29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2012 р.Справа № 11/5025/597/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали справи
За позовом публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький
до державного навчального закладу „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг м. Хмельницький
про стягнення 200031,40 грн., з яких 193442,53 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 5312,87 грн. - пені, 515,96 грн. -інфляційних втрат, 1048,04 грн. - 3% річних
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №3827 від 29.12.2011р.
відповідача: ОСОБА_2 за дов.№ 381 від 31.05.2012 року,
ОСОБА_3 за дов.№ 380 від 31.05.2012 року
Суть спору:
Позивач публічне акціонерне товариство „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький звернувся до господарського суду Хмельницької області до державного навчального закладу „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг м. Хмельницький про стягнення 209982,48 грн., з яких 203105,61 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 5312,87 грн. -пені за прострочку виконання грошових зобов'язань, 515,96 грн. -інфляційних втрат та 1048,04 грн. - 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається не неналежне виконання умов укладеного договору № 690 від21.10.2019р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності щодо оплати використаної електричної енергії.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.
Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують викладені в ньому доводи.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався щодо подання письмового відзиву на позов не подав, проте в судовому засіданні 6 червня 2012 року після оголошеної перерви повноважні представники позов визнали, надали докази часткового погашення суми боргу, та підтримали подане письмове клопотання про відстрочку виконання судового рішення суду на 6 місяців через важкий фінансовий стан учбового закладу через неналежне фінансування з боку держави.
Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд
встановив:
21 жовтня 2009р. між відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Хмельницькобленерго" (яке на даний час іменується публічне акціонерне товариство „Хмельницькобленерго") в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький (постачальник) та державним навчальним закладом „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг м. Хмельницький (споживач) укладено договір № 690 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 573,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п.п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 даного договору.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку „Перелік місць установки розрахункових електролічильників". Обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 „Порядок розрахунків".
Як вбачається з умов додатку №10 до договору „Порядок розрахунків" споживач зобов'язався самостійно здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 02 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 10 числа розрахункового періоду 60% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду
Підпунктом 4.2.1., пункту 4.2. договору сторони передбачили відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, а саме: споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 9.4. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав відповідачу електроенергію, зокрема, за період з 1 січня 2012 року по 30 квітня 2012 року відповідачем спожито електроенергію загалом на суму 419444,12 грн., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками-фактурами № 690 від 16.01.2012р.р. на суму 97015,87 грн., від 14.02.2012р. на суму 114686,68 грн., від 15.03.2012р. на суму 121973,05 грн. та від 13.04.2012р. на суму 85768,52 грн.
Відповідач умов договору належним чином не виконав, зокрема, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за використану електричну енергію за період січень - квітень 2012 року в сумі 203105,61 грн.
На момент прийняття рішення відповідачем частково сплачена сума боргу - 9663,08 грн. У зв'язку з чим позивачем подана заява про зменшення позовних вимог, яка судом розглянута і прийнята, про що винесена відповідна ухвала.
Решта сума боргу 193442,53 відповідачем залишена без оплати.
Також за прострочення грошових зобов'язань позивачем нараховано 5312,87 грн. - пені, 515,96 грн. -інфляційних втрат, 1048,04 грн. - 3% річних.
Дослідивши зібрані у справі докази оцінивши їх в сукупності судом приймається до уваги наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору № 690 від 21.10.2009р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію, а відповідач - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електроенергії.
Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як передбачено п. 9.4. договір № 690 від 21.10.2009р., який набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Тобто, в даному випадку, договір № 690 від 21.10.2010р. пролонговувався на кожний наступний рік.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи рапортів про відпуск електроенергії та виставлених рахунків-фактур, зазначено кількість спожитої електроенергії за період січень -квітень 2012 року та її вартість.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору № 690 від 21.10.2009р., поставивши відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача в повному об'ємі який був погоджений сторонами.
Проте відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати використаної електричної енергії за вказаний вище період.
Отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем за період січень - квітень 2012 року виникла заборгованість на загальну суму 203105,61 грн.
Проте в ході розгляду справи відповідачем в добровільному порядку частково сплачено суму боргу 9663,08 грн., в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині припинено, про що судом винесена відповідна ухвала.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 193442,53 грн. боргу за спожиту електричну енергію є правомірною.
Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 25.01.2012р. по 31.12.2012р. становить 5312,38 грн., інфляційні втрати - 515,96 грн. (за період березень - квітень 2012 року), а 3% річних - 1048,04 грн. (за період з 25.01.2012р. по 30.04.2012р.).
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту підпункту 4.2.1., пункту 4.2. договору № 690 від 21.10.2009р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за електричну енергію у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що пеня в сумі 5312 грн. нарахована правомірно в межах максимального строку і підлягає задоволенню.
Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними та вважає, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 515,96 грн. -інфляційних втрат (за період березень-квітень 2012 року) та 1048,04 грн. - 3% річних (за період з 25.01.2012р. по 30.04.2012р.).
З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Господарський суд розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру пені заявленого до стягнення та про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців через важкий фінансовий стан дійшов до висновку про задоволення зазначеного клопотання частково з огляду на таке.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з пояснень повноважних представників відповідача та поданих на його обґрунтування доказів, заборгованість останнім визнається повністю та вживаються заходи щодо добровільного врегулювання спору, зокрема отримання коштів з бюджету на фінансування заборгованості за спожиту електроенергію. Значну заборгованість за спожиту електроенергію пояснюють тим, що опалення навчального закладу та гуртожитку для проживання учнів здійснюється від опалювальних електрокотлів. Керівництвом закладу неодноразово надсилались запити до управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, міністерства освіти і науки молоді та спорту України про виділення коштів за спожиту електроенергію.
Отже, на думку відповідача, негайне виконання рішення суду призведе блокування рахунків навчального закладу. Затримки виплати заробітної плати викладачам та іншим працівникам закладу стипендій учням.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем вживаються заходи щодо добровільного врегулювання спору, суд користуючись правом визначеним в п.3 ч.1 ст.83 ГПК України враховуючи клопотання відповідача та подані на його обґрунтування докази, вважає за можливе, як виняток, зменшити розмір нарахованої до стягнення пені до 500 грн. та відстрочити виконання рішення до початку навчального року - 1 вересня 2012 року.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", СУД
Позов публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до державного навчального закладу „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг м. Хмельницький про стягнення 200031,40 грн., з яких 193442,53 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 5312,87 грн. - пені, 515,96 грн. -інфляційних втрат, 1048,04 грн. - 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з державного навчального закладу „Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг (м. Хмельницький; код ЄДРПОУ 22764703) на користь публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2; код ЄДРПОУ 22764703) 193442,53 грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста сорок дві гривні 53 коп.) - заборгованості за спожиту електричну енергію, 500 грн. (п'ятсот гривень ) - пені, 515,96 грн. (п'ятсот п'ятнадцять гривень 96 коп.) -інфляційних втрат, 1048,04 грн. (одна тисяча сорок вісім гривень 04 коп.) - 3% річних та 4006,39 грн. (чотири тисячі шість гривень 39 коп.) -витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В стягненні пені в сумі 4812,87 відмовити.
Повний текст рішення складено відповідно до ст. 85 ГПК України складено 11 червня 2012 року.
Суддя Д.І. Радченя
Віддрук. 3 прим:
1 -до справи;
2 -позивачу (за заявою);
3 - відповідачу (за заявою).