79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.05.12 Справа№ 5015/1295/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора", Миколаївська обл., Жовтневий район, с.Миколаївське
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів
про: стягнення 14 495,48 грн.
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність № 10-05-2575 від 21.12.2011 року)
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 29.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сандора" (Миколаївська обл., Жовтневий район, с.Миколаївське) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення 14495,48 грн., з яких: 9591,30 грн. -вартість орендованого обладнання, 4795,65 грн. -штраф, 70,16 грн.- 3% річних, 38,37 грн.- інфляційні нарахування.
Позовні вимоги обгрунтовуються порушенням відповідачем умов договору оренди торгового обладнання №003838л від 06.05.2011 р.в частині дотримання правил технічної експлуатації, транспортування та зберігання обладнання.
Ухвалою суду від 02.04.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2012 р.
Розгля справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
Представник позивача в судові засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та письмовому обгрунтуванні позовних вимог (вх. №11880/12 від 29.05.2012 р.).
Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.
Ухвали суду надсилались відповідачу на адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявна в матеріалах справи), однак поштовим відділенням повернуто до суду поштовий конверт з написом „по закінченню терміну зберігання".
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сандора"(орендодавець) та приватний підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди торгового обладнання №003838л від 06 травня 2011 року (надалі-договір).
Відповідно до п.1.1 даного договору, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування обладнання, з рекламним маркуванням та графічним відображенням продукції торгових марок (ТМ), які належать орендодавцю, а також торгових марок, які входять у групу продуктів, які дозволені для продажу орендодавцю, тобто пристрої які мають ідентифікацію та відображені у додатку №1, в подальшому іменоване „Обладнання".
Відповідно до п. 6.1 договору, строк оренди: складає один календарний рік. У випадку, коли за місяць до закінчення строку його дії ні одна зі сторін не заявить про наміри припинити договір або переукласти його на інших умовах, договір автоматично пролонгується на один рік, на тих самих умовах.
Згідно п.7.1 договору, за користуванням орендованим торговим обладнанням орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 5 (п'ять) грн., у тому числі ПДВ, за кожну одиницю обладнання за рік, згідно рахунків, які виставляються орендодавцем. Орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.(п.7.2. даного договору).
Згідно з пунктами 3.1.,3.2. вказаного договору, передача обладнання в оренду орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.Під час передачі в оренду стан обладнання перевіряється представниками сторін. Після підписання акту приймання -передачі, обладнання вважається прийнятим орендарем. Пунктом 3.3. договору оренди встановлено, що з моменту передачі обладнання орендарю і підписання акту приймання-передачі орендар набуває право користування обладнанням та несе зобов'язання, передбачені умовами договору.
Згідно акту прийому - передачі обладнання від 10.05.2011 р., орендодавець передав, а орендар прийняв наступне обладнання: холодильна шафа однодверна Klimasan S650 SC Street вартістю 8861,30 грн., антивандал Klimasan S650 SC „Pepsi" вартістю 730,00 грн. (копія акту прийому -передачі міститься в матерілах справи).
Відповідно до п.5.1. договору оренди торгового обладнання, орендар зобов'язаний дозволяти торговому представнику та мерчендайзеру орендодавця в будь-який час роботи торгової точки самостійно контролювати дотримання орендарем умов цільового використання обладнання.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що про кожне виявлене порушення орендарем правил експлуатації або нецільового використання ним обладнання, у т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, крім передбаченої розділом 2 цього договору, невиконання правил мерчандайзингу, а також простою обладнання з вини орендаря, представник орендодавця складає акт довільної форми, який підписується представником орендаря, відповідальним за використання обладнання.
17.05.2011 р. техніком ТОВ „Ю БІ СІ Сервіс" на підставі договору №403 від 01.12.2010 р. на післягарантійне обслуговування та заявки ТзОВ „Сандора" від 16.05.2011 р. проведено діагностику орендованого холодильного обладнання ФОП ОСОБА_1 (копії договору №403 від 01.12.2010 р. та наряду -замовлення від 17.05.2011 р. долучені до матеріалів справи).
Як вбачається з наряду -замовлення від 17.05.2011 р., підписаного техніком та приватним підприємцем ОСОБА_1, виявлено технічні несправності орендованого обладнання.
Згідно з пунктом 8.4. договору оренди, у випадку порушення орендарем умов договору орендодавець має право достроково розірвати договір.Пунктом 9.4. вказаного договору встановлено, що у випадку невиконання технічних умов експлуатації чи зберігання, орендар зобов'язаний повернути обладнання орендодавцю.
Пунктом 6.2. договору встановлено право орендодавця в односторонньому порядку розірвати зазначений договір за умовами повідомлення орендаря про це за п'ять календарних днів до фактичної дати розірвання договору.
Згідно з пунктом 5.3. договору оренди, орендатор зобов'язаний повернути орендоване обладнання у випадку розірвання (припинення) цього договору або договору поставки, укладеного між сторонами за цим договором.
24.11.2011 року боржнику була надіслана вимога №24-11/2011 з повідомленням про розірвання договору оренди торгового обладнання з 25.12.2011 року та з проханням повернути холодильне обладнання або відшкодувати його вартість у випадку неможливості його повернення.
У п. 8.5. договору вказано, що несвоєчасне повернення обладнання у зазначений орендодавцем строк або в строк зазначений в п.9.2. орендар сплачує орендодацю штраф у розмірі 50% від вартості неповернутого обладнання, вказаної в підписаних актах приймання-передачі до цього договору. Сплата штрафу не звільняє орендаря від обов'язку повернути обладнання орендодавцю.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що повернення обладнання від орендаря до орендодавця відбувається на підставі акта повернення.
На час розгляду спору орендоване холодильне обладнання орендарем орендодавцю не повернуто.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
У відповідності до ст.ст. 772, 773 ЦК України, наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов договору оренди торгового обладнання №003838л від 06 травня 2011 року в частині його цільового використання, що було підставою для розірвання договору.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф. (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи те, що орендоване обладнання у визначений надісланою позивачем вимогою строк (до 25 грудня 2011 р.) відповідачем не повернуто, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4795,65 - 50 % від вартості неповернутого обладнання (п. 8.5 договору) є підставною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позовна вимога про стягнення з відповідача 9591,30 грн. вартості орендованого обладнання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 5.9 договору обумовлено, що у випадку втрати обладнання орендар зобов'язаний повністю відшкодувати орендодавцю компенсаційну вартість втраченого обладнання, вказану в додатках до цього договору, в строк не пізніше 10 (десяти) днів з дати отримання відповідної вимоги та рахунку орендодавця. У випадку пошкодження обладнання -повністю відшкодувати орендодавцю вартість відновлення (ремонту) обладнання, виходячи з вартості обладнання з урахуванням нормального зносу, в строк не пізніше 10 (десяти) днів з дати отримання відповідної вимоги та рахунку орендодавця.
В матеріалах справи відсутні докази втрати орендарем орендованого обладнання. З наряду -замовлення від 17.05.2011 р. вбачається пошкодження обладнання, а не його втрата. Залишення відповідачем вимоги позивача про повернення орендованого обладнання без відповіді та виконання також не є доказом його втрати.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними та не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого обладнання не є простроченням виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Частковому відшкодуванню відповідачем позивачу підлягають витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, а саме: в сумі 479,5 грн., враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До матеріалів справи долучено підтверджуючі документи, які засвідчують факт надання адвокатом правової допомоги при підготовці матеріалів та ведення справи в суді, а також їх оплату відповідачем (копія договору №1/2012 від 01.02.2012 р. про надання адвокатських послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1197, копія виписки з банківського рахунку).
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 759, 762, 772, 773 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 216, 218, 230-231, 285, 286 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора" (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Миколаївське, ідентифікаційний код 22430008) 4795,65 грн. штрафу, 532,48 грн. судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 05.06.2012 р.
Суддя Король М.Р.