донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.06.2012 р. справа №19н/5014/439/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.
суддівБудко Н.В., Москальової І.В.
при секретарі Пеленовій О.О.
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника): ОСОБА_5 -за довіреністю не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської міської ради, м.Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області
від20.04.2012р. (повний текст підписаний 25.04.2012р.)
по справі№ 19н/5014/439/2012 (суддя Косенко Т.В.)
за позовомЛуганського обласного центру зайнятості, м.Луганськ
доЛуганської міської ради, м.Луганськ
про визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 46/26 та стягнення матеріальної шкоди в сумі 66021грн. 79коп.,
Позивач, Луганський обласний центр зайнятості, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 46/26 та стягнення матеріальної шкоди в сумі 66021грн. 79коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.04.2012р. позовні вимоги Луганського обласного центру зайнятості задоволені частково:
- визнано незаконним та скасовано рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 №48/26 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11)»;
- стягнуто з Луганської міської ради шкоду в сумі 51128 грн. 22 коп.;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Луганська міська рада, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 20.04.2012р. скасувати, як таке, що прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному дослідженні обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Луганського обласного центру зайнятості відмовити.
Скаржник вважає, що скасування та визнання незаконним рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19 не передує відміні (скасуванню) рішення від 26.02.2009р. № 48/26 та державних актів на право постійного користування, а рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 48/26 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11) є діючим, оскільки Луганською міською радою не скасовувалось.
Луганський обласний центр зайнятості у відзиві від 28.05.2012р. проти апеляційних вимог скаржника заперечує та вважає рішення суду першої інстанції прийнятим правомірно із дотриманням діючого законодавства, а тому вважає апеляційну скаргу безпідставною та просить відмовити в її задоволенні.
Представники скаржника у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи та апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступного:
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачені підстави набуття права на землю.
В статті 123 Земельного кодексу України встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
В пункті 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних приписів законодавства, 30.07.2008р. Луганською міською радою було прийнято рішення за № 37/19 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт)».
Відповідно до вказаного рішення на замовлення Луганського обласного центру зайнятості Малим спільним підприємством «Азимут-ІІ» був виконаний проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1300га за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт).
Матеріалами справи підтверджений факт проведення оплати проектних робіт щодо відведення земельної ділянки Луганським обласним центром зайнятості на суму 31130грн. 19коп.
Оскільки вказаний проект відведення земельної ділянки був погоджений у встановленому законодавством порядку, пройшов державну експертизу землевпорядної документації, Луганською міською радою 26.02.2009р. було прийняте рішення за № 48/26 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11)».
Цим рішенням було затверджено проект відведення земельної ділянки Луганському обласному центру зайнятості під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11), надано Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельну ділянку площею 0,1300га, а також зобов'язано Луганський обласний центр зайнятості в трьохмісячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутись до відповідного органу з питань оформлення Державного акту на право постійного користування землею (п.3.1. вищевказаного рішення ради).
На виконання рішення від 26.02.2009р. за № 48/26 Луганським обласним центром зайнятості були оплачені послуги з виготовлення техзвіту та оформлення Державного акту на постійне землекористування у розмірі 19998,03грн.
29 квітня 2009р. Луганському обласному центру зайнятості були видані акти на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ № 171020 та № 171021.
Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.2009р. у справі № 16/112н рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт)»визнано незаконним та скасовано.
Постановами Луганського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. та Вищого господарського суду України від 07.06.2010р. вказане рішення господарського суду Луганської області залишено без змін.
Враховуючи те, що рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 48/26 прийнято на підставі рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19, яке визнано незаконним та скасовано, Луганський обласний центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду.
Виходячи з приписів ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що обрані Луганським обласним центром зайнятості способи захисту (визнання незаконним та скасування рішення, а також стягнення матеріальної шкоди) відповідають вимогам закону.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 16/112н було встановлено, що в результаті неправомірних дій по відношенню до звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Євросервіс-Луганськ»і в результаті непрофесійного ставлення до своїх обов'язків по розпорядженню землею у місті, у зв'язку з невиконанням вимог Закону (ст.ст.142-144 Конституції України, ст.12 Земельного кодексу України, ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Луганська міська рада постановила оскаржувані рішення, якими надала прибудинкову територію дома (територію місця відпочинку мешканців дома) під забудову обласному центру зайнятості та для розміщення обласному художньому музею.
Оскільки рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19 порушує права мешканців будинку № 4 по вул.Шевченка Т.Г. у м.Луганську і постановлене при недотриманні міською радою своїх обов'язків і вимог закону щодо розпорядження землями на території м.Луганська, воно було скасоване.
Із матеріалів справи вбачається, що проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1300га за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) був виконаний на замовлення Луганського обласного центра зайнятості відповідно до рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19, яке стало підставою для прийняття Луганською міською радою рішення від 26.02.2009р. № 48/26.
