Вирок від 06.06.2012 по справі 1322/826/2012

Справа № 1322/826/2012

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючої -судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі Сенеті Г.Н.,

з участю прокурора Гавриляка Т.М.,

потерпілого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2,

законного представника підсудного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

представника відділення кримінальної міліції у справах дітей Старосамбірської районної державної адміністрації Микуляка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, учень 1 курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «Добромильський професійний ліцей», неодруженого, призовник військової служби, судимості немає, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 на початку лютого 2012 року, біля 16-17 години, перебуваючи в кімнаті №8, що знаходиться в приміщенні гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Добромильський професійний ліцей»в місті Добромиль Старосамбірського району Львівської області, де проживає неповнолітній ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокія 6302 сі», вартістю 782.00 гривні, з картою пам»яті об»ємом 2 Гб, вартістю 40.00 гривень, та сім картою «Київстар», вартістю 15.00 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 837.00 гривень.

Підсудний ОСОБА_6 вину визнав повністю в інкримінованому йому таємному викраденні чужого майна, тобто, в крадіжці, дав правдиві свідчення, жалкував про вчинене, негативно оцінив злочин, та пояснив, що на початку лютого 2012 року, біля 16-17 години, перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_6, на ліжку останнього побачив телефон, в нього виникла думка викрасти його, що він і зробив. Він запропонував ОСОБА_1 вийти на вулицю. Коли ОСОБА_1 піднімався з ліжка та направився до виходу, він незамітно, щоб не побачив ОСОБА_1, взяв з його ліжка мобільний телефон та заховав в кишеню своєї куртки і вийшов за ним з його кімнати, в подальшому, даний телефон заховав у своїй кімнаті, в цьому ж гуртожитку, під матрац свого ліжка, потім його переховав над вхідними дверима гуртожитку, перед тим , виключивши та витягнувши з нього сім-карту «Київстар», а через деякий час обмінявся телефонами з своїм дядьком ОСОБА_7, який мав телефон марки «Самсунг», витягнувши з викраденого телефону карту пам»яті. Про те, що цей телефон викрадений дядькові не признався.

Просив його суворо не карати, вибачався перед потерпілим та його матір»ю, обіцяв більше не красти, витрати за експертизу просив стягнути з нього, кошти має, оскільки отримує стипендію.

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 повідомив суду, що ОСОБА_6 є його внуком, який навчається у Добромильському ліцеї, на кухаря-офіціанта, його батьки знаходяться за кордоном на заробітках, він разом з дружиною за ним вчиняють догляд, займаються його вихованням, дружина його постійно дзвонить у ліцей і цікавиться його навчанням. Просив його суворо не карати, обіцяв здійснювати за ним посилений контроль, на вихідні дні внук буде приїжджати до них у село.

Підсудний винність свою в пред"явленому йому обвинуваченні визнав повністю, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.

Оскільки підсудним та учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, підсудний правильно розумів зміст скоєного, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ст.299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудного, допитом законного представника підсудного та оголошенням матеріалів справи, які характеризують його як особу.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_6 доведена повністю у таємному викраденні чужого майна, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який з місця проживання та навчання характеризується негативно (а.с.47,48), його молодий вік.

Обставинами, які пом"якшують покарання ОСОБА_6, суд визнає -вчинення злочину неповнолітнім, визнання вини, вчинення злочину вперше, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить.

З урахуванням таких обставин справи, розміру викраденого, прохання потерпілого та його законного представника не карати суворо підсудного, в тому числі не позбавляти його волі, оскільки він перед ними вибачився, мобільний телефон працівниками міліції їм повернуто, суд вважає, що до ОСОБА_6 слід обрати покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладанням обов"язку -повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ст.81 КПК України речові докази - мобільний телефон марки «Нокія 6302 сі» та карту пам»яті об»ємом 2 Гб, які знаходяться на зберіганні у законного представника потерпілого, -повернути за належністю, законному представнику потерпілого ОСОБА_1 -ОСОБА_2 (а.с.64,65).

Згідно з ч.1 ст.93 КПК України судові витрати - вартість за проведення експертизи (а.с.17) на прохання підсудного, із врахуванням того, що він має свої заощадження, так як отримує стипендію, стягнути із ОСОБА_6 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області.

А тому, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним за ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання -1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 /один/ рік, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов"язок - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_6 -підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку у законну силу.

Речові докази - мобільний телефон марки «Нокія 6302 сі»та карту пам»яті об»ємом 2 Гб, які знаходяться на зберіганні у законного представника потерпілого, -повернути за належністю, законному представнику потерпілого ОСОБА_1 -ОСОБА_2 (а.с.64,65).

Стягнути з ОСОБА_6 за проведення експертизи 470 ( чотириста сімдесят) гривень 40 копійок в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, який знаходиться за адресою: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, та перерахувати на рахунок ГУДК України у Львівській області: 31259272210042, МФО 825014 ЄДРПОУ 25575150, призначення "За експертизу" № 9/144 від 05.04.2012 року (а.с. 17).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя

Попередній документ
24566173
Наступний документ
24566175
Інформація про рішення:
№ рішення: 24566174
№ справи: 1322/826/2012
Дата рішення: 06.06.2012
Дата публікації: 20.06.2012
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка