Постанова
Іменем України
28 серпня 2006 року
Справа № 2-20/9702-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Сотула В.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Васил'єва Е.С., довіреність № 01/4302 від 23.12.2005;
відповідача: Стаднюк Н.М., довіреність б/н від 29.05.2006,
3-тя особа: не з'явися,
розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 06 липня 2006 року у справі № 2-20/9702-2006
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул.. Севастопольська, 17 місто Сімферополь, 95015)
до Виробничо-комерційної фірми «Родіна» (вул.. Кечкеметська, 77-14, місто Сімферополь. 95000),
3-тя особа -Сімферопольський автотранспортний технікум (пр. Перемоги, 211, місто Сімферополь, 95022)
про стягнення неустойки у сумі 3632,40 грн.,
У травні 2006 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до Виробничо-комерційної фірми «Родіна», 3-тя особа -Сімферопольський автотранспортний технікум, про стягнення неустойки у сумі 3632,40 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після припинення дії договору оренди відповідач продовжував використовувати орендоване приміщення для зберігання власного майна (обладнання піцерії), чим порушив умови договору та норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Таким чином, дії відповідача щодо продовження користування державним майном без оформлення відповідного договору оренди та внесення орендної плати за користування призвели до недоотримання Державним бюджетом України коштів від оренди державного майна. Отже, відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі невиконаня наймачем обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки за користування річчю.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2006 року у справі № 2-20/9702-2006 (суддя Луцяк М.І.) в позові Фонду державного майна Автономної Республіки Крим відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що орендоване майно вважається поверненим орендодавцю на підставі акту прийому-передачі. Крім того, не є доведений той факт, що майно (обладнання піцерії), яке знаходилось у приміщенні господарського блоку гуртожитку Сімферопольського автотранспортному технікуму, належить саме відповідачу.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове про стягнення з відповідача до Державного бюджету України неустойки за користування річчю у сумі 3632,40 грн. в період з 11.07.2005 по 20.12.2005.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення винесено з порушенням норм матеріального права.
Позивач наполягає на тому, що судом при винесенні рішення не враховано, що підписання акту приймання-передачі комісійно свідчить про те, що відповідач не з'явився до балансоутримувача у встановлений строк з метою передачі орендованого приміщення і вивезення власного майна. Крім того, судом не врахований той факт, що у жовтні 2005 Фондом державного майна України в ході перевірки діяльності Фонду було встановлено, що нежилі приміщення, загальною площею 263,8 кв.м., розташовані в будівлі господарського блоку гуртожитку за адресою: м. Сімферополь, пр. Перемоги, 209, станом на 27.10.2005 використовуються відповідачем для зберігання власного майна.
Крім того, на думку позивача, судом не було враховано, що балансоутримувач неодноразово звертався до відповідача з проханням звільнити орендовані приміщення. Однак, відповідач не звільнив орендовані приміщення, і після закінчення договору оренди продовжував ними користуватись. При цьому, судом невірно зроблено висновок про недоведеність факту, що саме орендоване майно відповідача продовжувало знаходитися в зазначених приміщеннях.
У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник 3-ої особи - Сімферопольського автотранспортного технікуму у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка сторін не є обов'язковою, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника 3-ої особи -Сімферопольського автотранспортного технікуму.
Розпорядженням голови суду від 28 серпня 2006 року судді Щепанська О.А. та Прокопанич Г.К. були замінені на суддів Сотула В.В. та Борисову Ю.В.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
31 травня 2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Виробничо-комерційною фірмою «Родіна» було укладено договір оренди державного нерухомого майна.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 300 від 08.04.2004 «Про передачу не житлових приміщень загальною площею 263,8 кв.м., розташованих на першому поверсі будинку господарського блоку гуртожитку Сімферопольського автотранспортного технікуму за адресою: м. Сімферополь, пр. Перемоги, 209, що знаходяться на балансі Сімферопольського автотранспортного технікуму, визначених як державне майно, в оренду Виробничо-комерційній фірмі «Родіна», передає державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі Сімферопольського автотранспортного технікуму, - не житлові приміщення загальною площею 263,8 кв. м., розташовані на першому поверсі господарського блоку гуртожитку Сімферопольського автотранспортного технікуму, за адресою: пр. Перемоги, 206, а орендатор приймає вказане майно у строкове платне користування за актом прийому-передачі, для організації громадського харчування.
Договір оренди було укладено строком дії з 31.05.2004 по 29.05.2005 (пункт 8.1.).
31.05.2004 за актом приймання-передачі зазначене у договорі оренди майно було передано відповідачу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2006 з наступних підстав.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судовою колегією встановлено, що листом від 22.06.2005, вих. № 08-09/6164, у зв'язку із закінченням строку договору оренди Фонд майна Автономної Республіки Крим повідомив відповідача про припинення дії договору та необхідність повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом прийому-передачі.
З матеріалів справи також вибачається, що Сімферопольським автотранспортним технікумом (балансоутримувачем) на адресу відповідача направлялись листи про необхідність прибуття для повернення орендованого майна і підписання акту прийому-передачі.
Пунктом 2.6. договору оренди передбачено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Відповідно до акту прийому передачі орендованого майна від ВКФ «Родіна" на підставі наказу № 115 від 30.06.2005р., затвердженого 11.07.2005, орендоване майно прийняте балансоутримувачем комісійно. Майно знаходилось у задовільному стані, не гіршому ніж на момент передачі.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що майно вважається поверненим орендодавцю відповідно до пункту 2.6. договору на підставі зазначеного акту прийому-передачі.
За таких обставин господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав судовій колегії доказів того, що майно, яке знаходилось у приміщенні господарського блоку гуртожитку Сімферопольського автотранспортного технікуму на момент перевірки Фондом державного майна України, належить саме відповідачу. Тому є безпідставним довод, що державним бюджетом недоотримані кошти від безкоштовного використання державного майна саме підприємством відповідача.
Оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2006 року у справі № 2-20/9702-2006 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.М. Коваль
Судді В.В. Сотула
Ю.В. Борисова