Справа № 1303/549/2012
Провадження №1/1303/68/2012
26.04.2012
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кос І.Б.,
при секретарі Гром'як О.М.
з участю прокурора Романика Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, тимчасово непрацюючого, уродженця м. Буська, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого Буським районним судом Львівської області 24.01.1992 року по ст.. 101 ч.3, 81 ч.3,42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 89 КК України судимість погашена у встановленому законом порядку.
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -
ОСОБА_1 з кінця лютого місяця 2011 року точної дати слідством не встановлено по 12.03.2012 року громадянин ОСОБА_1 по місцю свого проживання на х. Переставки с. Утішків Буського району, організував незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, і займався заготівлею та збутом металобрухту без державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), одержання яких передбачено законодавством України.
Підсудний ОСОБА_1, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свою вину в скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється та вказав, що він проживає на х. Переставки с. Утішків Буського району разом з мамою ОСОБА_2 та спів жителькою ОСОБА_3. На даний час він не може знайти для себе постійного заробітку для утримання сім'ї, останнім часом він їздить по тимчасових роботах, але поряд з цим приблизно з березня місяця 2011 року він час від часу приймає в місцевого населення брухт чорного металу по ціні 1,7 грн. за кілограм. І поряд з цим сам на звалищах шукає металобрухт, який разом з металобрухтом, який йому приносять місцеві жителі здає незнайомим йому чоловікам, які час від часу приблизно один раз в два місяці приїжджають до нього на господарство та забирають даний металобрухт. Частину даного металобрухту він продавав за гроші по ціні 2 грн. за кілограм, а частину обмінював на деталі до сільськогосподарських машин. Металобрухт, який приймав від населення він важив в себе на подвір'ї на механічній вазі, яка була в нього на господарстві. Металобрухт у нього забирають різні особи, як приїжджають на вантажних автомобілях, марки і номерних знаків, яких не запам'ятовує. 10.03.2012 року, коли він був вдома, до нього приїхав автомобілі марки ВАЗ 2101 червоного кольору, номерного знаку якого він не пригадує, з якого вийшов знайомий йому візуально чоловік і який проживає в АДРЕСА_2 та має номер мобільного телефону НОМЕР_1. Даний чоловік приїхав в темну пору доби та сказав, що має металевий трос, який він знайшов на смітнику. Після чого він з-за автомобіля виніс даний трос, який був змотаний в бухту. Та інші дрібніші шматки даного тросу. Він даний трос зважив на своїй вазі та отримав загальну масу 380 кг. За даний трос він цьому чоловіку заплатив 640 гривень. Про те, що він приймає металобрухт без спеціального дозволу чи ліцензії він ні своїй матері, ні спів жительці не говорив і вони у нього про це не запитували.12.03.2012 року до нього додому приїхали незнайомі йому чоловіки, які представились працівниками міліції, та з мого дозволу провели огляд господарства, на якому вони виявили металобрухт, який він прийняв від населення та знайшов на смітниках, також працівники міліції виявили механічну вагу. Весь виявлений металобрухт та вагу в нього вилучили, оскільки він незаконно проводив операції з металобрухтом без дозволу та спеціальної ліцензії.
Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 213 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу підсудного, який раніше судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставинами, що пом"якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного та його активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання в діях ОСОБА_1 не має.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, яке буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст..81 КПК України
Цивільний позов не заявлено.
Судових витрат по справі не має.
Керуючись ст. 323, ст. 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 100(ста) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану -підписка про невиїзд.
Речові докази: фрагмент коробки передач легкового автомобіля, фрагмент кардана вантажного автомобіля, бухта металевого троса діаметром 5 см., шматки металевого тросу, траки від тракторних гусениць побутовий металобрухт загальною вагою 508 кілограм та металева механічна вага № г8475 -конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя І. Б. Кос