Справа №1304/297/2012
28 травня 2012 року Галицький районний суд міста Львова в складі :
головуючої -судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - МОЙСЕВИЧ С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом
СП ТзОВ «ПІЦЦА-ПРОНТО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю третіх осіб ОСОБА_3, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відновлення вентиляційної системи в кафе до попереднього стану,
Позивач СП ТзОВ «Піца-Пронто»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та про захист ділової репутації. На підтвердження своїх позовних вимог позивач покликається на те, що здійснює свою статутну діяльність в орендованому приміщенні по АДРЕСА_1, яке обладнане належно спроектованою вентиляційною системою, погодженою та встановленою. З другої половини 2004 року мешканка квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 стала вчиняти протиправні дії, які перешкоджають діяльності товариства, а саме, регулярно відключати від електромережі вентиляційну систему та приміщення загалом, мотивуючи тим, що нібито, вентиляційна система створює надмірний шум та забруднює повітря двору, неправомірні дії якої були оскаржені ними в правоохоронні органи, з ОСОБА_4 проведено профілактичну бесіду про недопустимість антигромадської поведінки, однак це не дало жодного ефекту, остання продовжувала свої протиправні дії, протиправно проникла до двигуна вентиляційної системи і, створивши коротке замикання, вивела її з ладу. Такими протиправними діями ОСОБА_4 вчиняє перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності, завдала матеріальних збитків, зіпсувавши електрообладнання, крім того, ОСОБА_4 скерувала до Львівської міської санепідемстанції скаргу, зміст якої не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію позивача, чим завдає підприємству моральної шкоди. Просили суд стягнути з відповідачки 1.049 грн. - на відшкодування матеріальної шкоди, 10.000 грн. - завданої моральної шкоди, зобов'язати відповідачку не чинити дії, які перешкоджають у здійсненні ТзОВ «Піцца-Пронто»підприємницької діяльності та стягнути судові витрати.
08 квітня 2008 року позивач уточнив та доповнив позовні вимоги, зазначивши, що в ніч з 21 на 22 червня 2005 року ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1, самовільно розібрали вентиляційну систему позивача, яка знаходилась в дворі будинку АДРЕСА_1, і викинули у невідомому місці. Після демонтажу витяжної системи ОСОБА_4 подала до СЕС Галицького району м.Львова скаргу про те, що в кафе відсутня вентиляційна система і вимагає зобов'язати директора кафе влаштувати належну витяжку.
Після смерті ОСОБА_4 та залучення до справи правонаступника ОСОБА_2 позивач 26 жовтня 2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, просив зобов'язати ОСОБА_1 та правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 солідарно відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок знищення вентиляційної системи, відновити до попереднього стану вентиляційну систему в кафе СП ТзОВ «Піцца-Пронто»по АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 20.000 грн. завданої моральної шкоди, стягнути солідарно з правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 1.049 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок виведення з ладу електрообладнання кафе та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненнях до неї, додатково пояснили, що позовні вимоги позивача підтверджуються відмовними матеріалами, якими встановлено вину ОСОБА_4 в пошкодженні електродвигуна вентиляційної системи кафе та рішеннями господарських судів, які встановили, що вентиляційну систему було реконструйовано відповідно до належно розробленої та погодженої проектної документації та прийнятої в експлуатацію. Доказами того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знищили вентиляційну систему, є їхні заяви в Галицьку районну адміністрацію та головному санітарному лікарю м.Львова, в яких вони просять допомогти демонтувати витяжку з мотором в кафе «Піцца-Пронто», що дані заяви містять неправдиву інформацію щодо незаконності встановлення вентиляційної системи, а поширення ними неправдивої інформації принижує ділову репутацію підприємства, постійні конфлікти ОСОБА_4 з директором та працівниками позивача перед відвідувачами та сторонніми особами, нанесення тілесних ушкоджень директору підприємства та працівниці підприємства ОСОБА_5 спричинило позивачу моральну шкоду, а матеріальна шкода, нанесена підприємству, підтверджується довідкою ДП «Торгобладнання»ВАТ «Львівтехносервіс»та актом приймання виконаних робіт. Просять їх позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проти позову заперечили, у вересні 2005 року подали зустрічний позов до відповідача СП «ТзОВ «Піца-Пронто» про заборону вентиляційної системи і демонтаж витяжної труби, стягнення матеріальної і моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивували тим, що проживають в квартирі № 1 по АДРЕСА_1, в якому розміщено СП ТзОВ «Піцца-Пронто»- заклад громадського харчування, приміщення кафе обладнане вентиляційною системою, яка застаріла і повністю прийшла у непридатність разом з електромотором, внаслідок чого забруднюється повітря у дворі будинку; з труби, крім вихлопів диму, витікають жирові відходи; мотор гуде так, що знаходитись у квартирі неможливо; директор підприємства на прохання замінити вентиляційну систему не реагує, створює конфліктні ситуації, ображає та залякує мешканців будинку, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4, що стали причиною погіршення її здоров'я; антисанітарія, шуми, вихлопні гази, як результат підприємницької діяльності підприємства завдають шкоди життю та здоров'ю мешканців будинку, що змусило їх звертатися з колективними заявами у контролюючі органи, які перевіряли діяльність підприємства і підтвердили факти, викладені у колективних зверненнях; образи на адресу ОСОБА_4 та нанесення їй тілесних ушкоджень директором