділля" м. Хмельницького за 30 грн., а флешку продали в магазин з продажу мобільних телефонів навпроти ломбарду „Скарбниця" по вул. Подільській м. Хмельницького. Всі викрадені речі здавали на ім'я ОСОБА_2, отримані кошти витратили на власні потреби.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_19 на досудовому слідстві, остання показала, що в період з 2003 року по 14 вересня 2011 року вона спільно проживала з ОСОБА_18 28 серпня 2011 року вони посварились, і останній забрав мобільний телефон, ноутбук та пішов з дому. Наступного дня вона бачила останнього з тілесними ушкодженнями на обличчі, з приводу яких він сказав, що нічого не пам'ятає, оскільки був п'яний, крім того в нього викрали мобільний телефон марки „SAMSUNG GT-S5620" чорного кольору, ноутбук марки „ASUS" чорного кольору, спортивну куртку темно-синього кольору, шкіряну сумочку чорного кольору та гроші в сумі 400 грн. Також в сумці знаходились документи, що матеріальної цінності на даний час не становлять. 14 вересня 2011 року ОСОБА_18 загинув, тому вона представляє його інтереси, оскільки усі викраденні речі були придбанні за спільно зароблені ними кошти (том 5 а. с. 14).
У відповідності до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві, останній показав, що приблизно в середині вересня 2011 року в кіоску з продажу мобільних телефонів по вул. Кам'янецькій м. Хмельницького, а саме навпроти СІЗО, придбав мобільний телефон „SAMSUNG GT-S5620" за 650 грн. без будь-яких документів та відразу встановив в нього власний стартовий пакет (том 5 а. с. 23).
Відповідно до показань свідка ОСОБА_21 на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, останній показав, що він працює продавцем в кіоску з продажу мобільних телефонів, що знаходиться на вул. Кам'янецькій 50 м. Хмельницького. Так, 29 вересня 2011 року близько 18 години незнайомий хлопець запропонував придбати у нього мобільний телефон марки „SAMSUNG GT-S5620". Після того як ОСОБА_21 оглянув вказаний мобільний телефон, то він сказав, що може придбати його за 350 грн., при умові, що даний чоловік надасть необхідні документи, що засвідчують його особу. Після цього даний громадянин надав власний паспорт громадянина України, що був виданий на ім'я ОСОБА_2 (том 5 а. с. 24).
У відповідності до змісту протоколу огляду та вилучення ОСОБА_20 добровільно видав мобільний телефон „SAMSUNG GT-S5620" (том 5 а. с. 22).
Згідно даних висновку товарознавчої експертизи № 964т ринкова вартість мобільного телефону марки „SAMSUNG" моделі „GT-S5620" з урахуванням % зносу станом на 29 вересня 2011 року могла становити 888 грн., без урахуванням вартості аксесуарів при умові, що даний телефон знаходиться в технічно-справному стані і придатний для подальшого використання (том 5 а. с. 35-38).
8. Крім того підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 21 вересня 2011 року близько 03 години, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4, з метою викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, під час того, як ОСОБА_2 відволікав увагу потерпілої ОСОБА_22, ОСОБА_1 з полиць меблевої стінки в кімнаті таємно викрав мобільний телефон марки „LG" вартістю 200 грн., мобільний телефон марки „LG KP-105" вартістю 100 грн., мобільний телефон марки „Нокіа" вартістю 100 грн., відеокамеру „Canon" вартістю 800 грн., а також вироби зі срібла, а саме хрестик вагою 1,2 г. вартістю 50 грн., та два ланцюжки вагою по 1,5 г. кожний вартістю по 50 грн. за кожний, які знаходились на кухні поряд із пральною машиною, а всього викрали чужого майна на загальну суму 1350 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що приблизно вкінці вересня 2011 року в нічний час, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4, домовились викрасти якесь майно з квартири. Для цього ОСОБА_2 відволікав увагу ОСОБА_22, а ОСОБА_1 взяв з шафи в кімнаті три мобільних телефони, два з яких були марки „LG" та один „Нокіа", відеокамеру та два срібних ланцюжки. Викрадені речі ОСОБА_1 загорнув у власну куртку. Наступного дня ОСОБА_1 здав в ломбард відеокамеру та два ланцюжки, а ОСОБА_2 продав мобільні телефони. Отримані кошти витратили на власні потреби.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_23 на досудовому слідстві, остання показала, що в ніч з 20 вересня 2011 року на 21 вересня 2011 року вона перебувала на роботі, а в квартирі по місцю проживання за адресою АДРЕСА_8 -її донька ОСОБА_22 Зранку 21 вересня 2011 року вона виявила відсутність двох телефонів марки „LG", телефону марки „Нокіа" та відеокамери марки „Canon", які лежали в нижній шухляді серванту. Крім того в ванній кімнаті між пральною машиною та тумбочкою не було двох срібних ланцюжків та срібного хрестика. Дочка повідомила, що в квартирі були хлопці на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 5 а. с. 87).
