Справа № 2207/800/2012
Провадження № 2/2207/314/2012
"10" травня 2012 р. Ізяславський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Пашкевича Р.В.
при секретарі - Гедзенюк В.В.
за участю: представника позивача - Юзини В.С.
представника відповідача - Нечипорука А.Г.
представника третьої особи - ОСОБА_3
третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Ізяслав цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ізяславському районі до Ізяславської районної санітарно-епідеміологічної станції, Державної установи «Інститут медицини праці НАМН України», третя особа ОСОБА_4 про скасування повідомлення про професійне захворювання форми П-3 та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4,
Позивач звернувся до суду з позовною заяву, яку мотивує тим, що захворювання ОСОБА_4 є не професійним, та крім того порушена процедура встановлення професійного захворювання, а саме: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ізяславському районі отримало повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_4 форми П-3 від 22.12.2011 року, виданого Державною установою «Інститут медицини праці НАМН України». На підставі даного повідомлення було проведено розслідування професійного захворювання ОСОБА_4, за результатом якого складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 08.02.2012 року. Однак позивач вважає, що відповідачами порушена процедура визначення ступеня втрати працездатності ще до моменту складання акту розслідування професійного захворювання форми П-4, так як даний акт затверджений лише 08.02.2012 року, відсутній наказ про продовження строку комісії розслідування, а також незгідний із причинами профзахворювання за результатами розслідування та попередніми діагнозами ОСОБА_4, який вперше захворів у 1955 році під час служби в Збройних Силах Радянського Союзу, із встановленням діагнозу: туберкульоз спондиліту Th 11-Th 12 хребців, деформуючий спондилоартроз, грудний радикуліт з больовим синдром і порушення функції хребта, у зв'язку із чим був комісований з армії і признаний інвалідом армії з приводу даного захворювання. Однак, висновком Цетральної лікарсько-експертної комісії від 20.12.2011 року №44/1610 виданою клінікою профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»для ОСОБА_6 було встановлено діагноз: РТБ (26.01.11) в/частки правої легені (інфільтративний). Дестр -МБТ -М -К - кат 2 ког 1 (2011р.) -захворювання професійне. Тому висновок Інституту про те, що захворювання професійне, встановлене вперше, не відповідає записам медичної документації.
Представник позивача Юзина В.С. в судовому засіданні позов підтримав повністю та просить задовольнити його в повному об'ємі.
Представник відповідача Ізяславської районної санітарно-епідеміологічної станції Нечипорук А.Г. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що порядок встановлення професійного захворювання було встановлено відповідно до чинного законодавства, та захворювання ОСОБА_4 у 1955 році із захворюванням у 1990 році не пов'язані між собою, що підтверджуються відповідними діагнозами та документами лікарів. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача Державної установи «Інститут медицини праці НАМН України»в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшло заперечення проти позову, згідно якого Інститут позовні вимоги не визнає, та просить відмовити у задоволені позову.
Третя особа ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, та пояснили що хвороби які встановлені у 1955 році та 1990 році не пов'язанні між собою. Крім того, представник зазначила, що позивач безпідставно звернувся до суду з вказаним позовом про скасування повідомлення форми П-3 та акту розслідування форми П-4, так як вони не підлягають оскарженню в судовому порядку.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України отримали повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 20.12.2011 року, видане Державною установою «Інститут медицини праці НАМН України»відносно ОСОБА_4
Відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»(затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232), повідомлення за формою П-3 є підставою для проведення розслідування випадку професійного захворювання.
А тому згідно вказаного повідомлення Ізяславською районною санітарно-епідеміологічною станцією проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 та яке Наказом №1-од від 03.01.2012 року було продовжене до 08.02.2012 року і за результатами якого складено акт за формою П-4 від 06-08.02.2012 року, який затверджено головним державним санітарним лікарем Ізяславського району.
Згідно п.70 Порядку спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3, згідно з додатком 15. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
Відповідно до п. 74 Порядку Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів, та відповідно до п.76 Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
За п.81 Порядку Комісія з розслідування зобов'язана: розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання. В подальшому згідно п.86, 87 Порядку За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 17.
Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Держспецзв'язку, Державного управління справами та завіряється печаткою.
У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті.
Права Фонду передбачені у статті 24-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ".
Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право: 1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону; 4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємства установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.
У статті 35 даного Закону передбачено перелік документів, необхідний для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а саме: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", встановлено порядок розгляду справ про страхові виплати, яким передбачено, що вказана справа розглядається на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і Фонд приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
В ході розгляду справи було встановлено, що керівником відділенням виконавчої дирекції Фондом рішення щодо прийняття чи відмову у прийнятті ОСОБА_4 відповідних виплат не прийнято, що і підтверджується його поясненнями у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства
Тобто, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, які і є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч. 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення: 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Позивачем не було вказано, яке саме право, або законний інтерес Фонду порушено, не визначено і позивачем матеріально-правовий спір між ним та відповідачами.
З питань скасування повідомлення про професійне захворювання за формою П -3 не належить до компетенції Фонду, а встановлення факту наявності професійного захворювання, яке пов'язане з виробництвом, не може порушувати прав позивача та не може бути оскаржено Фондом.
Згідно до вимог наведених норм Закону та Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232 можна зробити висновок, що повідомлення за формою П-3 є підставою для складання акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, який, у свою чергу, є лише фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат. Тобто, у разі виникнення спору про право на отримання страхових виплат вказані повідомлення є доказами, які повинні досліджуватися та оцінюватися судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України, і їх оскарження не передбачено чинним законодавством.
Також слід зазначити, що вимога позивача щодо хвороби ОСОБА_4 яка була виявлена у 1955 році під час проходження військової служби та хворобою, яка була виявлена 1990 році з подальшим його загостренням, спростовується поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що дані хвороби невзаємопов'язані між собою та виникли внаслідок різних факторів. Також посилання позивача на встановлення діагнозу Інститутом за вказаних обставин, також спростовуються листом Інституту від 01.03.2012року №2/242 згідно якого при винесенні рішення Центральною ЦЕЛК було прийнято до уваги те, що ОСОБА_4 в 1955р., під час служби в Збройних Силах, переніс туберкульозний спондиліт Th11-Th12 хребців, з приводу чого і був комісований. Однак, туберкульоз легень у хворого був діагностований лише в 1990 році, через 35 років після виявлення спондиліту. Всього стаж в шкідливих умовах праці у ОСОБА_4 -45 років. В січня 2011 року, згідно виписки із амбулаторної карти, зафіксовано рецидив туберкульозного процесу. Тому, враховуючи викладене комісія не може виключати роль виробничого фактору у розвитку та рецидуванні туберкульозного процесу легень у ОСОБА_6
За таких обставин, суд вважає необхідним у задоволенні позову Фонду відмовити, так як оскаржувані ним повідомлення за формою П-3 та акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, які є підставою для визнання захворювання ОСОБА_4 таким, що є не професійним захворюванням, не тягнуть за собою виникнення прав чи обов'язків позивача, а є підставою для прийняття Фондом рішення про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат.
Керуючись статтями 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, 36, 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ",-
У задоволенні позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ізяславському районі до Ізяславської районної санітарно-епідеміологічної станції, Державної установи «Інститут медицини праці НАМН України», третя особа ОСОБА_4 про скасування повідомлення про професійне захворювання форми П-3 та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, а також визнання захворювання ОСОБА_4 таким, що є не професійним захворюванням - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Ізяславський районний суд Хмельницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: