01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
06.06.2012 № 5011-33/3085-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Новікова М.М.
при секретарі: Рибаруку М.М.
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: ОСОБА_2 - дов. №122 від 27.02.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Металург"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 09.04.2012р.
у справі №5011-33/3085-2012 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова
компанія „Металург"
до Приватного акціонерного товариства „Страхова
компанія „Брокбізнес"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі
15 909,45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. провадження у справі №5011-33/3085-2012 було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд частково скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. у справі №5011-33/3085-2012 та прийняти нове рішення, яким покласти на відповідача судові витрати у сумі 1 609,50 грн., сплачені позивачем за подання позовної заяви.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 4-3, 7, 49 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставного покладення судових витрат, пов'язаних з поданням позовної заяви, на позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2012р.
05.06.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла телеграма, в якій було викладено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку з неможливістю забезпечити явку останнього у судове засідання, призначене на 06.06.2012р.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача за наявними в ній матеріалами та задовольнив вищевказане клопотання.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.06.2012р. заперечував проти апеляційної скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін як таку, що була прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Металург" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Брокбізнес" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 15 909,45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. було порушено провадження у справі №5011-33/3085-2012, призначено судове засідання на 26.03.2012р.
У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2012р.
30.03.2012р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (том справи - 1, аркуші справи - 100-101), в якій він зазначав про сплату відповідачем 15 399,45 грн. страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи у сумі 510,00 грн.) та відсутність у зв'язку з цим у позивача вимог до відповідача щодо стягнення (сплати) страхового відшкодування. В своїй заяві позивач також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору, понесені ним при поданні позовної заяви, обґрунтовуючи це тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. провадження у справі №5011-33/3085-2012 було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд поклав судові витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, на позивача, посилаючись на те, що відповідач добровільно сплатив суму заборгованості в розмірі 15 399,45 грн. в строк, встановлений п.36.2 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону України від 17.02.2011р. №3045-VI, яка набрала чинності з 19.09.2011р) на винесення рішення про здійснення страхового відшкодування.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності покладення судових витрат на позивача, з наступних підстав.
Як уже зазначалось вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про відшкодування відповідачем в порядку регресу шкоди у сумі 15 909,45 грн., завданої страхувальнику позивача особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована відповідачем.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач, як страховик, виплатив своєму страхувальнику (постраждалій особі) страхове відшкодування у сумі 15 909,45 грн. і звернувся з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми страхового відшкодування в порядку регресу.
В ст. 993 Цивільного кодексу України зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Дана норма кореспондується зі ст. 27 Закону України „Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи зі змісту ст. 993, ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування", відшкодуванню шкоди в порядку регресу має передувати звернення страховика зі зворотною (регресною) вимогою до особи, відповідальної за завдані збитки.
Передчасне уявлення позивача про наявність підстав для відшкодування шкоди в порядку регресу за відсутності при цьому порушень його прав та інтересів не є підставою для здійснення регресного відшкодування в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (аналогічна правова позиція наведена в постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. та Верховного Суду України від 12.09.2011р., прийнятих у справі №33/341).
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку - позивачем, як страховиком) зворотної (регресної) вимоги до відповідача.
Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ще до звернення з позовом до місцевого господарського суду позивач направив відповідачу відповідну заяву (вимогу) вих. №155 від 12.02.2012р. згідно з приписами ч.2 ст. 530 та ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Наведене свідчить про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню шкоди в порядку регресу на користь позивача на час звернення з позовом до суду вже настав (аналогічна позиція по застосуванню вищевказаних правових норм викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. у справі №7/088-11).
Окрім того, листом вих.№158 від 13.02.2012р. позивач повідомив відповідача про те, що через 30 днів з моменту отримання відповідачем вищевказаної заяви, позивач звернеться з відповідним позовом до господарського суду.
Натомість відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування в порядку регресу на користь позивача ані в 7-денний строк, визначений ст. 530 Цивільного кодексу України, ані протягом 30-денного строку, визначеного в листі позивача вих.№158 від 13.02.2012р.
Страхове відшкодування було виплачено відповідачем вже в процесі судового розгляду, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №2544 від 22.03.2012р. на суму 15 399,45 грн. і колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку провадження у справі підлягало припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також слід зазначити, що згідно з ч.3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що звернення позивача за захистом своїх прав до Господарського суду міста Києва зумовила бездіяльність відповідача по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу у встановлений законодавством строк, а сума страхового відшкодування була виплачена після порушення провадження у справі №5011-33/3085-2012, судові витрати, пов'язані з поданням позову, підлягали стягненню з відповідача.
Натомість вищевказані обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, підтвердились під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про порушення Господарським судом міста Києва норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. у справі №5011-33/3085-2012 має бути змінена в частині розподілу судових витрат з покладенням останніх на відповідача.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.8 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 536,50 грн. Натомість з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №1010 від 04.05.2012р. вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме у сумі 804,75 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 9 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню сума надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 268,25 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Металург" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. у справі №5011-33/3085-2012 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
„1. Припинити провадження у справі №5011-33/3085-2012.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Металург" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, код ЄДРПОУ 20496084) 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви".
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Металург" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, код ЄДРПОУ 20496084) 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
5. Повернути Приватному акціонерному товариству „Страхова компанія „Металург" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, код ЄДРПОУ 20496084) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 268,25 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 25 копійок), перерахований згідно з платіжним дорученням №1010 від 04.05.2012р.
6. Матеріали справи №5011-33/3085-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Мартюк А.І.
Новіков М.М.