ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-57/5987-2012 29.05.12
За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський"
про зобов'язання здійснити перерахунок розміру заборгованості
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 (Дов.)
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 29.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач -Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача -Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" про зобов'язання здійснити перерахунок розміру заборгованості за договором оренди нерухомого майна №180 від 18.12.2007р. за період з 18.12.2007 року по 28.10.2010 року, з урахуванням звільнення від сплати за період з 18.12.2007 року з 28.10.2010 року.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем неправомірно нараховуються кошти за договором оренди нерухомого майна №180 від 18.12.2007р. за період з 18.12.2007 року по 28.10.2010 року, які вимагає сплатити відповідач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/5987-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2012р.
29.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні представника відповідача.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.
Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 29.05.2012р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
18.12.2007р. між позивачем -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та відповідачем -Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" (орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого майна № 180, відповідно до умов якого, відповідач, на підставі рішення №129 від 25.06.2007р. та виданого у встановленому порядку розпорядження №570-Р від 05.12.2007р. Дніпровської районної у м. Києві ради, передає в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 314,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
18.12.2007р. згідно з Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, відповідач передав, а позивач прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 314,90 кв.м.
Відповідно до п. 7.1. Договору сторонами визначено строк дії договору до 16.12.2010р.
Позивач зазначає, що у період з 18.12.2007 року по 28.10.2010 року він не мав змоги користуватись орендованим приміщенням, у зв'язку з відмовою Колективного підприємства "Райдужний" -попереднього орендаря звільнити приміщення. В підтвердження вказаних обставин позивач посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2008 року по справі №30/5 за первісним позовом Колективного підприємства "Райдужний" до Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" до Колективного підприємства "Райдужний" про виселення з нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, матеріали виконавчого провадження ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2009р. з примусового виконання наказу №30/5 від 20.01.2009р., Акт державного виконавця від 02.04.2009р.), довіреність, виданою Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" від 04.10.2010р., якою уповноважено здійснювати заходи юридичного характеру з питань звільнення приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що ним отримано лист-вимогу (вих. №01-65/1381 від 29.11.2011р.) відповідача -КП "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" про сплату заборгованості за Договором оренди нежилого приміщення № 180 від 18.12.2007 року за період з 18.12.2007 року по 28.10.2010 року.
Позивач на адресу відповідача, у зв'язку з не згодою з нарахуванням заборгованості здійсненою відповідачем, направив заяву про перерахунок заборгованості.
Листом від 19.01.2012року (вих. №01-66/153) КП "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку заборгованості за орендними платежами за Договором оренди нерухомого майна № 180від 18.12.2007р.
Позивач стверджує, що у зв'язку із неможливістю використання орендованого приміщення через обставини, які не залежать від позивача, останній, має право на звільнення від сплати орендної плати за весь час дії таких обставин, а саме з 18.12.2007 року до 28.10.2010 року, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання Комунальне підприємство "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" здійснити перерахунок розміру заборгованості за договором оренди нерухомого майна №180 від 18.12.2007р. за період з 18.12.2007 року по 28.10.2010 року, з урахуванням звільнення від сплати за період з 18.12.2007 року з 28.10.2010 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Як визначено ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин, як різновид юридичних фактів, характеризується, тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тобто на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як зобов'язання здійснити перерахунок розміру заборгованості.
Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову.
Відповідно до Листа Вищого господарського суду України № 01-8/2229 від 25.11.2005р. "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732.
Суд, звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися до вимогою про вирішення спору про право цивільне, обравши спосіб захисту цивільних прав та інтересів визначений у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 07.06.2012р.
Суддя Гулевець О.В.