У відповідності до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_22 на досудовому слідстві, остання показала, що в нічний час 21 вересня 2011 року в неї у гостях по місцю проживання по АДРЕСА_8 були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В основному вона спілкувалась із ОСОБА_2, а ОСОБА_1 залишався сам в кімнаті. Зранку хлопці пішли додому, а вона -на навчання. Їй зателефонувала мати ОСОБА_24 та сказала, що не може знайти три мобільних телефони, два з яких були марки „LG" та один „Нокіа", відеокамеру, два срібних ланцюжки та срібного хрестика (том 5 а. с. 90).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена, тому їх дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
9. Крім цього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 04 вересня 2011 року близько 12 години, з метою вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_1 через кватирку проник в житловий будинок по АДРЕСА_9, який належить його батькові ОСОБА_25, звідки таємно, повторно викрав золоті прикраси, а саме: два золотих ланцюжки вагою по 2,5 г. кожний; золотий кулон вагою 2 г. у вигляді метелика; два золотих обручальних кільця, одне вагою 2,5 г., а інше 3 г.; золотий перстень вагою 2,7 г.; золоту каблучку вагою 2,3 г. та золоті сережки загальною вагою 3,2 г., а всього золотих прикрас загальною вагою 20,7 г., вартістю 460 грн. за один грам золота, на загальну суму 9522 грн., які належать його мачусі потерпілій ОСОБА_26 Під час вчинення крадіжки ОСОБА_2 залишився на вулиці поряд із будинком на сторожі. Викрадені золоті прикраси ОСОБА_2 за спільною домовленістю з ОСОБА_1 здав до ПТ „Центр-Кредит Ломбард Губа і Компанія" в м. Хмельницькому, за що отримав фінансовий кредит на загальну суму 4183,79 грн., а також до ПТ „Ломбард Гулевіч і компанія" м. Хмельницького, за що отримав фінансовий кредит на суму 274 грн. Одержані гроші розділили між собою та витратили на власні потреби.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що в перших числах вересня 2011 року за пропозицією ОСОБА_1 вирішили проникнути в домогосподарство по АДРЕСА_9, де проживають його батьки, щоб із будинку вчинити крадіжку грошей чи будь-яких інших речей, які можна продати. ОСОБА_2 знаходився на подвір'ї домогосподарства поряд з будинком, щоб слідкувати за тим, щоб ніхто не прийшов в той час, коли ОСОБА_1 вчиняв крадіжку. ОСОБА_1 через вікно проник в будинок, зайшов у кімнату, де знаходиться металевий сейф, тому що знав, що батьки зберігають там гроші та золоті прикраси. Металевий сейф був відчинений та на самій верхній полиці, він виявив золоті прикраси, а саме: дві обручальні каблучки, два ланцюжки, кулон у вигляді метелика, дві сережки, перстень та каблучка, які поклав собі в кишеню штанів. Після чого він в будинку більше нічого не шукав і відразу через вікно, через яке проникав в будинок, залишив будинок. ОСОБА_1 зразу ж підійшов до ОСОБА_2, який чекав на нього та повідомив про викрадення золотих прикрас. Після цього вони поїхали в м. Хмельницький, щоб здати викрадене в ломбард. В м. Хмельницькому вони відшукали ломбард, в який ОСОБА_2 заклав золоті прикраси, а саме: золоті каблучки та сережки, за що отримав грошовий кредит у розмірі 2100 грн. Наступного дня туди ж здали золоті каблучки та ланцюжки, за які отримали гроші у сумі 2085 грн., а золотий кулон у вигляді метелика здали в інший ломбард м. Хмельницького, за що отримали гроші 270 грн. Одержані гроші вони витратили на продукти харчування та розваги.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_26 на досудовому слідстві, остання показала, що 04 вересня 2011 року близько 12 години, зачинивши вхідні двері в будинок на замок, разом з сином ОСОБА_27 пішла в церкву по вул. Миру в м. Старокостянтинові. Повернувшись додому близько 15 години, в одній з кімнат будинку, де проживав ОСОБА_1, виявила відчиненою одну частину вікна. Тому вирішила перевірити, чи нічого не зникло з будинку. Був відчинений металевий сейф, де вони з чоловіком зберігали золоті прикраси та документи, там вона виявила відсутність на верхній полиці: двох золотих ланцюжків вагою по 2,5 г. кожний; золотого кулону вагою 2 г. у вигляді метелика; двох золотих обручальних кілець, одне вагою 2,5 г., а інше 3 г.; золотого персня вагою 2,7 г.; золотої каблучки вагою 2,3 г. та золотих сережок загальною вагою 3,2 г. Золотих прикрас з сейфу зникло загальною вагою 20,7 г. (том 3 а. с. 24-25).
Згідно довідки ПТ „Ломбард Гуревич і компанія" 05 вересня 2011 року до ломбарду звернувся ОСОБА_2 і заклав золотий кулон, за який отримав 274 грн., що в подальшому був реалізований (том 3 а. с. 28).
