Справа № 2а/2470/7/12
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
29 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Боровицького О. А.
суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представника позивача:Рингача А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Будівельник 2006" до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про стягнення надмірно сплачених коштів , -
В січні 2012 року приватне підприємство "Будівельник-2006" звернулось в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Кельменецькму районі Чернівецької області, в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути надміру сплачені кошти в сумі 12339,76 грн., а саме: основний борг - 11375,78 грн.; компенсацію згідно індексу інфляції 104,4 % - 500,53 грн.; відсотків у розмірі 3% річних на рік - 341,27 грн.; судові витрати - 122,18 грн.
Позов мотивовано тим, що приватне підприємство " Будівельник-2006" перебуває на обліку як платник страхових внесків, крім того перебуває на спрощеній системі оподаткування, та відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 року, сплачує єдиний податок. Згідно з пунктом 2 Указу №727/98 частину єдиного податку (42%) органи Держказначейства України перераховують до Пенсійного фонду; ця частина зараховується в рахунок сплати страхових внесків, нарахованих на суму фактичних витрат на оплату праці за відповідні місяці. Станом на 01.02.2011 року існувала переплата по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11375,78 грн. що підтверджується довідкою №7 від 14.02.2011 року. Позивач, звернувшись з заявою до відповідача про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 11375,78 грн. по страховим внескам, отримав відмову у здійсненні такої виплати. Вважаючи, що відмова відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів є протиправною та такою, що порушує законні права підприємства, останнє звернулось з цим позовом до суду.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі на користь приватного підприємства "Будівельник 2006" суму надмірно сплачених страхових внесків в розмірі 11375, 78 грн.; в решті позовних вимог відмовлено; присуджено з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Будівельник 2006" судові витрати в сумі 113, 75 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області не погодившись з ухваленим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а/2470/7/12, адже вважає, що при її винесенні були порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджені всі обставини справи в їх сукупності. Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що підстав для повернення переплати за пенсійними внесками, що складається з частини єдиного податку, сплаченого до 01.01.2011 року немає. Вважає, що повернення коштів означатиме зміну ставок і механізму сплати єдиного податку, відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції з'явився представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, що у відповідності із положеннями частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватне підприємство " Будівельник-2006", перебуває на спрощеній системі оподаткування на обліку в Державній податковій інспекції в Кельменецькому районі з 2008 року (а.с.34). В Управлінні Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі зареєстрований з 19.05.2006р. (а.с.8).
14 лютого 2011 року спеціалісти Пенсійного органу провели позапланову перевірку приватного підприємства "Будівельник-2006" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.08.2009р. до 28.02.2011 року. За результатами проведеної перевірки та після проведення аналізу по сплаті страхових внесків було встановлено переплату по страхових внесках до пенсійного фонду в сумі 11375,78 грн. (а.с. 11).
11 серпня 2011 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі, з проханням повернути надмірно сплачені кошти в розмірі - 11375,78 грн. (а.с.14).
02 вересня 2011 року, відповідач у письмовій формі відмовив у поверненні надміру сплачених коштів. У своєму листі № 16794/03 відповідач зазначив, що повернення коштів, які надійшли до органів Пенсійного фонду України від органів Державного казначейства України в складі єдиного податку - платнику не проводиться (а.с.15).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що надміру сплачені ним страхові внески до солідарної системи належать до повернення.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає вірним такий висновок суду першої інстанції, зроблений за виключної юридичної оцінки обставин справи при правильному застосуванні і системному аналізі норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а саме щодо повернення страхувальникам надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи.
Так, відповідно до пункту 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Наявність надмірної сплати позивачем до Пенсійного фонду коштів в сумі 11375,78 грн., підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, що у відповідності до положень частини 3 статті 72 КАС України не підлягає доказуванню. При цьому, згоди на зарахування суми переплати в рахунок майбутніх платежів страхових внесків приватне підприємство "Будівельник 2006" не давав.
З наведеного випливає, що відмова відповідача у поверненні зазначених вище коштів є такою, що суперечить закону.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується також з позицією суду першої інстанції, яка знайшла своє відображення в оскаржуваному рішенні, стосовно помилковості посилань відповідача на те, що частина єдиного та фіксованого податків страхувальникам не повертається.
Відповідно до статті 1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"(надалі -Інструкція) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 2 Інструкції визначено коло осіб, які належить до платників страхових внесків, а саме: платниками страхових внесків є: роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В силу пункту 6 Постанови Кабміну від 16.03.2000р. №507 "Про роз'яснення Указу президента України від 3 липня 1998р. №727"(чинної на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, наведені правові норми повністю кореспондуються з положеннями пункту 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно, відповідач зобов'язаний був діяти у відповідності до вказаного закону.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення з управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі на користь приватного підприємства "Будівельник 2006" суму надмірно сплачених страхових внесків в розмірі 11375, 78грн.н
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2012 року .
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Гонтарук В. М.
Драчук Т. О.