м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
07.11.2006 року Справа № 7/304
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Баннової Т.М.
Парамонової Т.Ф.
секретар судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників:
від позивача: Сенюта О.А., інженер юридичного відділу
Серговської філії ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», дов. №66 від 03.01.06;
від відповідача: Бухтояров Р.А., представник за дов. №75 від 16.11.04;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“ШСУ №1», м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 18.08.06
по справі №7/304 (суддя -Калашник Т.Л.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Луганське енергетичне об'єднання» в особі
Серговської філії ТОВ “Луганське енергетичне
об'єднання», м. Стаханов Луганської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“ШСУ №1», м. Луганськ
про стягнення 5480 грн. 83 коп.
У червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Серговської філії ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», м. Стаханов Луганської області (далі за текстом -ТОВ “ЛЕО», позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №01-ю/1624 від 22.06.06 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ШСУ №1», м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ “ШСУ №1», відповідач), заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у сумі 919 грн. 87 коп.; боргу за недовраховану електричну енергію у сумі 4502 грн. 27 коп.; розрахованих від боргу за недовраховану електроенергію 39 грн. 23 коп. пені, 13 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань та 06 грн. 38 коп. 3% річних.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 позов задоволений повністю, також з ТОВ “ШСУ №1» на користь ТОВ “ЛЕО» стягнуті витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення мотивоване доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №100 від 18.09.06, у якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відзивом на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.09.06 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ШСУ №1», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., судді: Баннова Т.М., Медуниця О.Є.
У зв'язку з хворобою судді Медуниці О.Є., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.06 на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України», ст. 46 Господарського процесуального кодексу України суддю Медуницю О.Є. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №7/304 та введено до складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між сторонами у даній справі були укладені договори №2066 про користування електричною енергією від 01.04.02 та №2066 про постачання електричної енергії від 01.06.05 (далі за текстом - договори), за якими позивач зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язувався сплачувати вартість спожитої електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цих договорів та додатками до договорів, що є їх невід'ємними частинами.
Проведеною представниками позивача перевіркою 29.07.03 встановлено, що на приладі обліку електричної енергії типу СА4-11672М №868939, встановленого за адресою: м. Стаханов, вул. Залізнична, 2, на будівельному дворі, який на праві власності належить ТОВ “ШСУ №1», змінена схема підключення розрахункового приладу обліку електричної енергії -змінена полярність підключення одного трансформатора току (фаза “С»).
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» споживач енергії сам забезпечує належний технічний стан своїх електроустановок. При цьому він зобов'язаний забезпечувати необхідні технічні умови для належного функціонування розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та інших нормативно-технічних документів (підпункт 7 пункту 11.2 Правил користування електричною енергією, в редакції постанови НКРЕ від 22.08.02 №928).
Стаття 27 Закону України “Про електроенергетику» встановлює, зокрема, що порушення Правил користування електричною енергією є правопорушенням в електроенергетиці, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. На відповідальність за зазначене порушення є також пряма вказівка у п. 4.9 Правил.
29.07.03 позивачем при проведенні перевірки було встановлено порушення з боку відповідача п. 4.13 Правил користування електричною енергією (далі за текстом -Правила), а саме: змінена схема підключення розрахункового приладу обліку електроенергії -змінена полярність підключення одного трансформатора току (фаза С). Про що було складено акт №001027, який було підписано уповноваженим представником відповідача.
Пунктом 7.31 Правил в редакції Постанови НКРЕ від 22.08.02 №928 встановлено, що у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Представник позивача, який приймав участь у перевірці дотримання Правил, від підпису акту №001027 від 29.07.03 про порушення споживачем “Правил користування електричною енергією» відмовився, а представник відповідача В. Коноваленко як керівник, який не приймав участь у зазначеній перевірці виклав зауваження до цього акту.
З матеріалів справи не вбачається, що на момент складання акту №001027 від 29.07.03 керівником ТОВ “ШСУ №1» був В. Коноваленко.
Згідно з п. 7.32 Правил (в редакції за станом на 29.07.03) на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
На підставі зазначеного акту та п.п. 7.31 Правил позивачем визначено за Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією суму недоврахованої електроенергії у розмірі 4502 грн. 27 коп. (з урахуванням п. 6 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією), на яку позивачем було оформлено рахунок від 31.08.03 №2893 та направлено відповідачу рекомендованим листом 18.12.03. У встановлений договором строк борг відповідачем не погашений.
Позивач у супровідному листі №55/1248 від 18.12.03 заявив відповідачу вимогу оплатити електроенергію згідно акту №001027 від 29.07.03 у п'ятиденний строк.
Відповідач оплату за актом №001027 від 29.07.03 не здійснив.
Відповідно до п. 7.33 Правил (в редакції Постанови НКРЕ від 22.08.02 №928) у разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії або електропередавальна організація має право подати позов до суду.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що ним не узгоджено акт №001027 від 29.07.03 про що, на його думку, свідчать викладені зауваження про відсутність вини відповідача щодо виявлених порушень.
Трактування п. 7.32 Правил відповідачем необґрунтоване і до уваги не приймається судовою колегією, враховуючи вищевикладене.
Крім того, у грудні 2005 року відповідачем було спожито електроенергії у кількості 18211 кВт/г, у січні 2006 року - 20054 кВт/г та у лютому 2006 року -19128 кВт/г, що підтверджено матеріалами даної справи, у тому числі звітом відповідача про спожиту електроенергію за відповідний період. Тоді як додатком до договору від 01.06.05 "Обсяги постачання електричної енергії" відповідачу були встановлені наступні обсяги постачання:
-грудень 2005 року -17 тис. кВт/г;
-січень 2006 року -18 тис. кВт/г;
-лютий 2006 року -19 тис. кВт/г.
Як свідчать матеріали даної справи, позивачем були вручені відповідачеві рахунки відповідно №2600 від 31.12.05, №84 від 31.03.06 та №330 від 28.02.06 на сплату вартості електроенергії, спожитої у зазначені місяці, які мали бути сплачені останнім згідно умов договору.
Відповідачем оплату боргу за вказану електроенергію не було здійснено у повному обсязі та своєчасно.
Згідно п. 5.4. договору за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії.
Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.4.4.2. договору від 01.06.05 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
Перевищення договірних величин споживання електроенергії склало:
-грудень 2005 року -1211 кВт/г, на суму 664 грн. 01 коп.;
-січень 2006 року -2054 кВт/г, на суму 1125 грн. 59 коп.;
-лютий 2006 року -128 кВт/г, на суму 71 грн. 27 коп.
Позивачем були надіслані відповідачу відповідні рахунки, а саме: №13 від 25.01.06, №295 від 28.02.06 та №537 від 14.03.06. Зазначені рахунки були сплачені відповідачем частково, а саме: 06.03.06 -322 грн. 00 коп., 16.03.06 -563 грн. 00 коп. та 22.03.06 - 36 грн. 00 коп. На день звернення до суду сума боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії склала 919 грн. 87 коп.
Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
Відповідальність у вигляді пені за порушення споживачем термінів платежів передбачена сторонами в п. 4.5. укладеного договору від 01.04.02 та п. 4.4.1. укладеного договору від 01.06.05 (у редакції додаткової угоди).
Щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у тому числі ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
У своїй апеляційній скарзі відповідач вказує, що перевищення договірної величини потужності не було оформлено належним актом з контролю електричної потужності, тому правові підстави для нарахування за перевищення договірної величини споживання у позивача відсутні.
Відповідач помилково порівнює два поняття, які мають різну правову природу, а саме: договірна величина споживання електричної енергії - це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; договірна потужність - це узгоджена зі споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для окремої площадки вимірювання потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/г, що не має спільної з іншими площадками вимірювання споживання технологічної електричної мережі.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Луганської області по даній справі прийнято рішення від 18.08.06, яке згідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
За таких обставин, судова колегія рішення господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 залишає без змін, а апеляційну скаргу відповідача від 18.09.06 №100 -без задоволення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги - відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ШСУ №1», м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ШСУ №1», м. Луганськ, №100 від 18.09.06 на рішення господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 залишити без задоволення.
2.Рішення місцевого господарського суду Луганської області від 18.08.06 у справі №7/304 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті державного мита у сумі 51 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги - відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю “ШСУ №1», м. Луганськ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.М. Баннова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Помічник судді Н.О. Полковнікова
Надруковано 9 примірників:
1- до справи;
2-4-позивачу -юридичній особі - ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», за адресами:
-кв. Гайового, 35»а», м. Луганськ, 91021;
-кв. Гайового, 32»а», м. Луганськ, 91021;
-пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 4»а», м. Луганськ, 91016;
5-структурному підрозділу позивача -Серговській філії ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», за адресою: вул. Телефонна, 8, м. Стаханов Луганської області, 94005;
6-7-відповідачу (заявнику скарги) -ТОВ “ШСУ №1», за адресами:
-вул. Поштова, 26, м. Луганськ, 91055;
-вул. Достоєвського, 16-б, м. Стаханов Луганської області, 94005;
8-господарському суду Луганської області;
9-до наряду ЛАГС.