10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"19" жовтня 2006 р. Справа № 19/5462
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О.
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Тютюнник С.В. - довіреність №187/102 від 18.08.2006 р.(брав участь в судовому засіданні 20.09.2006 р.),
Єнік Є.В. - довіреність №279/10 від 18.09.2006 р.,
від відповідача: Бешлега А.Ю. - доручення №779 від 11.04.2006 р.,
Горбань О.В. - довіреність №1600 від 05.09.2006 р.,
Супінський Г.В. - довіреність №2595 від 15.11.2005 р.,
Симчак З.В. - довіреність №1275 від 27.06.2006 р. (брав участь в судовому засіданні 20.09.2006 р.),
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від "10" травня 2006 р. у справі № 19/5462 (суддя Розізнана І.В.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький
про стягнення 7781743,33грн.
та за зустрічним позовом Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
про визнання недійсною угоди №06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002р.,
з перервою в судовому засіданні з 20.09.2006р. по 19.10.2006р.,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006р. у справі №19/5462 в первісному позові Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький про стягнення 7781743,33грн. відмовлено.
Зустрічний позов Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ про визнання недійсною угоди №06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002р. задоволено. Визнано недійсною угоду про розрахунки №06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002р. укладену між Дочірньою компанією "Газ України" та Орендним підприємством "Західна котельна". Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ на користь Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький 85грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду від 10.05.2006р. в частині відмови у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, а позовні вимоги ДК "Газ України" задовольнити в повному обсязі. При цьому, позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, а саме:
- висновок суду про те, що право підписання договорів і право підписання інших документів не є тотожним, є хибним та таким, що не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи. Угода про розрахунки була підписана уповноваженою на те особою, а тому безпосередньо створила правові наслідки для ОП "Західна котельна";
- суд не взяв до уваги той факт, що відповідач протягом розгляду справи надавав господарському суду суперечливі доводи, які в подальшому клопотанні про призначення експертизи визначив як підставу її проведення. Відповідно до висновків експертизи документально підтверджується заборгованість в сумі 2820090грн.;
- господарським судом не було надано оцінки тому факту, що під час проведення експертизи було встановлено, що заборгованість в розмірі 3430437грн. була підприємством списана та відображена в декларації, підтвердженням чого є довідка ДПІ у м.Хмельницькому. Проте, у довідці зазначено, що оподаткований прибуток нарахований тільки в сумі 1459192грн.;
- всупереч вимогам ст. 43 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення взяв до уваги докази лише однієї сторони - ОП "Західна котельна", тобто надав перевагу одних доказів над іншими.
Представник скаржника в засіданні суду підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні просили рішення господарського суду від 10.05.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - без задоволення. У відзиві відповідач посилається, зокрема, на те, що угода від імені боржника мала бути підписана директором ОП "Західна котельна" Бешлегою А.Ю., однак, фактично дану угоду підписав перший заступник директора Сікалюк В.М. без належних на те повноважень, який був відряджений у м.Київ для підписання угоди на постачання газу в опалювальному періоді. Дорученням від 04.01.2002р. Сікалюку В.М. надане право на підписання векселів, розрахунково-касових та інших документів від імені та в інтересах товариства. Із тексту вказаного доручення не вбачається право Сікалюка В.М. укладати від імені підприємства договори, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи, особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Сторонами не було надано суду доказів на підтвердження наступного схвалення ОП "Західна котельна" угоди про розрахунки №06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002р., а тому, спірна угода не відповідає вимогам закону. Щодо списання відповідачем заборгованості в розмірі 3430437грн. та відображення її в декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2002р. та того, що в довідці ДПІ вказано, що оподаткований прибуток нарахований в сумі 1459192грн., відповідач вказує наступне. В декларації про прибуток підприємства оподаткований прибуток визначається як різниця між сумою валових доходів та валових витрат (рядок 36 Декларації). Далі оподатковуваний прибуток, вказаний в рядку 36 Декларації, в сумі 2010756грн. зменшено на від'ємне значення об'єкту оподаткування, отриманого за результатами попереднього податкового кварталу і перенесеного на наступні податкові квартали в сумі 551521грн. (рядок 38 Декларації), і результат вказано в рядку 39 Декларації.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
23.12.1998р. між ДП "Торговий дім "Газ України" (постачальник) та ОП "Західна котельна" (покупець) було укладено договір №15/99/ТКЕ-1-239 на постачання природного газу. Згідно з п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язався передати покупцю природний газ власних ресурсів НАК "Нафтогаз України", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає покупцеві в 1999 році газ для забезпечення тепловою енергією населення, бюджетних установ та організацій в об'ємі 35,401 куб.м.
Відповідно до п. 4.2 договору № 15/99/ТКЕ-1-239 загальна сума даного договору складає 8177631грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано зобов'язання по поставці газу та виставлено відповідачу відповідні рахунки (а.с. 94-100).
Розділом 5 договору №15/99/ТКЕ-1-239 визначено порядок та умови проведення розрахунків. Так, згідно з п. 5.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості об'єму газу, що передається у місяці поставки газу, згідно з п. 2.1 даного договору до десятого числа наступного за звітним місяця.
