83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.10.06 р. Справа № 20/310
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк
до відповідача Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, с.Мелекіне
про стягнення 5897,54 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Литвиненко Р.С. - за довіреністю
від відповідача не з'явився
До господарського суду Донецької області звернулося Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк, із позовом до Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, с.Мелекіне, про стягнення 5897,54 грн. за договором на виконання робіт по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне від 2.08.2005р., з яких 4487,07 грн. - сума заборгованості, 205,19 грн. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, 91,76 грн. - 3% річних, 1113,52 грн. - пеня.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на виконання робіт по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне від 02.08.2005р.; акти приймання виконаних підрядних робіт; рахунки; платіжні доручення; акт звірки взаємних розрахунків.
Відповідач до судового засідання не з'явився, але надав суду пояснення від 20.10.2006р., щодо позовних вимог, у яких суму заборгованості визнав частково - з нарахуванням проценту заборгованості не до серпня 2006р., а до квітня 2006р.
Позивач надав суду пояснення до позовної заяви від 30.10.2006р., у яких посилається на ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої пеня є неустойкою, яка нараховується у процентах від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто за весь період прострочення грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
02.08.2005р. між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Віктритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк (Підрядник), та Мелекінською сільською радою Першотравневого району Донецької області, с.Мелекіне (Замовник), був укладений договір на виконання робіт по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк.
Пунктом 4.2 договору, передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт. За роботи виконані з недоробками і дефектами виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацію, виплата провадиться після їх усунення.
Пунктом 12.2 договору, передбачено, що при простроченні платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку за збудований об'єкт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач належним чином виконав зобов'язання за договором, а саме, своїми силами і засобами виконав роботи по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, рахунками, платіжними дорученнями; актом звірки взаємних розрахунків.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 5897,54 грн., з яких 4487,07 грн. - сума заборгованості, 205,19 грн. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, 91,76 грн. - 3% річних, 1113,52 грн. - пеня.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі копіями договору на виконання робіт по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне від 02.08.2005р.; актів приймання виконаних підрядних робіт; рахунків; платіжних доручень; акту звірки взаємних розрахунків.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4487,07 грн. - суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Отже, зазначеною нормою строк нарахування пені обмежено 6 місяцями, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктом 12.2 договору № 3 від 02.08.05р. на виконання робіт по поточному ремонту вулиць в с.Мелекіне, укладеного сторонами по справі, передбачено, що пеня сплачується за кожний день прострочення платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку за збудований об'єкт, тобто період нарахування пені є невизначеним.
Позивач не обґрунтував посиланням на приписи закону можливість нарахування пені за період, що перевищує 6 місяців.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку слід застосувати правила нарахування пені, встановлені п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження періоду, за який нараховується пеня, 6-м строком.
Ствердження позивача, що зазначеним пунктом передбачено порядок застосування штрафних санкцій за порушення негрошових зобов»язань, а пунктом 4 ст. 232 Господарського кодексу України - за порушення грошових зобов»язань суд вважає помилковим, оскільки зазначене не витікає зі змісту п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а відсотки за неправомірне користування чужими коштами (п. 4 ст. 232 зазначеного кодексу) та штрафні санкції (п. 6 зазначеної статті), які за своєю правовою природою є різними поняттями, позивач ототожнює безпідставно.
Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У період з 10.08.05р. по 10.06.06р. зазначена ставка складала 9,5%.
За даних обставин нарахування позивачем пені в сумі 1113,52 грн. за період з 22.11.05р. по 27.07.06р. (248 днів) по 0,1% за кожний день прострочки є необґрунтованим, у зв»язку з чим, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково - в сумі 420,80 грн. за період з 22.11.05р. по 21.05.06р. (180 днів), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ 19% (0,0521% в день).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 205,19 грн. - суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, 420,80 грн. - пені, 91,76 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач до судового засідання не з'явився, доказів погашення зазначеної заборгованості на користь позивача суду не надав, обставини, викладені у позовній заяві не спростував.
Судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 625 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк, до Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, с.Мелекіне, - задовольнити частково.
Стягнути з Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області (87441, с.Мелекіне, Донецька область, вул. Гагарина, код ЄДРПОУ 04340460) на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83055, м.Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, поточний рахунок 26000005167100 в ДФ АБ «Брокбизнесбанк», МФО 335678, ЗКПО 32001618) 4487,07 грн. - суми заборгованості за надані послуги, 420,80 грн. - суму пені, 205,19 грн. - суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, 91,76 грн. - 3% річних, 90,02 грн. - витрат по сплаті державного мита, 104,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Повний текст рішення оголошено 30.10.06р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
Вик. Марченко Ю.О.