Білогірський районний суд Хмельницької області
вул.Шевченка,42 смт.Білогір'я, Білогірський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.30200
Справа № 2201/641/2012
Провадження № 1/2201/33/12
30 травня 2012 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді ДАВИДЮКА О.І.
при секретарі: ДЕМ'ЯНЮК Н.М.
з участю прокурора: НАМИСТЮКА О.Б.
підсудного ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір'я кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта базова загальна середня, працездатного, непрацюючого, неодруженого, на утриманні має чотирьох малолітніх дітей, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
Підсудний ОСОБА_1 19 квітня 2012 року близько 22 години в смт.Ямпіль Білогірського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою скоєння крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та ціль наживи, з присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, таємно викрав десять саджанців фруктових дерев вартістю по 25 гривень за один саджанець, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 250 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 19 квітня 2012 року близько 22 години в смт.Ямпіль Білогірського району, з метою скоєння крадіжки чужого майна з присадибної земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, шляхом виривання із землі з корінням, таємно викрав десять саджанців фруктових дерев з метою посадити їх у власному господарстві.
Підсудний ОСОБА_1 у вчиненому розкаявся, просив суд його суворо не карати.
Крім власного визнання вина підсудного повністю доведена зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 20 квітня 2012 року близько 10 години ранку виявив відсутність на власній присадибній земельній ділянці десять саджанців фруктових дерев, про що повідомив працівників міліції, які згодом повідомили його, що крадіжку саджанців вчинив ОСОБА_1;
- протоколом огляду місця події від 20 квітня 2012 року з фототаблицями, відповідно до якого було оглянуто територію присадибної земельної ділянки господарства потерпілого ОСОБА_2 та виявлено сліди свіжовиритого грунту та відсутність на його місці саджанців фруктових дерев;
- протоколом огляду від 20 квітня 2012 року з фототаблицями, відповідно до якого було оглянуто територію господарства підсудного ОСОБА_1, в одному з підсобних приміщень якого було виявлено та вилучено шість саджанців фруктових дерев;
- протоколом огляду від 20 квітня 2012 року з фототаблицями, відповідно до якого було оглянуто територію за господарством під АДРЕСА_3, де було виявлено та вилучено чотири саджанці фруктових дерев;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25 квітня 2012 року з фототаблицями, де ОСОБА_1 показав при яких обставинах та яким чином він заволодів майном потерпілого ОСОБА_2;
- довідкою про вартість викраденого, виданою Кооперативним підприємством «Ринок» від 20 квітня 2012 року № 22, іншими доказами по справі.
Таким чином, сукупність вищевказаних доказів по справі дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_2 повністю доведена.
Разом з тим, суд вважає, що органом досудового слідства невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину з проникненням у сховище.
Так, в ході судового розгляду справи, зокрема з показань підсудного, потерпілого та протоколу огляду місця події від 20 квітня 2012 року з фототаблицями встановлено, що територія присадибної земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 на час вчинення злочину частково була не огороджена, були відсутні окремі сегменти металевої сітки, через які здійснювався вільний вхід на присадибну земельну ділянку.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо. Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).
Таким чином, територію присадибної земельної ділянки ОСОБА_2, що відведена та використовується для вирощування продукції, не можна розцінювати як сховище, у зв'язку з чим, дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, перекваліфікувавши їх із ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний вчинив злочин, що кваліфікується як злочин середньої тяжкості.
За місцем проживання підсудний характеризується позитивно, на його утриманні перебуває четверо малолітніх дітей.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим суд враховує, що підсудний визнав вину і розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Вказані обставини є обставинами, які пом'якшують покарання підсудного.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, враховуючи невелику вартість викраденого, відсутність тяжких наслідків, суд приходить до висновку про те, що для виправлення підсудного достатнім є призначення покарання у виді громадських робіт. Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, районний суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 90 /дев'яноста/ годин громадських робіт.
Речові докази: десять саджанців фруктових дерев повернути потерпілому ОСОБА_2.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити той же - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О. І. Давидюк