У відповідності до змісту довідки ПТ „Центр-Кредит Ломбард Губа і компанія" ОСОБА_2 звертався до відділення ломбарду та отримав фінансовий кредит: по договору № 247356 від 04 вересня 2011 року -607 грн., під заставу каблучки з каменем 585 проби, вагою 2,42 г.; по договору № 209957 від 04 вересня 2011 року -1491 грн. 79 коп., під заставу пара сережок з каменем 500 проби, та ланцюжок 583 проби; по договору № 209966 від 05 вересня 2011 року -1176 грн., під заставу каблучки без каменю 585 проби, та ланцюжка 585 проби; по договору № 247376 від 05 вересня 2011 року -909 грн., під заставу дві каблучки 585 проби (том 3 а. с. 29).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у житло доведена, тому їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
10. Підсудний ОСОБА_1 29 липня 2011 року близько 19 години 30 хвилин на АДРЕСА_2, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_28, повторно заволодів МР-3 програвачем марки „Арасеr", вартістю 204,40 грн. та навушниками до нього марки „AKG K 416 R", вартістю 150 грн., а всього незаконно заволодів чужим майном на загальну суму 354,40 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що в другій половині дня вкінці липня 2011 року він у місті зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_28, якому запропонував прогулятись містом та відпочити в парку. При собі останній мав МР-3 програвач з наушниками, які він попросив у нього, щоб послухати музику, пообіцявши цього ж дня їх повернути, на що той погодився. Ввечері до нього зателефонував ОСОБА_28 та попросив принести їх йому додому, на що він сказав, що зараз у нього немає часу, тому віддасть пізніше. Через три дні він продав МР-3 програвач з наушниками для ОСОБА_29 за 130 грн., а отриманні гроші витратив на власні потреби.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
У відповідності до оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_28, даних на досудовому слідстві, він показав, що біля 18 години 29 липня 2011 року поряд з торгівельним центром „Анастасія" м. Старокостянтинова зустрів знайомого ОСОБА_1, з яким гуляли по місту. У нього був його МР-3 програвач з наушниками, які ОСОБА_1 попросив послухати, пообіцявши віддати ввечері, на що він погодився. Однак свого слова не дотримався, не прийшов ввечері на зустріч та не піднімав телефон. На протязі наступних кількох днів ОСОБА_1 постійно обіцяв повернути його речі, однак обіцянок не виконував. Зустрівши його зранку 04 серпня 2011 року поблизу його дому, він знову нагадав йому про МР-3 програвач з наушниками. З приводу чого ОСОБА_1 відповів, що ввечері цього ж дня їх йому поверне. По дорозі ОСОБА_1 зайшов в „Ломбардом-Скарбницю" по вул. К. Острозького м. Старокостянтинова, де заклав за 1000 грн. ноутбук марки „АСЕР", до якого довго не міг правильно набрати пароль. При цьому він пояснив, що це його робочий ноутбук, однак йому зараз необхідні гроші (том 2 а. с. 74-75).
Згідно оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_30 на досудовому слідстві, останній показав, що вкінці липня 2011 року помітив у ОСОБА_1 невеликий програвач МР-3 з наушниками білого кольору, з приводу яких пояснив, що декілька днів тому придбав їх та одразу запропонував їх купити за 150 грн., на що він відмовився. Згодом при зустрічі ОСОБА_1 сказав, що все ж таки продав свій МР-3 програвач з наушниками. Через деякий час він від ОСОБА_31 дізнався, що ОСОБА_1 обманом відібрав у її знайомого ОСОБА_31 МР-3 програвач із наушниками, який по опису був схожий на той, що він бачив у ОСОБА_1 (том 2 а.с. 92-93).
Аналогічні показання в судовому засіданні надала свідок ОСОБА_31
В судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показав, що вкінці липня 2011 року ОСОБА_1 запропонував йому купити за 130 грн. МР-3 програвач марки „Арасеr" з наушниками білого кольору. Згодом він окремо продав програвач знайомому ОСОБА_32, а наушники -невідомому в м. Кам'янець -Подільському, де навчався.
Аналогічні показання на досудовому слідстві надав свідок ОСОБА_32, які були оголошені в судовому засіданні (том 2 а. с. 103).
Згідно даних протоколу добровільної видачі ОСОБА_32 01 жовтня 2011 року добровільно видав працівникам міліції МР-3 програвач марки „Арасer" № 640724555838 (том 2 а. с. 72).
Залишкова вартість МР-3 програвач марки „Арасer" з врахуванням зносу станом на 29 липня 2011 року згідно висновку товарознавчої експертизи № 852т становить 204,40 грн. (том 2 а. с. 81-85).
11. Крім того підсудний ОСОБА_1 03 серпня 2011 року близько 23 години поблизу будинку по вул. Софійській, 19 м. Старокостянтинова, шляхом зловживання довірою неповнолітньої потерпілої ОСОБА_31, повторно заволодів ноутбуком марки „Асеr Extenza 56208" вартістю 2800 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що в перших числах серпня 2011 року близько 19 години попросив у неповнолітньої ОСОБА_31 ноутбук для того, щоб скачати необхідну йому інформацію, сказавши, що його комп'ютер зламаний, на що вона погодилась. Він взяв ноутбук марки „Асеr" із зарядним пристроєм, а ОСОБА_30 та ОСОБА_31 попросив зачекати його біля дому, так як обіцяв через кілька хвилин повернутися та повернути техніку, хоча насправді хотів на наступний день здати його в ломбард. Тому коли вийшов до останніх на вулицю, сказав, що необхідна йому інформація скачується і запропонував всім сходити відпочити в бар „Тарантіно", а назад по дорозі додому забрати ноутбук. З бару він вийшов раніше них, щоб не віддавати ноутбук. По телефону повідомив ОСОБА_30, що зранку наступного дня поверне ноутбук для ОСОБА_31 Наступного дня він здав за 1000 грн. ноутбук в „Ломбард-Скарбницю" по вул. К. Острозького м. Старокостянтинова, при цьому були присутні ОСОБА_33 та ОСОБА_28, які не знали, що ноутбук крадений. Отримані кошти він потратив на придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв. Натомість, ОСОБА_31 постійно обіцяв повернути ноутбук.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями потерпілої, свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_31 дала показання про те, що 03 серпня 2011 року близько 20 години ОСОБА_1 попросив її, щоб вона ненадовго дала йому ноутбук марки „Асеr Extenza 56208" разом із зарядним пристроєм для того, щоб скачати інформацію вдома. При цій розмові був присутній ОСОБА_30 Також ОСОБА_1 сказав зачекати його біля його будинку, однак ноутбук не повернув, повідомивши, що інформація скачується з інтернету та пообіцяв його вернути пізніше. Натомість запропонував трьом піти відпочити в бар „Тарантіно", а по дорозі назад додому повернути ноутбук. Проте з бару він зник і лише по телефону ОСОБА_30 повідомив, що ноутбук поверне їй зранку наступного дня. Однак техніку не повернув, лише давав обіцянки, а згодом став уникати зустрічі, телефонних розмов.
Аналогічні показання на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_30, які були оголошені в судовому засіданні (том 1 а. с. 27-29).
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві свідок ОСОБА_33 повідомив, що на початку серпня 2011 року біля торгівельного центру „Анастасія" в м. Старокостянтинова зустрів ОСОБА_1, який запропонував йому піти до нього додому, щоб взяти свій ноутбук для здачі в ломбард, на що він погодився. По дорозі в ломбард вони зустріли ОСОБА_28, який запитав ОСОБА_1 за його МР-3 програвач з наушниками, який він йому дав, на що останній відповів, що він забувся його вдома і пізніше віддасть. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_28 йти з ними для здачі ноутбука марки „Асеr" сірого кольору, на що він погодився (том 1 а. с. 30-32).
Аналогічні показання на досудовому слідстві надав свідок ОСОБА_28, які були оголошені в судовому засіданні (том 1 а. с. 33-34).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду надала показання про те, що зранку 04 серпня 2011 року в кімнаті онука ОСОБА_1 виявила невідомий їй ноутбук, щодо якого він пояснив, що це ноутбук його знайомої, а він взяв покористуватись та обов'язково його поверне. Після цього ОСОБА_1 взяв даний ноутбук та пішов з дому. 06 серпня 2011 року приходила до неї додому дівчина на ім'я ОСОБА_28, яка сказала, що ОСОБА_1 взяв у неї ноутбук покористуватись та не повертає, тому вона покликала до розмови ОСОБА_1, який пообіцяв повернути ноутбук пізніше, так як він дав його покористуватись своєму знайомому.
Згідно даних довідки ПТ „Ломбард-Скарбниця" 04 серпня 2011 року ОСОБА_1 здав ноутбук марки „Асеr", який реалізовано через комісійну торгівлю (том 1 а. с. 38-39).
Вартість ноутбуку марки „Асеr Extenza 56208" станом на 04 серпня 2011 року становить 2800 грн. (том 1 а. с. 16).
12. Крім того підсудний ОСОБА_1 в першій половині серпня 2011 року у вечірній час, неподалік комп'ютерного клубу „Бункер" по вул. Софійській м. Старокостянтинова, зловживаючи довірою малолітнього потерпілого ОСОБА_34, повторно заволодів мобільним телефоном марки „Нокія 6288" вартістю 1100 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора „Діджус" вартістю 25 грн., а всього незаконно заволодів чужим майном на загальну суму 1125 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що в перших числах серпня 2011 року в вечірній час разом з ОСОБА_34 йшли до комп'ютерного клубу „Бункер" в м. Старокостянтинові. Побачивши у останнього мобільний телефон марки „Нокіа 6288" (слайдер), відразу попросив його дати подивитись і послухати музику, на що той погодився. Він сказав ОСОБА_34, що послухає музику та обов'язково поверне йому телефон, хоча насправді такого наміру не мав. Тому він вимкнув звук в телефоні та заховався від ОСОБА_34 Вранці наступного дня він через свого знайомого ОСОБА_2, який не знав про викрадення мобільного телефона, продав його за 100 грн. поблизу торгівельного центру „Либідь-Плаза" м. Хмельницького, які витратив на продукти харчування та випивку.
Незалежно від показань підсудного ОСОБА_1, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених на досудовому слідстві показань потерпілого ОСОБА_34, які були оголошені в судовому засіданні, останній показав, що в першій половині серпня 2011 року, він разом з ОСОБА_1 йшли розважитись в комп'ютерний клуб „Бункер" в м. Старокостянтинові. По дорозі в нього ОСОБА_1 попросив у нього мобільний телефон марки „Нокіа 6288", щоб подивитись та послухати музику, пообіцявши, що поверне. Однак обіцянки не дотримався, а навпаки, зник. Спочатку він намагався відшукати ОСОБА_1, щоб повернути телефон, проте марно, тому більше як через місяць про подію розповів мамі і вже тоді вони звернулись в правоохоронні органи (том 1 а. с. 166-167).
Згідно оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_35 на досудовому слідстві, останній показав, що в серпні 2011 року він разом із ОСОБА_34 та ОСОБА_1 йшли до комп'ютерного клубу „Бункер" в м. Старокостянтинові. По дорозі ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_34 мобільний телефон, щоб послухати музику, на що той погодився. Згодом останній в комп'ютерному клубі у всіх запитувати, чи ніхто не бачив ОСОБА_1, тому що він у нього взяв телефон. ОСОБА_34 не знайшов ОСОБА_1 та пішов додому (том 1 а. с. 171).
Згідно даних довідки ПП „ОСОБА_8" станом на серпень 2011 року вартість мобільного телефону марки „Нокіа 6288" становила 1100 грн., сім-карти „Діджус" -25 грн. (том 1 а. с. 158).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.
13. Крім цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 серпня 2011 року близько 15 години неподалік Старокостянтинівського професійного ліцею по вул. І. Франка м. Старокостянтинова за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою малолітнього потерпілого ОСОБА_36 повторно заволоділи мобільним телефоном марки „Нокіа 5230" вартістю 1638 грн., в якому знаходилась карта пам'яті ємкістю 2 Gb вартістю 85 грн., а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 1723 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що в середині серпня 2011 року вони проїжджали на таксі поряд із Старокостянтинівським професійним ліцеєм, де помітили знайомого ОСОБА_36 ОСОБА_1 запропонував для ОСОБА_2 шляхом обману заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_36, який в подальшому продати, на що ОСОБА_2 погодився. ОСОБА_1 попросив зупинити автомобіль поряд із магазином „Рута" по вул. І.Франка м. Старокостянтинова, де залишився його чекати ОСОБА_2, а сам підійшов до ОСОБА_36, в якого відразу попросив його мобільний телефон, повідомивши, що для ОСОБА_2, який сидить в автомобілі таксі, необхідно терміново зателефонувати, на що ОСОБА_36 дав свій телефон марки „Нокіа 5230". Після цього ОСОБА_1 сказав, щоб ОСОБА_36 йшов до міської школи № 7, де він з ОСОБА_2 поверне телефон, чого в дійсності не мав наміру зробити. Даний телефон вони здали за 300 грн. в ломбард в районі „Поділля" в м. Хмельницькому, які витратили на продукти харчування та цигарки.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_36, який показав, що 13 серпня 2011 року близько 15 години він проходив повз Старокостянтинівського професійного ліцею по вул. І.Франка м. Старокостянтинова. В цей час поряд із магазином „Рута" зупинилось таксі, з якого вийшов ОСОБА_1 та попросив у нього мобільний телефон, сказавши що для ОСОБА_2, який залишився в таксі, терміново потрібно зателефонувати. Він дав ОСОБА_1 свій мобільний телефон марки „Нокіа 5230". Після чого ОСОБА_1 повідомив, що як тільки ОСОБА_2 поговорить по телефону, він поверне йому мобільний телефон біля міської школи № 7. Він залишився чекати, однак ОСОБА_1 на таксі відразу поїхав у напрямку центра м. Старокостянтинів. Він залишився чекати на ОСОБА_1, щоб забрати у нього свій телефон, але прочекавши близько однієї години, він зрозумів, що марно ( том 1 а. с. 193-194).
Згідно даних довідки ПТ „Мега-Ломбард Остапенко і компанія" мобільний телефон марки „Нокіа 5230" ІМЕІ НОМЕР_1 був зданий до ломбарду під заставу відповідно договору від 20 серпня 2011 року, укладеного з ОСОБА_1 В зв'язку з неповерненням кредиту 30 серпня 2011 року даний телефон був інкасований та переданий для реалізації на головне відділення (том 1 а. с. 199).
14. Крім цього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 17 серпня 2011 року близько 17 години по вул. К. Острозького, 9 м. Старокостянтинова з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_37, повторно заволоділи мобільним телефоном марки „Нокіа 5800 Epress Music" вартістю 2400 грн., в якому знаходилась сім-карта „Діджус" вартістю 25 грн. і карта пам'яті ємкістю 4 Gb вартістю 85 грн., а всього незаконно заволоділи чужим майном на загальну суму 2510 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що в 10-х числах серпня 2011 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 піти до його знайомого ОСОБА_37, який проживає по вул. К. Острозького в м. Старокостянтинові, щоб шляхом обману заволодіти його мобільним телефоном. Так, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_37 його мобільний телефон марки „Нокіа 5800", ніби, щоб зайти в інтернет. В ході розмови вони запропонували ОСОБА_37 прогулятись по місту, на що той погодився та сказав, що піде додому переодягнеться та зачинить двері у квартиру. ОСОБА_37 пішов додому, свій мобільний телефон залишив для них, скориставшись цим, вони втекли та попрямували відразу до торгівельного центру „Анастасія" м. Старокостянтинова, щоб продати телефон останнього в торговій палатці, де здійснюється продаж та купівля мобільних телефонів. При цьому ОСОБА_1 дістав сім-карту з мобільного телефону та поклав її в кишеню, у телефоні також знаходилась карта пам'яті, яку він не виймав. На запитання ОСОБА_38, який працював в торговій палатці, ОСОБА_2 відповів, що це його телефон, а продає його тому що потрібні гроші. Отримані 500 грн. від його продажу вони витратили на свої особисті потреби та розваги.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_37, останній показав, що 17 серпня 2011 року близько 17 години до нього додому прийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Останній попросив у нього допомогти продати мобільний телефон, який знаходиться в нього вдома, він погодився і вони вирішили йти до ОСОБА_1 додому. Перед тим як йти, він згадав, що не зачинив вхідні двері в квартиру, а тому вирішив піти це зробити, коли йшов, то ОСОБА_1 попросив у нього мобільний телефон марки „Нокія 5800 Epress Music", щоб комусь зателефонувати та війти в інтернет, на що він дав йому свій мобільний телефон. Після того, як він повернувся з дому на вулицю, то їх вже не було. Він запитав у перехожого чоловіка літнього віку, чи він не бачив двох хлопців та куди вони пішли, на що чоловік показав йому у напрямок кінотеатру „Мир" м. Старокостянтинова. Він кинувся їх шукати, однак марно, при цьому він телефонував на свій абонентський номер телефону, але телефон був вимкнений, а номеру телефону ОСОБА_1 він не знав (том 1 а. с. 51-53).
У відповідності до оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві показань свідка ОСОБА_38, який показав, що 17 серпня 2011 року біля торгівельного центру „Анастасія" м. Старокостянтинова він зустрів знайомого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 В ході розмови ОСОБА_1 запропонував йому, придбати у них мобільний телефон марки „Нокіа 5800", на що він відразу запитав, кому належить даний телефон та навіщо вони його продають. ОСОБА_2 сказав, що мобільний телефон належить йому, а на даний час він йому необхідні гроші, тому він придбав його за 500 грн. Під час використання телефон впав на землю та пошкодився (том 1 а. с. 75).
Згідно даних протоколу добровільної видачі ОСОБА_38 29 вересня 2011 року добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки „Нокіа 5800 Epress Music" ІМЕІ НОМЕР_2 у розібраному стані (том 1 а. с. 76).
Вартість мобільного телефону марки „Нокіа 5800 Epress Music" станом на 17 серпня 2011 року становить 2400 грн., сім-карти „Діджус" -25 грн. та карти пам'яті ємкістю 4 Gb -85 грн., що підтверджується змістом довідки ПП „ОСОБА_39" від 29 серпня 2011 року (том 1 а. с. 48).
15. Крім цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 21 серпня 2011 року близько 15 години в комп'ютерному клубі „Бункер" по вул. Софійській м. Старокостянтинова з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_40 повторно заволоділи мобільним телефоном марки „Нокіа С503" вартістю 1968 грн., в якому знаходилась сім-карта „Київ стар" вартістю 25 грн., та карта пам'яті ємкістю 4 Gb вартістю 110 грн., а всього незаконно заволоділи чужим майном на загальну суму 2103 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що в останніх числах серпня 2011 року в обідню пору дня, побачивши в комп'ютерного клубу „Бункер" м. Старокостянтинова ОСОБА_40, вирішили шляхом обману заволодіти його мобільним телефоном. Тому ОСОБА_2 звернувся до останнього з проханням дати телефон, щоб передзвонити, на що той погодився. Після того як закінчив спілкуватись, ОСОБА_2 повернув телефон для ОСОБА_40 Тому другу спробу заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_40 здійснив ОСОБА_1 Для чого останній попросив у ОСОБА_40 мобільний телефон для дзвінка, на що він дав йому свій телефон. Після чого ОСОБА_1 непомітно вийшов з телефоном на вулицю та вийняв із телефону сім-карту. В той же день вони поїхали на речовий ринок в м. Хмельницькому, де продали його для невідомої жінки за 550 грн., які в подальшому розділили та витратили на власні потреби.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується показаннями свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_40, який показав, що 21 серпня 2011 року в другій половині дня він перебував в комп'ютерному клубі „Бункер" по вул. Софійській м. Старокостянтинова, де знаходились ОСОБА_41, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Останній попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що він дав йому свій телефон „Нокіа С5-03". Через декілька хвилин ОСОБА_2 повернув йому мобільний телефон, а потім ОСОБА_1 попросив в нього його мобільний телефон, щоб подзвонити, з яким він зник (том 2 а. с. 124-125).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_41 суду надав показання про те, що вкінці серпня 2011 року він знаходився на робочому місці в комп'ютерному клубі „Бункер" м. Старокостянтинова, куди прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а потім і ОСОБА_40 ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_40 його мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що той дав для нього свій телефон, який він через декілька хвилин повернув. А потім ОСОБА_1 також попросив в ОСОБА_40 його мобільний телефон, щоб подзвонити, на що той погодився, однак ОСОБА_1 з телефоном зник.
Вартість мобільного телефону марки „Нокіа С503" станом на 21 серпня 2011 року становить 1968 грн., сім-карти „Київ стар" -25 грн. та карти пам'яті ємкістю 4 Gb -110 грн. згідно змісту довідки ПП „ОСОБА_8" від 23 серпня 2011 року (том 2 а. с. 117).
16. Крім цього підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 01 вересня 2011 року близько 13 години по пров. Їжакевича м. Старокостянтинова з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою неповнолітнього потерпілого ОСОБА_42, повторно заволоділи мобільним телефоном марки „Нокіа 6303" вартістю 1200 грн., в якому знаходилась сім-карта „Київ стар" вартістю 25 грн., всього незаконно заволоділи чужим майном на загальну суму 1225 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що 01 вересня 2011 року вони зайшли за будинок по вул. Попова в районі „Дружба" м. Старокостянтинова випити пива, де були неповнолітні хлопці. Вони вирішили представитися працівниками міліції, щоб заволодіти чиїмось мобільним телефоном. Тому ОСОБА_2 пред'явив їм свій військовий квиток та, назвавшись працівниками міліції, запитав, чи дозволено у їхньому віці пити пиво. При цьому ОСОБА_1 попросив у них, щоб хтось дав зателефонувати свій мобільний телефон, на що один із неповнолітніх дав для нього свій телефон марки „Нокіа 6303". Поки ОСОБА_2 відвертав увагу хлопців ОСОБА_1 відійшов від неповнолітніх, щоб втекти. Тікаючи, ОСОБА_1 вимкнув телефон та вийняв із нього сім-карту, яку в подальшому загубив. Після чого через декілька хвилин вони зустрілись та поїхали в м. Хмельницький, щоб продати мобільний телефон. В районі „Поділля" м. Хмельницького вони відшукали ломбард, в який ОСОБА_2 на своє прізвище заклав даний телефон, за що отримав гроші в сумі 300 грн., які вони витратили на розваги в м. Хмельницькому, а саме в комп'ютерних клубах, готелі та диско барі.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Згідно оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_42, який показав, що 01 вересня 2011 року близько 11 години він разом із ОСОБА_30 та іншими друзями на подвір'ї багатоповерхового будинку по вул. Попова м. Старокостянтинова святкували свято „День знань". Близько 13 години до них підійшли два невідомі хлопці віком 20 років, які назвались працівниками міліції, при цьому одних з них показав якесь посвідчення. Вони запитали, чи в їхньому віці дозволено пити пиво, один із незнайомих хлопців запитав, чи є у когось із них мобільний телефон, тому що йому необхідно було зателефонувати, на що він передав невідомому свій мобільний телефон марки „Нокіа 6303і". Невідомий хлопець телефонував та відійшов від них, а інший невідомий хлопець залишився разом із ними спілкувались. Через 10-15 хв. невідомий хлопець, з яким вони спілкувались, повідомив, що йому потрібно йти у справах і також пішов, а інший хлопець, який взяв у нього мобільний телефон, до них не вернувся (том 2 а. с. 236-238).
Аналогічні показання на досудовому слідстві надав свідок ОСОБА_30, які були оголошені в судовому засіданні (том 2 а. с. 92-93).
У відповідності до змісту довідки ПТ „Мега-Ломбард Остапенко і компанія" мобільний телефон марки „Нокіа 6303" ІМЕІ НОМЕР_4 був зданий до ломбарду під заставу відповідно договору від 01 вересня 2011 року, укладеного з ОСОБА_2 В зв'язку з неповерненням кредиту 20 вересня 2011 року даний телефон був інкасований та переданий для реалізації на головне відділення (том 2 а. с. 258).
Вартість мобільного телефону марки „Нокіа 6303" станом на 01 вересня 2011 року становить 1200 грн., сім-карти „Київ стар" -25 грн. відповідно довідки ПП „ОСОБА_5" (том 2 а. с. 232).
17. Крім того підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою 21 вересня 2011 року близько 21 години, перебуваючи на території міського пляжу м. Хмельницького, з метою викрадення чужого майна, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_43, умисно повторно заволоділи мобільним телефоном марки „Нокіа 5230" вартістю 1500 грн., в якому знаходилась карта пам'яті об'ємом 2 Гб. вартістю 50 грн., стартовий пакет оператора мобільного зв'язку „Діджус" вартістю 20 грн., а всього незаконно заволоділи чужим майном на загальну суму 1570 грн.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину визнали і пояснили, що приблизно в середині вересня 2011 року вони працювали контролерами в лунопарку на території міського пляжу м. Хмельницького, де познайомились з ОСОБА_43 У нього був мобільний телефон, яким вони вирішили заволодіти, а саме звернутися з проханням скористатись його телефоном та в подальшому його не повернути. 21 вересня 2011 року близько 21 години ОСОБА_1 попросив ОСОБА_43 дати йому мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що останній погодився, а потім з телефоном зник. Наступного дня вони разом здали цей телефон в ломбард біля залізничного вокзалу за 400 грн., які витратили на власні потреби. Після цього ОСОБА_1 на роботу в лунопарк більше не приходив. ОСОБА_2 в свою чергу на запитання ОСОБА_43 відповідав, що не знає, де знаходиться ОСОБА_1, та запевняв, що телефон буде повернуто, хоча насправді знав, що телефон йому не повертатимуть.
Незалежно від показань підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується показаннями потерпілого, свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.
Потерпілий ОСОБА_43 в судовому засіданні надав показання про те, що він працював оператором-контролером в лунопарку, що розташований в м. Хмельницькому на міському пляжі, де познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 вересня 2011року близько 21 години ОСОБА_1 попросив в нього його мобільний телефон марки „Нокіа 5230" з метою пограти в ігри на вказаному телефоні. Однак через деякий час з ним зник. Він з телефону ОСОБА_44 дзвонив останньому, проте той не брав слухавки. Шукав ОСОБА_1 разом із своїм братом ОСОБА_45, але поблизу робочого місця його не було. З цього приводу ОСОБА_2 запевняв, що телефон йому повернуть.
Аналогічні показання в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_45 та на досудовому слідстві свідок ОСОБА_44, які були оголошені в судовому засіданні (том 5 а. с. 116).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена, тому їх дії за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.
За змістом протоколів відтворення обстановки і обставин вищевказаних подій з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні добровільно розповіли, як вчиняли інкриміновані їм злочини самостійно та за попередньою змовою між собою (том 3 а. с. 65-71, 76-83).
Обираючи покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудних, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, те, що підсудний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, однак належних висновків не зробив, продовжив злочинну діяльність, на час розгляду справи судимість вважається не погашена, підсудний ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. При цьому підсудний ОСОБА_1 був ініціатором злочинів, вчинив 14 злочинів, а підсудний ОСОБА_2 12 злочинів, з них 9 -за попередньою змовою між собою. Підсудний ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах завдану злочинними діями шкоду відшкодував повністю, а підсудний ОСОБА_1 -частково, підсудні по місцю проживання характеризуються позитивно, суд також врахував вибачення підсудних за вчинені злочини.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне усунення заподіяної шкоди підсудним ОСОБА_2 в повній мірі та частково підсудним ОСОБА_1
Обставин, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе лише в ізоляції від суспільства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки потерпілі ОСОБА_36, ОСОБА_46, ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_43 відмовились від позовних вимог про стягнення шкоди, тому суд вважає за необхідне прийняти їхню відмову, а провадження по справі в частині позовних вимог по цивільних позовах закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_31 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Розмір завданої злочинними діями майнової шкоди визначається судом в межах доведеної вартості викраденого майна, а саме в сумі 2800 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, суд врахував фізичний біль та страждання, яких зазнала потерпіла у зв'язку з знищенням її майна і тому визначив їх у розмірі 100 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_47 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 майнової шкоди підлягає задоволенню. Розмір завданої злочинними діями майнової шкоди визначається судом в межах доведеної вартості викраденого майна та заявлених позовних вимог, а саме в сумі 1000 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_28 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 500 грн. підлягає частковому задоволенню. Вартість викрадених МР-3 програвача марки „Арасеr" становить 204,40 грн. та навушників до нього марки „AKG K 416 R" - 150 грн. Згідно розписки (том 2 а. с. 91) ОСОБА_28 повернуто МР-3 програвач марки „Арасеr" у справному стані. Таким чином стягненню підлягає вартість неповернутих навушників марки „AKG K 416 R" в розмірі 150 грн.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- ч. 2 ст. 185 КК України -три роки позбавлення волі,
- ч. 3 ст. 185 КК України -три роки шість місяців позбавлення волі,
- ч. 2 ст. 190 КК України -три роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити -три роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- ч. 1 ст. 185 КК України -один рік позбавлення волі,
- ч. 2 ст. 185 КК України -три роки позбавлення волі,
- ч. 3 ст. 185 КК України -три роки позбавлення волі,
- ч. 2 ст. 190 КК України -три роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити -три роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередню -взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному рахувати з 07 травня 2012 року, зарахувавши в даний строк час їхнього досудового ув'язнення -з 26 вересня 2011 року (день фактичного затримання) до 06 травня 2012 року включно.
Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області розрахунковий рахунок № 31258272210321 МФО 815013 код № 25575309 призначення платежу: „За дослідження № 10" судові витрати в розмірі 562,80 грн.
Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області розрахунковий рахунок № 31258272210321 МФО 815013 код № 25575309 призначення платежу: „За дослідження № 10" судові витрати в розмірі 112,56 грн.
Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області розрахунковий рахунок № 31258272210321 МФО 815013 код № 25575309 призначення платежу: „за дослідження -„2" судові витрати в розмірі 450,24 грн.
Речові докази: цифровий фотоапарат марки „OLYMPUS FE-47", № UA5А75769 -залишити потерпілому ОСОБА_10, МР-3 програвач марки „Арасеr" -залишити потерпілому ОСОБА_28, мобільний телефон марки „Нокіа 5800 Epress Music", ІМЕІ: НОМЕР_5 залишити потерпілому ОСОБА_37, мобільний телефон марки „SAMSUNG GT-S5620" -залишити потерпілій ОСОБА_19
Прийняти відмову потерпілих ОСОБА_36, ОСОБА_46, ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_43 від цивільних позовів та закрити провадження в частині позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_31 2800 грн. майнової шкоди та 100 грн. моральної шкоди, а всього 2900 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_47 1000 грн. майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_28 150 грн. майнової шкоди.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту вручення підсудним копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги через Старокостянтинівський районний суд.
Суддя ____________