Справа № 2270/375/12
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
29 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А.. суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальник відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання неправомірною постанови від 08.12.2011 року , -
В січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Начальника відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції в якому просить визнати протиправними дії та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2011 року ВП № 15200514.
Позовні вимоги мотивовано тим, що начальником відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції ОСОБА_4 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3376, що виданий 16.01.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниця про стягнення 30044,48 грн. в якості відшкодування збитків за не отриманий продовольчий пайок, в порушення вимог статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Начальника відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання неправомірною постанови від 08.12.2011 року відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2011 року ВП № 15200514 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Не погодившись з ухваленим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції в провадженні відповідача знаходилось виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3376 від 16.01.2007 року виданого Замостянським районним судом м. Вінниця про стягнення 30044,48 грн. в якості відшкодування збитків за неотриманий продовольчий пайок за рахунок джерел, з яких сплачується грошове забезпечення (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №15200514 від 08.10.2009 року).
08 грудня 2011 року начальником відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-3376 виданого 16.01.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці про стягнення 30044,48 грн. в якості відшкодування збитків за не отриманий продовольчий пайок за рахунок джерел, з яких сплачується грошове забезпечення (КЕКВ 1112) з військової частини А 2502, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 49 та статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову ВП №15200514 про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з тим, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки Замостянським районним судом м. Вінниці дане рішення не приймалося та виконавчий документ не видавався, що підтверджується повідомленнями суду від 29.06.2011 року та 08.11.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що Замостянським районним судом м. Вінниці направлені повідомлення від 29.06.2011 року № 17427, 29.06.2011 № 17428, 08.11.2011 року № 31049 відповідно до яких визначено, що за дорученням голови суду, відповідно до положень статті 97 КПК України прийнято рішення суду про відсутність в 2006 році зареєстрованої справи № 2-3376/06 за заявою позивача до військової частини А 2502 та зроблено висновок, що виконавчий лист про стягнення з даної військової частини на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування збитків за не отриманий продовольчий пайок судом у встановленому порядку не видавався.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (зараз і далі по тексту в редакції з 01.11.2011 року по 01.12.2012 року, чинній на час винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2011 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (частина 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" ).
За правилами частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
В силу частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
У відповідності із пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність закінчення виконавчого провадження за постановою від 08.12.2011 року, адже виконавчий лист, що належним чином не виданий не може бути виконано. Обставин, які підтверджують, що виконавчий лист по справі № 2-3376/07 не видавався, випливають з повідомлень Замостянського районного суду м. Вінниці від 29.06.2011 року № 17427, 29.06.2011 № 17428, 08.11.2011 року № 31049.
Також колегія суддів вважає що судом першої інстанції, вірно взято до уваги висновки спеціаліста від 14.12.2011 року № 42П та № 85Т, якими встановлено, що підпис у графі "суддя" у виконавчому листі по справі № 2-а-3376-2006 р. виданого 16.01.2007 року на ім'я ОСОБА_2, виконано не гр. ОСОБА_5, а іншою особою. Відбитки печатки Замостянського районного суду м. Вінниці на виконавчих листах по справі № 2-а-3376/2006 року виданих на ім'я ... ОСОБА_2.., виконані не кліше печатки Замостянського районного суду м. Вінниці, відбитки якої знаходяться у оригіналах рішень суду.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача законних підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до підпунктів 1,3 частини 3 статті 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, ним доведено правомірність винесення постанови ВП №15200514 від 08.12.2011 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". Натомість позивачем не наведено жодних обставин, підтверджених належними доказами, про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при винесені оскаржуваної постанови.
Посилання апелянта на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 грудня 2008 року та на супровідний лист Замостянського районного суду про надсилання копії ухвали від 25 грудня 2008 року не підтверджують видання Замостянським районним судом м. Вінниці 16.01.2007 року виконавчого листа №2-3376.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Гонтарук В. М.
Драчук Т. О.