07 листопада 2006 р.
№ 2-19/10711-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю керівника сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Авангард» І. Харьковця, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Авангард» на рішення від 18-22 серпня 2005 року господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/10711 за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. С.М. Кірова до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Авангард» про стягнення 30 240 грн. 30 коп.,
У липні 2005 року сільськогосподарський виробничий кооператив ім. С.М. Кірова звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Авангард» про стягнення 30 240 грн. 39 коп. боргу за невиконання умов договору від 7 липня 2003 року та 2 585 грн. 73 коп. збитків за користування кредитними коштами банку.
Рішенням від 18-22 серпня 2005 року господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя В.Мокрушин), залишеним без змін постановою від 12 жовтня 2005 року Севастопольського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково: стягнуто 30 240 грн. 30 коп. з мотивів невиконання зобов'язання і в частині стягнення збитків позов залишено без розгляду з мотивів не подання стороною витребуваних судом матеріалів.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив “Авангард» просить рішення в даній справі скасувати з підстав незастосування і неправильного застосування господарськими судами статей 627, 628, 636 Цивільного кодексу України та статті 24 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте сільськогосподарський виробничий кооператив ім. С.М. Кірова право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і його представник в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 7 липня 2003 року сторони уклали договір-доручення № 2 на брокерське обслуговування, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання від імені та за рахунок позивача представляти його інтереси на Кримській товарній біржі та укласти біржовий контракт на продаж сільськогосподарської продукції.
На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачеві 30 240 грн. 30 коп. для придбання аміачної селітри, що підтверджується платіжним дорученням від 19 грудня 2003 року № 221. Водночас доказів про виконання доручення відповідач не надав.
Натомість, в порушення вимог статті 386 Цивільного кодексу Української РСР, відповідач від свого імені уклав з науково-виробничою фірмою “Нуміда» договір від 23 грудня 2003 року купівлі-продажу аміачної селітри.
Вирішуючи спір, господарські суди дійшли правильного висновку про застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки обов'язок відповідача повернути кошти продовжує існувати на даний час.
Виходячи з того, що на час розгляду справи відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27 травня 2005 року, господарськими судами вірно застосовані правила статей 525, 526 Цивільного кодексу України і обґрунтовано задовольнили позов в розмірі 30 240 грн. 30 коп.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям позивач не надав розрахунок суми збитків і за цих обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду в частині стягнення 2 585 грн. 73грн.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення від 18-22 серпня 2005 року господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 12 жовтня 2005 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-19/10711-2005 залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Авангард" без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій