01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.05.2012 № 20/1
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.
розглядаючи апеляційну скаргу державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод імені О.М. Макарова"
на рішення господарського суду міста Києва
від 21.02.2012 року (повний текст підписано 22.02.2012 року)
у справі № 20/1 (суддя - Борисенко І.І.)
за позовом державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівельний завод імені О.М. Макарова", м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Аглая Капітал", м.Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство „Східні енергопостачальні мережі", м. Київ
про визнання недійсним Протесту векселя про неоплату та визнання недійсними дій по пред'явленню векселя до оплати, -
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 21.02.2012р.),
від третьої особи 1: не з'явилися,
від третьої особи 2: не з'явилися.
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аглая Капітал» (надалі - ТОВ «Аглая Капітал») про визнання недійсним протесту векселя про неоплату простого векселя № 321712 15327, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі за № 2167 та визнання недійсними дій ТОВ «Аглая Капітал» по пред'явленню простого векселя до оплати, вказуючи на порушення відповідачем при його складанні, а приватним нотаріусом - при вчиненні протесту векселя про неоплату, норм діючого законодавства.
10.01.2012 року господарський суд міста Києва своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Східні енергопостачальні мережі».
24.01.2012 року позивач подав уточнення до позовної заяви, в яких просив визнати послідовний ряд індосаментів простого векселя № 321712 15327 перерваним, а вексель таким, що втратив вексельну силу.
Того ж дня, господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 24.01.2012 року з посиланням на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України та п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відмовив у прийнятті даного уточнення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 20/1 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення постановлене в порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 02.04.2012 року.
В судовому засіданні 02.04.2012 року представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, просив таку задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін.
Треті особи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування ГПК України».
Вислухавши думку учасників процесу, порадившись на місці, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі доказами, у відсутність третіх осіб.
14.05.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідча, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено протест векселя про неоплату, зареєстрованого в реєстрі за №2167, на прохання ТОВ "АГЛАЯ КАПІТАЛ", векселедержателя простого векселя № 321712 15327, складеного 25.10.2005 року в м. Києві ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 20.10.2010 року на суму 500 000,00 грн. У протесті векселя про неоплату вказано, що векселедержатель пред'явив вексель до сплати 02.09.2011 року, але платежу не отримав, що стало приводом для ТОВ "АГЛАЯ КАПІТАЛ" звернутись до суду з позовом до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» як індосанта за векселем № 321712 15327 про стягнення суми основного боргу 500 000,00грн. та 6 % в розмірі 30 000,00 грн., а всього 530 000,00 грн.
В свою чергу ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», не визнаючи вимог ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ», звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом, в якому наголосило, що протест векселя про неоплату був складений з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, статей 2, 16, 76, 43, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією, підписаною в Женеві 07.06.1930 року, Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року", якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" № 826-ХІV від 06.07.1999 року і на цій підставі не може вважатися належним доказом відсутності платежу та бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог. Відтак, дії ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ» по пред'явленню векселя до оплати є неправомірними. До того ж, приватним нотаріусом, яким вчинявся протест векселя про неоплату, не було надано належних доказів, які б підтверджували надсилання вимоги до платежу векселя, оскільки не було надано тексту телеграми, а дата на фіскальному чеку є нерозбірливою.
Встановивши фактичні обставини справи та надавши належну оцінку доказам, представленим сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необгрунтованості позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
З такою позицією погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Вексельні правочини, зокрема, і щодо видачі векселя регулюються загальними нормами цивільного права, а права за векселем - спеціальним вексельним законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 pоку, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Згідно статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
В силу статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі -Уніфікований закон), простий вексель повинен містити такі реквізити:
1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;
2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;
3) зазначення строку платежу;
4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;
5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
6) зазначення дати і місця складання векселя;
7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Відповідно до п.1 частини 3 статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні"(в редакції, чинній на час видачі спірних векселів) вексель від імені юридичних осіб підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.
В ході розгляду справи суд першої інстанції, дослідивши оригінал простого векселя №321712 15327 від 25.10.2005 року, вірно зазначив, що вексель не містить дефекту форми та має силу простого векселя.
Протест векселя - це офіційно посвідчена вимога платежу і його неодержання. Протест векселя - є нотаріальною дією, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов'язано виникнення певних правових наслідків та оформлюється актом протесту.
Протест векселя засвідчує, що за цим векселем було своєчасно вчинено всі встановлені законом дії та той факт, що платіж за векселем вимагався, але не був отриманий.
