ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/214 28.05.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас -Центр»
До Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
Реєстратор ДП «Інформаційний центр»
Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
Про визнання договору недійсним
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.01.2012
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
від третьої особи 3: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамас -Центр»(далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(далі -відповідач); треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Реєстратор ДП «Інформаційний центр» про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що спірний договір № MG -1/158/08 від 11.06.2008р. не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 22.08.2011р. порушено провадження у справі № 1/214 та призначено розгляд на 09.09.2011 р.
05.09.2011 третя особа 2 надала пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без участі її представника.
09.09.2011 позивач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, представник позивача у судове засідання 09.09.2011р. не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, заявив клопотання про об'єднання двох справ в одне провадження.
Суд відмовив у задоволенні даного клопотання.
Представник відповідача заявив клопотання про прийняття зустрічних позовних вимог.
Суд відхилив дане клопотання та роз'яснив представнику відповідача про правила подачі зустрічної позовної заяви на підставі чинного законодавства України.
Представник третьої особи 1 проти позову заперечив, надав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження та клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи 2 у судове засідання не з'явився.
Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 26.09.11.
26.09.2011 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про витребування додаткових доказів у справі та про призначення техніко-будівельної експертизи та зустрічну позовну заяву.
26.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимог у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, підтримав свої клопотання подані до канцелярії суду до початку судового засідання.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Суд задовольнив клопотання про витребування доказів, а розгляд клопотання про призначення судової експертизи відклав , оскільки відповідачем не було повідомлено суд про сторону, яка сплатить вартість зазначеної експертизи.
Суд відклав розгляд справи на 21.10.2011 та залучив до участі у справі за власною ініціативою Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
21.10.2011 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, відмовився від клопотання про проведення експертизи.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.
Суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та відклав розгляд справи на 11.11.2011 для витребування додаткових доказів у справі.
10.11.2011 позивач подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
11.11.2011 представник позивача підтримав своє клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, Вимог ухвали суду від 21.10.2011р. не виконав.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 14.11.2011р.
14.11.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав своє клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, надав гарантійного листа про підтвердження оплати даної експертизи.
Представник відповідача проти проведення будівельної-технічної експертизи заперечив.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Суд задовольнив клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі (ухвала від 14.11.2011р.).
Витрати по проведенню експертизи судом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамас -Центр», з чим останній погодився.
12.04.2012р. справу № 1/214 повернуто до суду, оскільки позивачем не були виконані вимоги ухвали суду від 14.11.2011 та не забезпечено всіх умов для проведення експертизи.
Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою суду від 17.04.2012 суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 04.05.2012р.
04.05.2012 судове засідання не відбулось, у зв'язку з відпусткою судді Мельника В.І., тому розгляд справи було відкладено на 14.05.2012р.
14.05.2012 представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду від 17.04.2012р. не виконав.
Представник відповідача у судовому засіданні надав свої пояснення щодо призначеної експертизи.
Представники третіх осіб у судове засідання не з"явились.
Суд відклав розгляд справи на 28.05.2012
28.05.2012 позивач подав до канцелярії суду клопотання про скерування справи до КНДІ судових експертиз.
28.05.2012 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про скерування справи до КНДІ судових експертиз.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про скерування справи до КНДІ судових експертиз та дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно в якості забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 158/08, укладеним 11.06.2008 року між позивачем та відповідачем.
Відповідно до Договору іпотеки позивач передав в іпотеку дві нежилі будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, зокрема будівлю содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м.
Пунктом 1.6. Договору іпотеки сторони погодили, що іпотека розповсюджується на всі приналежності Предмету іпотеки та на всі невід 'ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладення Договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього Договору всілякого роду поліпшення, реконструкиійні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом Договору - Предметом іпотеки) - і не потребують внесення змін до Договору.
У позові позивач посилався на те, що вказаний пункт договору не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з того, що визначена п. 1.6. Договору іпотеки умова щодо того, що всі зроблені іпотекодавцем в період дії Договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом Договору. На думку позивача, предмет іпотеки суперечить положенням ст.ст. 5 та 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки предметом іпотеки не може бути нерухоме майно, яке на момент укладення відповідного іпотечного договору не можна ідентифікувати, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення прав, що ґрунтуються на договорі іпотеки, щодо майна, яке може бути створено в майбутньому, внаслідок чого, на думку позивача, п. 1.6. Договору іпотеки є таким, що суперечить законодавству, а тому в розумінні ст. 203 ЦК України має бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Суд вважає, що вимога останнього не є достатньо обґрунтованою, а тому, не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, згідно п. 1.6 договору іпотеки, іпотека розповсюджується на всі приналежності Предмету іпотеки та на всі невід'ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладання Договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені Іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки, тощо, автоматично стають предметом іпотеки та не потребують внесення змін до Договору.
В даному випадку слід зазначити також, що опис предмету іпотеки міститься в п. 1.1 Договору іпотеки (а не в п.1.6.), який чітко відповідав тим параметрам нерухомого майна, які існували на момент укладення договору (зазначені в правовстановлюючих документах та витягу з БТІ).
Отже, на момент укладення договору іпотеки сторонами було дотримано всіх необхідних умов, передбачених чинним законодавством для його чинності.
Під час розгляду справи по суті спору, позивачем було заявлено клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, оскільки, як стверджував позивач, приміщення яке передавалось в іпотеку, на час розгляду справи не існує. Суд задовольнив вказане клопотання, та поставив перед КНДІ судових експертиз ряд питань, згідно яких інститут мав з'ясувати чи підлягали реконструкції та перебудові спірні приміщення. Справу № 1/214 було скеровано до КНДІ судових експертиз.
Всі вимоги експерта, його повідомлення та листи інституту суд пересилав позивачу.
12.04.2012 КНДІСЕ надіслав на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку (а.с. 21-23 том ІІ) по тій причині, що на час проведення обстеження не забезпечено прибуття експерта, присутність уповноважених представників сторін, безперешкодний доступ до будівель в м.Києві по вул. Магнітогорській 1 (будівлі під літ «ХХVII»та літ. «ХХVIIІ»), додаткові документи в повному обсязі згідно клопотання експерта від 08.12.2011р., у встановлений законодавством термін, не надійшли.
28.05.2012р., новий представник позивача подав клопотання про повторне направлення справи до КНДІСЕ для проведення будівельно-технічного експертизи, мотивуючи тим, що позивач сплатив вартість експертизи у повному обсязі, надав усі документи, які вимагались у клопотання експерта, забезпечив прибуття експерта для проведення обстеження. Позивач також доводить до відома суду, що твердження експерта про неможливість надання висновку не відповідає дійсності.
Вказані мотиви були досліджені у судовому засіданні 28.05.2012р. в якому з'ясувалось, що представник позивача не може надати жодних доказів в підтвердження наявності заявлених ним обставин.
Також позивачем заявлялись вимоги, щодо припинення зобов"язання за договором іпотеки, на підставі того, що позивач вважає, що зобов'язання за договором іпотеки є припиненим, оскільки передане в іпотеку нерухоме майно, зокрема, будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м. на даний час не існують.
Позивач доводить, що в результаті проведеної переробки складу (літера XXVIII) загальна площа якого на момент укладення Договору іпотеки становила 724.10 кв.м. було створено нову будівлю, яка на даний час є чотириповерховою будівлею (четвертий поверх мансардний) загальною площею 1418,10 кв.м.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на те, що будівлі складу та содової станції під час переробки не зазнали змін, а були взагалі знищені і невідновлені порівняно з первісним станом, в результаті чого було створено нові будівлі з іншими техніко-економічними, якісними характеристиками та частково зміненим функціональним призначенням (створені офісно-складські приміщення), тобто, створено нові об'єкти нерухомого майна (нові речі).
Суд заслухавши пояснення позивача та інших представників сторін дійшов висновку про те, що вказана вимога також не підлягає задоволенню, виходячи з слідуючого.
У відповідності до ч. 2 ст. 349 ЦК України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Згідно п.п. 6.4, 6.5. Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно зазначено, що розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі знищення об'єкта щодо якого проведено державну реєстрацію прав. У разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав, власник (власники ) подає (ють) реєстратору БТІ заяву про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи за формою, визначеною в тимчасовому положенні. До заяви про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи додаються матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення такого об'єкта, та у разі знищення нерухомого майна - правовстановлювальні документи (за наявності), які підлягають анулюванню у порядку, установленому Положенням.
Таким чином, належним доказом знищення нерухомого майна може бути інформаційна довідка чи витяг відповідного БТІ по місцю реєстрації нерухомого майна про знищення такого майна.
Відповідно до технічного паспорту від 31.12.2008 року, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно зазначено, що була проведена реконструкція в приміщеннях, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1.
Згідно додатку Б до ДБН А 2.2-3-2004, затверджених наказом Держкомбуду від 20.01.2004 року реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів цивільного та виробничого визначення пов'язана з поліпшенням та експлуатаційних показників нерухомого майна.
Згідно рішення Київради «Про забудову м. Києва»від 27.01.2005 року за № 11/2587 під переплануванням /переобладнанням нежитлових приміщень розуміється проведення ремонтно- будівельних робіт, що проводяться зі зміною фізичних параметрів приміщення з метою поліпшення його експлуатаційних показників.
Таким чином перепланування та/або реконструкція проводиться з метою покращення функціональних характеристик існуючого нерухомого майна, а тому новий об'єкт внаслідок реконструкції не створюється, а тільки покращуються його кількісні та якісні характеристики.
Враховуючи вищезазначене, в даному випадку відсутні підстави вважати предмет іпотеки знищеним.
Крім того, пунктом 2.4.1. Договору іпотеки передбачене зобов'язання Позивача не порушувати прав Відповідача, що надані йому Законом України «Про іпотеку».
В пункті 2.4.9. зазначено зобов'язання позивача, як іпотекодавця, не здійснювати будь - яке перепланування та/або реконструкцію предмета іпотеки без попередньої отриманої на те згоди Відповідача.
Дана норма передбачена і Законом України «Про іпотеку», а саме ч. 3 ст. 9 вказаного закону встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки.
Враховуючи вищезазначене, поліпшення або зміна чи реконструкція предмету іпотеки повинна бути попередньо узгоджена з Відповідачем. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач звертався з такими листами-повідомленнями до відповідача.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Протягом всього розгляду справи, суд створював позивачу та іншим сторонам і особам, які брали участь у даній справі всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та задовольнив практично усі клопотання позивача. Тим самим суд виконав одну із засад судочинства -змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів.
Проте, в порушення конституційної норми позивач, як сторона судового процесу, не довів перед судом переконливість своїх доказів, тим більше, що вони фактично не були пред'явлені у судові засідання.
Отже, позивачем не були надані суду належні, в розумінні Розділу V ГПК України, докази в обґрунтування позову.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є документально не підтвердженими та такими, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Мельник В.І.
(Дата складання повного тексту рішення: 06.06.2012)