Таким чином, враховуючи приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України та ст.123 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимог Луганського обласного центру зайнятості про визнання неправомірним та скасування рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 48/26 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11)».
Твердження скаржника, що скасування та визнання незаконним рішення Луганської міської ради від 30.07.2008р. № 37/19 не передує відміні (скасуванню) рішення від 26.02.2009р. № 48/26 та державних актів на право постійного користування, а рішення Луганської міської ради від 26.02.2009р. № 48/26 є діючим, оскільки Луганською міською радою не скасовувалось, колегією суддів не приймається до уваги, зважаючи на те, що, згідно приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у міської ради відсутні повноваження щодо скасування прийнятого нею рішення, а саме законність та правомірність цього рішення є предметом розгляду по даній справі, про що суд першої інстанції зазначав у своєму рішенні.
Посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом безпідставно задоволені вимоги Луганського обласного центру зайнятості щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 51128,22грн., судовою колегією апеляційного суду не приймаються до уваги, оскільки спростовуються наступним:
Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереис.
Згідно ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені в статті 1166 Цивільного кодексу України.
Водночас, згідно приписів статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відмову від загальної норми ст.1166 та ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).
Аналогічної думки дотримується й Вищий господарський суд України в постановах від 08.11.2011р. у справі № 11/946 та від 08.10.2011р. у справі № 15-09/2816.
В статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування -за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, місцевим господарським судом вірно визначено, що саме прийняття Луганською міською радою неправомірних рішень від 30.07.2008р. № 37/19 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт)»та від 26.02.2009р. № 48/26 «Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С (біля будинку № 11)»спричинило завдання Луганському обласному центру зайнятості матеріальної шкоди.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджений факт завдання шкоди Луганському обласному центру зайнятості в розмірі 51128грн. 22коп., яка складається з комплексного вивчення та підготовки проекту висновку держсанепідемстанції, погодження червоних ліній земельної ділянки під розміщення будівлі, обстеження земельної ділянки, авансу за розробку проекту відводу земельної ділянки, розробку проекту відводу земельної ділянки, авансу за виготовлення техзвіту та оформлення Державного акту на постійне землекористування, виготовлення техзвіту та оформлення Державного акту на постійне землекористування, оскільки вказані дії вчинені Луганським обласним центром зайнятості на виконання п.2 рішення Луганської міської ради № 37/19 від 30.07.2008р. та п.3 рішення Луганської міської ради № 48/26 від 26.02.2009р.
До матеріалів справи долучені докази (а.с.29-35), що підтверджують фактичне понесення Луганським обласним центром зайнятості вищевказаних витрат.
Отже, зважаючи на доведеність протиправної дій Луганської міської ради при прийнятті неправомірного рішення, розміру завданої Луганському обласному центру зайнятості шкоди, причинного зв'язку між протиправними діями та шкодою, як того передбачає ст.1173 Цивільного кодексу України, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Луганської міської ради шкоди в розмірі 51128грн. 22коп. колегія суддів апеляційного суду визнає обґрунтованим.
Суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні з Луганської міської ради матеріальної шкоди в сумі 8893грн. 57коп., яка складається з витрат по утриманню Луганським обласним центром зайнятості земельної ділянки, а саме сплаті земельного податку, оскільки на день прийняття оспорюваного судового рішення у даній справі Державні акти на право постійного користування земельними ділянками від 29.04.2009р. серії ЯЯ № 171020 та № 171021 (а.с.25-26) є чинними та не скасовані. Отже Луганський обласний центр зайнятості є фактичним користувачем вищезазначеної земельної ділянки, а тому у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для стягнення вказаних витрат.
Що стосується вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6000грн. 00коп., яка складається з експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0120га та експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1180га, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до ч.2 ст.201 Земельного кодексу України, залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.
В ст.1 Закону України «Про оцінку земель»надано визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та експертної оцінки.
Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель»визначає випадки проведення нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, експертна грошова оцінка проводиться у разі відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України. У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
Частиною 3 стаття 15 цього Закону передбачено, що підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що експертні грошові оцінки земельних ділянок, які були проведені Луганським обласним центром зайнятості, є наслідком отримання вищезазначених актів на постійне користування земельними ділянками і ніяким чином не пов'язані з прийняттям Луганською міською радою рішення від 26.02.2009р. № 48/26, а тому правомірно відмовив в цій частині вимог.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Луганської області від 20.04.2012р. у справі № 19н/5014/439/2012 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 20.04.2012р. у справі № 19н/5014/439/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Луганської міської ради, м.Луганськ -залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 20.04.2012р. у справі № 19н/5014/439/2012 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: Н.В.Будко
І.В.Москальова
Повний текст постанови підписаний 05.06.2012р.
Надруковано 5 примірників:
1 -позивачу
1 -відповідачу (скаржнику)
1 -у справу
1 -ГСЛО
1 -ДАГС