Згідно статті 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні» вексель, опротестований нотаріусом у встанвленому законом порядку, єж виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у не датуванні акцепту).
Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть, якщо останній із них є бланковим.
З абзацу 4 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" слідує, що якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що простий вексель №321712 15327 був придбаний ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ» у ТОВ "Інвестиційна компанія "Стратегія -Девелопмент" на підставі договору №Д 040711-49 купівлі-продажу цінних паперів від 04.07.2011 року. При цьому, передача векселя була оформлена актом приймання-передачі цінних паперів від 04.07.2011 року, яким підтверджується факт передачі продавцем та прийняття покупцем цінного паперу - простого векселя №321712 15327.
Матеріали справи свідчать, що права ТОВ "АГЛАЯ КАПІТАЛ" за векселем базуються на безперервному ряді індосаментів, при чому останні з них є бланковими і вчинені останнім індосантом - ТОВ «Стріла", яким не вказано особи, яка отримує вексель, а зазначено "платити наказу", відтак ТОВ "АГЛАЯ КАПІТАЛ" є законним векселедержателем.
Приватний нотаріус, вирішуючи заяву про вчинення протесту векселя, вірно визначив належним векселедержателем відповідача.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ» не є належним векселедержателем через недоведеність підстав отримання векселя, судова колегія відхиляє як безпідставні.
Згідно статті 2 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» при відсутності особливої вказівки, місце, позначене з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата; переказний вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.
Вексельні зобов'язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред'явлення до платежу у визначеному шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси місці.
Вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред'явленою належними чином.
Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред'явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог.
Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів.
Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені статтею 613 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 295 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 року за № 283/8882, протест векселів про неоплату вчиняється нотаріусами за місцем знаходження платника або за місцем платежу (доміцильовані векселі, тобто векселі, які підлягають оплаті у третьої особи); протест векселів про неакцепт та недатування акцепту, протест про непред'явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя - за місцезнаходженням платника; протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя - за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя; протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред'явлення йому векселя - за місцезнаходженням векселедавця.
Пунктом 298 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", зокрема передбачено, що у день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя, у якій зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя.
Згідно п. 299 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" у разі відмови платника (доміциліанта) оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест про неоплату або неакцепт за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі, а також відмітку про протест про неоплату або неакцепт на самому векселі.
Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що адреса місцезнаходження платника ВАТ "Східні енергопостачальні мережі": м. Київ, вул. Щорса, 29. Дані відомості підтверджуються витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних -осіб підприємців. Ці ж дані вказані безпосередньо і на векселі.
Суд першої інстанції вірно встановив, що пред'явлення векселя до оплати мало місце за адресою місцезнаходження ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", за якою і відбувалось направлення нотаріусом вимоги про оплату векселя, що підтверджується копією фіскального чеку, наявного у матеріалах справи.
Як вірно встановив місцевий суд, вимога (телеграма) не була вручена адресату у зв'язку з вибуттям платника з означеної адреси, про що свідчить телеграма, надана начальником поштового відділення на адресу приватного нотаріуса.
Про відсутність ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» за адресою свого місцезнаходження, вказаного у довідці ЄДРПОУ свідчать також зворотні поштові повідомлення, які були повернуті без вручення адресату з відповідною відміткою установ поштового зв'язку на адреси господарського суду м. Києва та Київського апеляційного господарського суду.
Відтак, на переконання судової колегії, судом першої інстанції було надано вірну оцінку встановленим обставинам та зроблено висновок про те, що ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ» на законних підставах було пред'явлено до оплати вексель за місцем знаходження ВАТ "Східні енергопостачальні мережі", а в зв'язку з неотриманням платежу, підставно звернулось до приватного нотаріуса з заявою про вчинення протесту векселя про неоплату.
Відповідно до п. 1 ст. 198 ЦК України, відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність зобов'язання або на його недійсність не допускається.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсними дій ТОВ «АГЛАЯ КАПІТАЛ» по пред'явленню векселя до оплати, господарський суд правомірно зазначив, що така за своїм змістом не представляє собою самостійної позовної вимоги, яка направлена на захист та відновлення порушеного права, відтак, у задоволенні такої вимоги суд обґрунтовано відмовив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, з'ясувавши усі обставини справи в сукупності, надав належну юридичну оцінку наявним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 20/1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 20/1 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 20/1 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Мальченко А.О.
Судді Майданевич А.Г.
Гаврилюк О.М.