підприємства ОСОБА_3 спричинили їй моральну та матеріальну шкоду, через що вимушена була лікуватись, затрачати кошти на ліки, переносити страждання, що підтверджується документами про купівлю медичних препаратів. Просили постановити рішення, яким заборонити використання вентиляційної системи та демонтувати витяжну трубу в СП ТзОВ «Піцца-Пронто», стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1.226 грн. 05 коп. та завдану моральну шкоду в сумі 20.000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 первісний позов СП ТзОВ «Піцца Пронто»заперечили, свої позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, пояснили, що не мають жодного відношення до демонтажу вентиляційної системи в кафе позивача за первісним позовом, є особами похилого віку, ОСОБА_4 - інвалідом другої групи, а тому фізично не могли демонтувати даної системи, висота якої понад 25 м, а короби системи - діаметром по 25-30 см. Для захисту своїх інтересів разом з іншими мешканцями будинку писали колективні скарги в контролюючі органи, але самостійно жодних дій по демонтажу вентиляційної системи чи виведення з ладу мотора вентиляційної системи не вчиняли, вважають, що систему демонтувала сама директор товариства. Просили первісний позов відхилити, зустрічний - задовольнити.
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в справі був залучений ОСОБА_2, спадкоємець ОСОБА_4, який проти первісного позову заперечив, у його задоволенні просив відмовити, зустрічний позов -задовольнити.
16 листопада 2010 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подав заяву про залишення зустрічного позову без розгляду. Ухвалою суду від 16 листопада 2010 року зустрічний позов ОСОБА_1 до СП ТзОВ «Піцца-Пронто», ОСОБА_3 з участю третіх осіб Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП «Каменяр-Центр»про заборону використання вентиляційної системи, демонтажу витяжної труби, стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_6 в судовому засіданні позов СП ТзОВ «Піцца-Пронто»заперечила, у задоволенні такого просить відмовити за безпідставністю позовних вимог, дала інші пояснення.
Представники Галицької районної адміністрації Львівської міської ради при вирішенні спору поклались на розгляд суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, оглянувши матеріали до постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, надані на вимогу суду Галицьким РВ ЛМУ ГУМУС України у Львівській області, суд приходить до висновку, що позов СП «ТзОВ «Піцца-Пронто»до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Статуту позивач за первісним позовом є юридичною особою, місцезнаходження підприємства, в якому воно здійснює свою діяльність, АДРЕСА_1 (т.1 а.с.19). Згідно представлених суду доказів, кафе позивача за даною адресою було облаштоване вентиляційною системою. Згідно матеріалів справи та матеріалів до постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, наданих на вимогу суду Галицьким РВ ЛМУ ГУМУС України у Львівській області факт демонтажу вентиляційної системи кафе був виявлений 22 червня 2005 року. Відповідач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1, в такій до дня смерті проживала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Правонаступником ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 Впродовж кількох років між директором позивача та ОСОБА_4 виникали конфліктні ситуації, які розглядалися правоохоронними органами.
Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представниками позивача суду не надано беззаперечних доказів причетності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до демонтажу вентиляційної системи. Так, жоден із допитаних в судовому засіданні свідків не вказав безпосередньо, що був очевидцем причетності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до пошкодження та демонтажу вентсистеми позивача, а показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, іншими матеріалами справи.
Зокрема, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що йому, як старшому дільничному інспектору Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було відомо про постійне виникнення конфліктних ситуацій між директором позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_4 через незгоду ОСОБА_4 та інших мешканців будинку з вентиляційною системою позивача. За результатами розгляду заяв директора СП ТзОВ «Піцца-Пронто»ОСОБА_7 про пошкодження та викрадення вентсистеми Галицьким РВ ЛМУ виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки в процесі проведених перевірок було встановлено, що сім'я ОСОБА_4 не могла фізично демонтувати вентсистему, а очевидців демонтажу такої не було встановлено. Окрім того, свідок ОСОБА_9 спростував зазначене у його рапортах, які скеровувались на ім'я начальника Галицького РВ ЛМУ, про те, що ОСОБА_4 проникла до електродвигуна, зазначивши, що ця частина рапортів була написана ним лише з заяви директора ОСОБА_7 Застереження, які виносились відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4, та профілактичні бесіди стосувались їх взаємної поведінки, а не причетності ОСОБА_4 до пошкодження та викрадення вентиляційної системи. Особисто від ОСОБА_4 не поступило жодної заяви з проханням демонтажу вентситсеми, такі заяви були колективними від мешканців будинку, серед яких була і ОСОБА_4
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 пояснили, що мешканці будинку АДРЕСА_1, в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_1, неодноразово звертались до відповідних органів з проханням демонтувати вентсистему, але жодного разу не обговорювали питання про самовільний її демонтаж, вважаючи, що це необхідно робити на законних підставах. Короби вентиляційної системи частково кріпились до балконів мешканців, а отже, якщо б демонтаж вентсистеми здійснювався вночі, то був би відповідний шум і необхідно було б здійснювати демонтаж з балконів, а вони нікого на свої балкони для демонтажу не пускали, шуму не чули.
Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що вентсистема висотою 25 м, була закріплена по балконах, особисто не бачила, хто демонтував вентиляційну систему, але вважає, що це зробила ОСОБА_13, оскільки остання погрожувала це зробити.
Покази свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються іншими зібраними доказами по справі. У своїх поясненнях вказаний свідок покликався на те, що він бачив, як трубу знімав ОСОБА_1 вночі з сусідами ОСОБА_10, мешканцем квартири № 3 їхнього будинку, та ОСОБА_14, мешканцем квартири № 14. Як встановлено в судовому засіданні у квартирі № 14 згадана особа - ОСОБА_14 не проживає, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку (т.2 а.с.219). Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 не зміг точно пригадати, коли була демонтована вентсистема, ствердив, що про її відсутність довідався від сусідів після повернення з роботи. Крім того, покази свідка ОСОБА_8 є суперечливими, оскільки відносно одних і тих обставин він давав різні показання, зокрема, що бачив, як ОСОБА_1 з сусідами знімав вентиляційну систему, а в іншому випадку, що той лише керував тими роботами.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27 березня 1992 року № 6 (із змінами) роз'яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Оскільки судом не встановлено безпосередньої причетності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до знищення та пошкодження вентиляційної системи позивача, суд не знаходить підстав і для покладення відповідальності за демонтаж такої на конкретних осіб, а саме, на відповідачів.
Суд критично оцінює твердження представників позивача про причетність ОСОБА_4 до виведення з ладу електрообладнання кафе позивача, оскільки таке не підтверджено відповідними доказами, а тому вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення з правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 1.049 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок виведення з ладу електорообладнання кафе, виходячи з наступного.
Довідка ДП «Торгобладнання»ВАТ «Львівтехносервіс»від 17 листопада 2004 року № 39/2 (т.1 а.с.6), на яку покликаються представники позивача, як на доказ вини ОСОБА_4, не вказує безпосередньо на причетність останньої до спричинення короткого замикання в кафе позивача. У довідці зазначається, що коротке замикання виникло по вині сусідів будинку № 61, а не конкретно ОСОБА_4 Крім того, не зазначено, коли саме таке мало місце і внаслідок чого. За таких обставин, дана довідка не є належним доказом наявності короткого замикання та його причинно-наслідкового зв'язку з виходом з ладу електрообладнання позивача, а також вини у цьому ОСОБА_4
Показання свідка ОСОБА_7 -директора підприємства про те, що вона особисто бачила, як ОСОБА_4 сокирою спричинила коротке замикання у двигуні вентиляційної системи в місці приєднання електропроводів до клем двигуна, суд оцінює критично, оскільки даний свідок є зацікавленою особою. Крім того, свідок не пояснила, коли саме ця подія мала місце і який саме причинно-наслідковий зв'язок між виведенням з ладу двигуна вентиляційної системи та виведенням з ладу іншого електрообладнання кафе позивача. Тим більше, свідок не пояснила, яким чином ОСОБА_4, будучи літньою особою, інвалідом другої групи, досягла клемної коробки двигуна, адже двигун, відповідно до проекту (т.1 а.с.51) знаходився на висоті 3 м від рівня підлоги.
Таким чином, позивачем не доведено обставини, на які він покликався у позовних вимогах, а тому підстав для стягнення з правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на користь позивача 1.049 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок виведення з ладу електрообладнання кафе, немає.
Нормою ч.1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Судом встановлено, що мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово звертались з колективними зверненнями до правоохоронних органів, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, головного санітарного лікаря Галицького району м.Львова та СЕС району щодо захисту своїх прав та усунення порушень санітарного законодавства з боку позивача та заборону експлуатації вентиляційної системи у його кафе.
Дані органи за результатами розгляду колективних звернень приймали відповідні рішення, в тому числі, про застосування до директора позивача адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства. ОСОБА_1 підписувався під даними колективними зверненнями, але, як встановлено судом, особисто з такими зверненнями не звертався.
Як зазначається в п.16 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації
Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 20.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
До такого висновку суд приходить на підставі зібраних та перевірених в ході розгляду справи доказів та матеріалів, наданих сторонами в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 10,11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 3, 15, 16, 22, 23, 391, 1166, 1167, 1231 ЦК України, суд
У задоволенні позову СП ТзОВ «ПІЦЦА-ПРОНТО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю третіх осіб ОСОБА_3, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відновлення вентиляційної системи в кафе СП ТзОВ «ПІЦЦА-ПРОНТО» по АДРЕСА_1 до попереднього стану в і д м о в и т и.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оригінал рішення.