Таким чином, відповідач повинен був проводити розрахунки в 1999 році за одержаний газ до десятого числа наступного місяця і завершити розрахунок 10 січня 2000 року.
Відповідач, в установлений договором строк, розрахунки за одержаний газ в повному обсязі з позивачем не провів.
Згідно з ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся з позовом про стягнення з ОП "Західна котельна" боргу та штрафних санкцій в Господарський суд Хмельницької області 13.10.2005р., про що свідчить поштовий конверт про направлення позовної заяви.
Таким чином, позивач звернувся з позовом про захист свого права з пропуском строку позовної давності.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
На час набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.), строк позовної давності вже був пропущений позивачем, тому положення ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Разом з тим, ЦК УРСР передбачена можливість відновлення процесуальних строків, у тому числі строку позовної давності. Так, згідно з ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Нормою ч. 1 ст. 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи за своєю ініціативою господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Оцінюючи обставини, пов'язані із пропуском позивачем строку позовної давності, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2002р. позивачем - ДК "Газ України", як правонаступником ДК "Торговий дім "Газ України" (кредитор) в особі Генерального директора Кисельова Олександра Володимировича підписана угода про розрахунки №06/02-1667 з ОП "Західна котельна" (боржник). Від імені боржника угода від 31.10.2002р. підписана іншою особою, ніж зазначено в тексті самої угоди (директор Бешлега А.Ю).
Згідно з письмовими поясненням Бешлеги А.Ю. угода про розрахунки від 31.10.2002р. підписана заступником директора ОП "Західна котельна" Сікалюком Валерієм Мусійовичем.
Пунктом 8.2 Статуту Орендного підприємства "Західна котельна" передбачено, що виший орган управління підприємства - загальні збори організації орендарів. Пункт 8.8 Статуту передбачає, що директор підприємства - голова ради організації орендарів, у тому числі, здійснює повсякденне керівництво підприємством, призначає заступників директора й головних спеціалістів і розподіляє між ними обов'язки, без доручення здійснює юридичні, фінансові та інші операції, виконує інші функції, які не суперечать Статуту, договору оренди й не віднесені до компетенції загальних зборів та ради організації орендарів.
Таким чином, угода про розрахунки мала бути підписана керівником підприємства Бешлегою А.Ю, або особою, уповноваженою на це керівником.
В матеріалах справи відсутнє доручення Сікалюку В.М., видане безпосередньо на підписання угоди про розрахунки 31.10.2002р.
Згідно з дорученням, виданим Сікалюку В.М. 04.01.2002р. №10-С, йому надано право підпису векселів, розрахунково-касових та інших документів від імені та в інтересах підприємства. Із зазначеного доручення не вбачається те, що Сікалюку В.М. було надано право підпису договорів.
Із посвідчення про відрядження №126, виданого першому заступнику директора ОП "Західна котельна" Сікалюку В.М., не вбачається, що метою відрядження є підписання угоди про розрахунки.
Таким чином, необхідно прийти до висновку, що підписуючи угоду про розрахунки від 31.10.2002р. Сікалюк В.М. діяв за межами наданих йому повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Докази схвалення угоди про розрахунки керівником ОП "Західна котельна" в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Підписання особою угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень є підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.
За таких умов, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про визнання угоди від 31.10.2002р. про розрахунки недійсною та задоволення зустрічного позову ОП "Західна котельна".
З часу підписання угоди про розрахунки, позивач не вживав заходи до стягнення заборгованості в судовому порядку, оскільки вважав, що сторонами було встановлено нові строки проведення розрахунків. Зазначена обставина є важливою при визначенні поважності причини пропуску позивачем строку позовної давності.
Із матеріалів справи вбачається, що на час підписання угоди про розрахунки, сума заборгованості відповідача за одержаний протягом жовтня - грудня 1999 року природний газ, щодо якої не минув строк позовної давності складав 2820090,34грн.
Зазначена сума боргу підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи, що знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що за ініціативою суду має бути відновлено пропущений строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення суми основного боргу, який виник станом на час підписання угоди про розрахунки (31.10.2002р.) і щодо якого на той час не минув строк позовної давності.
З урахуванням наведеного, позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню частково. З Орендного підприємства "Західна котельна" підлягає стягненню 2820090,34грн. боргу. В іншій частині первісного позову необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006р. необхідно скасувати в частині відмови у стягненні 2820090,34грн. боргу, а в іншій частині рішення господарського суду слід залишити без змін. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 р. у справі №19/5462 скасувати в частині відмови в позові Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Орендного підприємства "Західна котельна", м. Хмельницький про стягнення 2820090,34 грн. боргу, прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Абзац 1 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
"Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Орендного підприємства "Західна котельна", м.Хмельницький про стягнення 7781743, 33 грн. задовольнити частково.
Відновити Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" строк позовної давності в частині стягнення 2820090,34 грн. боргу.
Стягнути з Орендного підприємства "Західна котельна" (м. Хмельницький, вул.Курчатова,17/1, код 21336282) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденко,1, код 31301827) - 2820090,34 грн. боргу, 9241,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 42,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити."
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №19/5462 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Вечірко І.О.
судді::
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд